308/4735/20
про відкриття провадження у цивільній справі
12.06.2020 року місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,-
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів..
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Як зазначено у ч. 4 цієї ж статті спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно п. 4 ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу справи про розірвання шлюбу є малозначними справами.
Як зазначено у ч. 2 ст. 184 ЦПК України позивач має право в позовній заяві заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається цим Кодексом.
Судом встановлена відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Позов територіально підсудний Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області. Відтак у відповідності до ст. 187 ЦПК України суд вважає за необхідне відкрити провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження, враховуючи наявність відповідної заяви позивача, справа є малозначною та підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження. Розгляд справи за ініціативою суду у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України слід проводити в судовому засіданні із повідомленням сторін.
Відповідно до вищезазначених норм закону справи щодо розірвання шлюбу, підлягають вирішенню у спрощеному позовному провадженні, відтак судом не з'ясовується наявність заперечень відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч. 3 ст. 279 ЦПК України підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Керуючись ст. ст. 19, 187, 274 - 279, 260, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Відкрити провадження у справі № 308/4735/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 02 липня 2020 року на 15 год. 45 хв. в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (88000, м. Ужгород, вул. Загорська, 53), про що повідомити сторін.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву - протягом п'ятнадцяти днів із дня повідомлення його про час і місце розгляду справи. У цей строк, відповідач має право надіслати: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня отримання відзиву на позов. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п'ятою статті 178 ЦПК України. До відповіді на відзив, між іншим, додаються: документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідач також має право до початку першого судового засідання подати до суду письмові заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п'ятою статті 178 ЦПК України. До письмових заперечень на відповідь на відзив, між іншим, додаються: документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що у відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
При цьому з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше першого судового засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання. Зміна предмета або підстав позову позивачем допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Суд першої інстанції також має право за клопотанням позивача до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача (ч. 1 ст. 51 ЦПК України).
Заява про виклик свідка має бути подана до початку першого судового засідання у справі (ч. 3 ст. 91 ЦПК України).
Відповідно до ст. 93 ЦПК України судом може бути проведено письмове опитування учасників справи як свідків, для чого учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.
Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (ч. 1 ст. 193 ЦПК України).
Згідно ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання позивачем заяв: про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, зміну предмету або підстави позову, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу (ч. 7 ст. 49 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, визначені у ч. 2 ст. 44 ЦПК України. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені ч. 9 ст. 141 ЦПК України, а саме: суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Повідомити сторін, що відповідно до пункту 3 розділу ХII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".
Слід також роз'яснити всім учасникам справ, що у відповідності до ч. 4 ст. 212 ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України. При цьому згідно ч. 2, 5 ст. 212 ЦПК України учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Інформацію щодо справи можна також отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Н.В. Дергачова