Справа № 308/3261/20
12 червня 2020 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020070030000523 від 11.02.2020 року про обвинувачення: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, без постійного місця проживання, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
11.02.2020 року близько 20:10 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, перед вхідними дверима продуктового магазину «Зіна», що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Загорська, 26, Закарпатської області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, їх наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дістав з кишені ніж та наніс один удар в область черева потерпілого, після чого покинув місце вчинення злочину у невідомому напрямку.
Своїми діями ОСОБА_4 спричинив останньому проникаюче ножове поранення черевної порожнини з евентрацією та пошкодженням тонкої кишки, пошкодження та гематома брижі тонкої кишки з вираженою внутрішньочеревною кровотечею, гіповолемічний шок, тобто тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта №142 від 30.03.2020 року були небезпечними для життя в момент їх спричинення та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
За таких обставин, ОСОБА_4 обвинуваться у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та щиро розкаявся. Пояснив, що він стояв та розмовляв зі своїми знайомими біля магазину ОСОБА_8 , серед яких був і ОСОБА_6 . Через деякий час, останній почав вести себе хамовито та чіплятися до нього, через що він його відштовхнув. Однак, ОСОБА_6 вказані дії не припинив, через що він наніс йому удар ножем в живіт. Вказав, що він одразу викликав поліцію та розповів про обставини справи.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини події та вказав, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 не має. Просив призначити йому найменш суворе покарання. На продовження розгляду не з'явився та подав заяву, згідно якою просив проводити подальший розгляд без його участі, не заперечує проти укладення угоди у кримінальному провадженні чи застосування 75 КК України до обвинуваченого.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, потерпілий та обвинувачений не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Допитавши обвинуваченого та дослідивши докази, що характеризують його особу, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який є раніше не судимим, не має постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків, наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає повне визнання вини, щире каяття.
Обставиною, яка обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, всі пом'якшуючі покарання обставини, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі.
З урахуванням обставин і наслідків злочину, ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння та можливість його виправлення без відбування призначеного покарання, суд вважає за необхідне застосувати до нього положення ст. 75 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 3-ох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. 1 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Долю речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.
Розподіл витрат на залучення експерта вирішити відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді 5 /п'яти/ років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.
На підставі п. 1 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Змінити ОСОБА_4 запобіжний захід до набрання вироку законної сили з тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши негайно з-під варти в залі суду. Покласти на нього обов'язок прибувати до суду на першу вимогу. Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 .
Речові докази по справі:
- змив з поверхні бруківного каменя, вилучений з місця події, упакований в паперовий конверт, зразки крові ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , які були упаковані в чорний поліетиленовий пакет, опечатаний биркою, кухонний ніж, упакований в паперовий конверт - знищити;
- штани, на яких наявні сліди бурого кольору, що упаковані до спеціального пакету «Національна поліція України» №7258936, куртку, шапку, які упаковано до картонної коробки, опечатаної паперовою биркою, скріпленою підписами понятих, мобільний телефон «Samsung», який упаковано до спеціального пакету «Національна поліція України» №ЕХР0259748 - повернути ОСОБА_4 ;
- футболку, яка упакована в чорний поліетиленовий пакет, опечатаний биркою - повернути ОСОБА_6 ;
- односторонній оптичний диск з написом «TDK DVD-R» - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати по справі за проведення експертизи №1/165 від 30.03.2020 року у розмірі 628,04 гривень.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1