Справа № 308/5407/20
1-кс/308/2610/20
12 червня 2020 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12019070030003594 від 12.11.2019 року, погоджене з прокурором, про тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Ужгородської міської ради, -
З внесеного слідчим клопотання та доданих матеріалів вбачається, що слідчим відділом Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудового розслідування кримінального правопорушення відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070030003594 від 12.11.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В ході розслідування даного кримінального провадження було встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ввівши в оману свою колишню дружину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого незаконно та протиправно заволодів квартирою в АДРЕСА_1 , та земельною ділянкою з дачею, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.
В ході розслідування даного кримінального провадження було допитано ОСОБА_5 , яка в ході допиту вказала, що 05.10.1996 між нею та ОСОБА_4 укладено шлюб, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено запис № 524.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 04.11.2016 вищевказаний шлюб розірвано і судом встановлено відсутність майнового спору між нею та ОСОБА_4 .. Набуте в шлюбі майно вона з ОСОБА_4 розділили належним чином та тоді домовились жити далі окремо кожен собі, не втручаючись у подальше життя одне одного, але разом з тим спільно всіляко сприяти належному розвитку та матеріальному забезпеченню їхніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В середині 2017 року ОСОБА_5 вирішила разом з синами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , виїхати на постійне місце проживання за кордон. Їй хотілось жити за кордоном, забезпечити своїх дітей якісною європейською освітою. Було вирішено, що її мама з сестрою фінансово з цим допоможуть, продадуть належне їм в м. Ужгород майно для цього, а виручені гроші позичать їй. З ОСОБА_4 вона обговорювала ці питання, так як вони стосувались майбутнього життя його синів. Він запропонував свою допомогу, сказав що має вільний час і знайомий з багатьма людьми, яким нерухомість можна продати за ринковими цінами. Він фактично її (її родину) переконав усіх, що продаж майна необхідно доручити йому. Обіцяв, що продасть належні матері та сестрі об'єкти нерухомості за суму, яка не буде меншою 200 тис. доларів США і гроші їм одразу принесе.
З цією метою, щоб матеріально допомогти ОСОБА_5 , 18.08.2017, її мати ОСОБА_9 та вона, від імені її сестри ОСОБА_10 за згодою останньої, видали довіреності на ім'я ОСОБА_4 , щоб останній знайшов покупців та продав їм за ринковими цінами належне ОСОБА_9 та ОСОБА_11 на той час нерухоме майно, а саме:
- квартиру в АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з дачею в АДРЕСА_2 .
Виручені від продажу зазначених об'єктів нерухомості кошти планувалось використати для купівлі для квартири в Італії та облаштування останньої.
Проте, ОСОБА_4 , діючи умисно та свідомо, всупереч своїм обіцянкам, протиправно заволодів чужим майном - вищевказаною нерухомістю.
Задля реалізації своєї злочинної мети ОСОБА_4 вступив у змову зі своєю матір'ю ОСОБА_12 . Вони формально перереєстрували вищевказане майно на ОСОБА_12 , уклавши для цього формальні договори купівлі-продажу, де вартість майна визначена в 200 разів меншою за ринкову.
Так, 20.11.2017 року, ОСОБА_13 , як представник за довіреністю ОСОБА_14 , уклав зі своєю матірю ОСОБА_12 - договір купівлі- продажу земельної ділянки, на якій розташований будинок в АДРЕСА_2 , за ціною 18 тис. грн.
Далі, 20.12.2017 року, ОСОБА_13 , як представник за довіреністю, уклав зі своєю матірю ОСОБА_12 - договір купівлі-продажу квартири в АДРЕСА_1 , причому - за ціною 10 тис. грн. ОСОБА_12 в Закарпатській області не проживає і фактично це майно у власність не приймала, ним користується і володіє реально ОСОБА_15 .. По суті переоформлення на свою матір нерухомості це - спосіб заволодіння чужим майном у даному випадку.
Як наслідок, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_12 , незаконно заволоділи вищевказаними об'єктами нерухомості, чим заподіяли ОСОБА_9 та ОСОБА_11 істотної шкоди.
Ринкова вартість аналогічної земельної ділянки площею 3 сотки з будинком на узбережжі озера в с. Дийда Берегівського району Закарпатської області становить біля 75 000 $. Станом на 20.11.2017 (час продажу землі з дачею) 75000 $ = 1 986 750 грн. Таким чином, орієнтовна вартість заподіяної ОСОБА_9 шкоди становить біля 1 986 750 грн.
Ринкова вартість аналогічної 2-кімнатної квартири площею 50-60 кв. м. в м. Ужгород Закарпатської області становить біля 39 000 $. Станом на 20.12.2017 (час продажу квартири) 39000 $ = 1 087 320 грн.. Таким чином, орієнтовна вартість заподіяної моїй сестрі ОСОБА_11 шкоди становить біля 1 087 320 грн.
В загальному, орієнтовна вартість заподіяної ОСОБА_4 та ОСОБА_12 шкоди становить біля 3 074 070 грн. (1 986 750 + 1 087 320).
В ході розслідування даного кримінального провадження було встановлено, що договори купівлі продажу: квартири АДРЕСА_3 та земельної ділянки з дачею, яка розташована в АДРЕСА_2 , були оформлені (засвідчені) приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_16 ..
Крім цього, гр.. ОСОБА_4 продав своїй матері ОСОБА_12 вищевказану нерухомість та клав з нею: договір купівлі продажу, земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер -2120483600:02:000:0202; серія та номер договору: 7169, який виданий (датований) 20.11.2017 року (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1416941921204), приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_16 ; договір купівлі продажу, квартири АДРЕСА_3 ; серія та номер договору: 7699, який виданий (датований) 20.12.2017 року (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна -1444035921101), приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_16 .
Під час здійснення досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення необхідно оглянути та дослідити оригінали документів, що містяться в інвентарній справі на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у володінні КП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Ужгородської міської ради з тою метою щоб вирішити питання про призначення відповідних експертних досліджень по даному об'єкту нерухомого майна, а саме квартирі АДРЕСА_3 щоб визначити її реальну ринкову вартість станом на грудень 2017 року та визначити суму матеріальної шкоди завданої діями ОСОБА_4 гр. ОСОБА_11 .. Окрім цього, оригінали вказаних документів (або належним чином завірені копії даних документів) можуть мати значення речових доказів, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. ( ст. 98 КПК України).
Приймаючи до уваги викладене і те, що для всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин даного кримінального правопорушення, слідчий просить надати тимчасовий доступ з можливістю вилучення належним чином завірених копій документів, які перебувають у володінні (розпорядженні) комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Ужгородської міської ради за адресою: АДРЕСА_4 , а саме всієї інвентарної справи на об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В судове засідання слідчий не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності.
Володілець інформації, в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду клопотання був повідомлений своєчасно і належним чином, про що свідчить наданий слідчим рапорт.
Відповідно до вимог ч.4 ст.163 КПК України неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, не здійснювалося.
Дослідивши внесене слідчим клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог ч.2 ст.160 КПК України у клопотанні про тимчасовий доступ зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Згідно ч.5 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно з ч. 4 ст. 132 КПК для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
У цьому контексті потрібно враховувати, що речі і документи могли б бути отримані шляхом збирання доказів, в порядку, визначеному ст. 93 КПК України.
При зверненні до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів слідчим не доведено, неможливість отримання вказаної в клопотанні інформації шляхом проведення слідчих чи процесуальних дій, в порядку збирання доказів у зазначеному кримінальному провадженні та перешкоди в органу досудового розслідування на отримання відповідних документів.
Так, слідчим не надано суду належних доказів, що він звертався з відповідним запитом, в порядку ст. 93 КПК України, до даної установи, і у наданні йому, вказаних у клопотання документів, було відмолено.
Також слідчим суддею було встановлено, що слідчим в клопотанні не було дотримано вимог п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, оскільки під час складання клопотання слідчий, як суб'єкт, який безпосередньо здійснює досудове розслідування, повинен не лише констатувати наявність необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а як суб'єкт, який найбільш обізнаний стосовно фактичних підстав їх застосування, навести суду відповідні аргументи, що підтверджують таку необхідність, переконати суд прийняти відповідне процесуальне рішення, а суд, ґрунтуючись на власному переконанні щодо наявності для цього достатніх підстав, постановляє рішення, яким задовольняє таке клопотання.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що внесене слідчим клопотання є передчасним та необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 40, 93, 131, 132, 159-164, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12019070030003594 від 12.11.2019 року, погоджене з прокурором, про тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Ужгородської міської ради - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1