Справа № 308/5218/20
03 червня 2020 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні спільним горищем будинку АДРЕСА_1 та припинити дії, які порушують право власності та користування приватним житлом, шляхом повернення до попередніх характеристик квартири АДРЕСА_2 за технічним паспортом на цю квартиру станом на 2017 рік і відновлення порушеного права особи на комфортні умови проживання,-
Позивач ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні спільним горищем будинку АДРЕСА_1 та припинити дії, які порушують право власності та користування приватним житлом, шляхом повернення до попередніх характеристик квартири АДРЕСА_2 за технічним паспортом на цю квартиру станом на 2017 рік і відновлення порушеного права особи на комфортні умови проживання.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі вимоги передбачені ст.175 ЦПК України, а саме: зміст позовної заяви має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до частини 2 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Тобто в позовній заяві, має міститись посилання, зокрема, на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 ЦК врегульовує захист цивільних прав та інтересів судом та передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 13 ЦПК України визначений принцип диспозитивності цивільного процесу, який передбачає і право особи на власний розсуд розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору.
Зазначене кореспондується з вимогою пункту 4 частини 3 статті 175 ЦПК України, відповідно до якої позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Тим самим, даною правовою нормою встановлено, що спосіб (способи) захисту прав визначають зміст позовних вимог.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України, оскільки позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального та процесуального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.
Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.
Згідно чинного законодавства зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу даного позову.
Згідно позовної заяви вказується, що у 2017-18 роках, колишній тимчасовий власник квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , провів самовільну реконструкцію мансардного приміщення квартири. При цьому гр. ОСОБА_3 будь-яких дозволів від Інспекції Держ.Буд.Контролю - не отримував. Дана квартира, як вказує позивач, розташована на мансардному поверсі двохповерхового будинку, із двома окремими приватними квартирами першого поверху. ОСОБА_1 , зазначає, що внаслідок внутрішнього перепланування мансардного приміщення квартири АДРЕСА_3 , без будь-яких узгоджень, розширили геометричні розміри квартири за рахунок коридорного проходу загального користування на горище, (що становить 10 кв.м. самовільно захопленої площі), та шляхом демонтажу самовільно здійсненого переміщення приміщень кухні, кладової, житлової кімнати, коридору та вільного входу допоміжного приміщення простору горища будинку. Окрім того, у позовній заяві зазначено, що за рахунок самовільно захопленої площі було облаштовану велику кухню над спальнею кімнатою квартири позивача та над її вікном змонтували турбо- водообігрівач та газову плиту.
Зі змісту прохальної частини позову вбачається, що позивач просить:
Винести рішення, яким зобов'язати Відповідача ОСОБА_2 припинити дії, які порушують право спільної власності та користування спільним майном, шляхом повернення до попередніх характеристик квартири АДРЕСА_3 за технічним паспортом на цю квартиру,а саме: а) не чинити перешкоди у користуванні допоміжним приміщенням коридору (сходовим маршем) та спільним горищем відновивши вільний доступ на горище; б) Керуючись вимогами ,ДБН В.3.2-2-2009 (Київ Мінрегіонбуд України 2009) "Реконструкція, ремонт, реставрація об'єктів будівництва" житлові будинки, реконструкція та капітальний ремонт, ст. 391 ЦК України, зобов'язати Відповідачку ОСОБА_2 , перемісти приміщення кухні разом із водо-нагрівним, газовим обладнанням із приміщення над моєю спальнею в інше приміщення, яке є симетричним до приміщення кухні першого поверху. Тобто в приміщення, де раніше була кухня(та кочегарка автономного опалення кв. АДРЕСА_3 ), до реконструкції квартири АДРЕСА_3 . Так як теперішнє самочинне розташування кухні в кв. АДРЕСА_3 , становить для неї не лише незручності для користування приміщенням спальні її квартири, але й не аби яку загрозу руйнації стін (що розпочалося і є очевидним), та стелі кімнати.
При цьому, позивач в змісті позовної заяви зазначає, що усунути перешкоди у користуванні приміщенням коридору загального користування та горищем, але не зазначає повністю особу, яку слід зобов'язати, а також не зазначено місце розташування приміщень, тому позивачу необхідно вказати в змісті позовних вимог повністю ім'я та по батькові особи та конкретизувати місце розташування приміщень № 3 та № 1, згідно поверхового плану та відповідне місцезнаходження таких об'єктів нерухомого майна.
Позивачу слід конкретизувати вимоги прохальної частини позовної заяви, тобто зазначити яким саме чином відповідач повинна усунути перешкоди позивачу користуватися та розпоряджатися її власністю та допоміжними приміщеннями.
При цьому позовна заява не містить посилань на докази яким чином ОСОБА_2 чинить позивачу перешкоди в користуванні квартирою в спірному будинку.
Таким чином, позивачу необхідно конкретизувати прохальну частину позову, з метою правильного та належного обґрунтування позову, з посиланням на нормативно-правові акти та відповідні закони України, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, конкретизувати спосіб захисту свого порушеного права у відповідності до вимог ЦК України, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту прав, який не суперечить закону і який просить визначити у рішенні, сформулювати вірно, відповідно до ст. 16 ЦК України, позовні вимоги.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Разом із тим, позивачем не долучено до справи Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на день звернення до суду, що позбавляє суд можливості встановити кому саме належить спірне майно на день звернення до суду. Відсутність вищевказаних даних може призвести до того, що будуть порушення права та інтересів інших осіб, які не залучені до справи як учасники по справі.
Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, позивачем не надано власного письмового підтвердження про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач в позовній посилається на притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, вказуючи про додаток до листа ДАБІ, вказує, що ОСОБА_3 є колишнім власником спірної квартири, посилається на технічний план квартири АДРЕСА_3 , договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , разом з тим, жодних не додає до матеріалів позовної заяви, яку обґрунтовує саме такими доказами.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі і підлягають усуненню.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Від змісту позовної заяви залежать позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Крім того, Європейський Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п'яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 175 ЦПК України.
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні спільним горищем будинку АДРЕСА_1 та припинити дії, які порушують право власності та користування приватним житлом, шляхом повернення до попередніх характеристик квартири АДРЕСА_2 за технічним паспортом на цю квартиру станом на 2017 рік і відновлення порушеного права особи на комфортні умови проживання - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош