Справа № 308/2624/20
12 червня 2020 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Іванова А.П.,
за участі секретаря Боти О.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
встановив:
13.03.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_3 . Свої вимоги позивач мотивує тим, що спільне подружнє життя між подружжям фактично припинено, шлюб існує формально.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в частині розірвання шлюбу з відповідачкою, зазначив, що з 2015 року подружжя припинило шлюбні стосунки. Окрім цього, представник позивача адвокат Олійник Р.Б. просив задовольнити позов, шлюб між сторонами розірвати без надання строку на примирення.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, однак 01.06.2020 до суду її представником адвокатом Ільницьким С.М. подано заяву щодо розгляду справи за їх відсутності, а також вказано, що відповідачка ОСОБА_3 не заперечує проти розірвання шлюбу.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
17.03.2005 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 укладено шлюб, про що у книзі реєстрації шлюбів зроблено запис №140. Прізвища після одруження: чоловіка - ОСОБА_1 , дружини - ОСОБА_3 . Зазначене підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 11.03.2020 Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Судом також встановлено, що спільне життя між подружжям не склалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, шлюб існує формально.
Відповідно до положень ст. ст. 24, 56 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року №11, проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З урахуванням тієї обставини, що визнання позовних вимог відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини даного позову, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім'я розпалась і подальше її збереження неможливе, шлюб існує формально, збереження шлюбу може суперечити інтересам позивачки, а відтак суд приходить до висновку про прийняття визнання позовних вимог відповідачем, задоволення позовних вимог та ухвалення відповідного судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 89, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 56, 105, 110, 112, 115 СК України, суд
ухвалив:
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканцем АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканкою АДРЕСА_1 , згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 11.03.2020 Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), укладеним 17 березня 2005 року, актовий запис №140 - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов