Справа № 309/1253/19
Провадження № 1-кп/309/54/20
про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою
12 червня 2020 року
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Хуст клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12019070050000177 внесеному до ЄРДР від 25.02.2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, уродженця с. Гроза Шевченківського району Харківської області, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
22.04.2019 року до Хустського районного суду Закарпатської області із Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №№12019070050000177 внесеному до ЄРДР від 25.02.2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 27.02.2019 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 25 квітня 2019 року включно.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 23.04.2019 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 21 червня 2019 року включно.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 19.06.2019 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 20 серпня 2019 року включно.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 12.08.2019 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 19 жовтня 2019 року включно.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 09.10.2019 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 18 грудня 2019 року включно.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 17.12.2019 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 16 лютого 2020 року включно.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 14.02.2020 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 16 квітня 2020 року включно.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 14.04.2020 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 15 червня 2020 року включно.
Прокурор ОСОБА_3 просила продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки він підозрюються у вчинені тяжкого злочину, може переховуватися від суду, в нього відсутні міцні соціальні зв'язки, може незаконно впливати на потерпілого; вчиняти інші кримінальні правопорушення, що у відповідності ст. 177 КПК України є ризиками.
Захисник ОСОБА_5 просила відмовити в задоволенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою. Вважає клопотання необґрунтованим, ризики передбачені ст. 177 КПК України для продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відпали. Просила змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника ОСОБА_5 .
Заслухавши доводи прокурора, захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до п.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Однією із гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18 ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує те, що рішення суду про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до особи буде обґрунтованим не лише якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини та рішень Європейського суду з прав людини.
Так, у справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» ЄСПЛ зазначено, що основна мета статті 5 Конвенції про захист прав людини полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 днів, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати, застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 . На даний час не відпали ризики, які були встановлені під час обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою: відсутність міцних соціальних зв'язків, обвинувачений може переховуватись від суду, може продовжувати вчиняти злочини, впливати на потерпілого.
При постановленні ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 суд враховує ту обставину, що тяжкість можливого покарання може спонукати обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі обвинуваченого з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду.
У рішенні Європейського суду «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Таким чином, є підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від суду, знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останньому вини у вчинені вказаного злочину, може в подальшому перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином, та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності такої поведінки обвинуваченого.
Вирішуючи клопотання прокурора ОСОБА_6 ,. захисника ОСОБА_5 щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Обвинувачений ОСОБА_4 може покинути своє місце проживання, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, перебуваючи на волі повторно скоювати правопорушення, що у відповідності ст. 177 КПК України є ризиками та підставами для продовдення запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 .
Застосування більш м'якого запобіжного заходу унеможливить прояв встановлених ризиків, та не буде ефективним і доцільним в рамках даного кримінального провадження та свідчить про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 331 КПК України, ст. ст. 5, 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», суд -
Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12019070050000177 внесеному до ЄРДР від 25.02.2019 року щодо ОСОБА_4 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України продовжити строком на 60 днів починаючи з 16 червня 2020 року до 14 серпня 2020 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала вступає в законну силу негайно.
Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Хустський районний суд Закарпатської області.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1