Справа № 308/5407/20
1-кс/308/2606/20
12 червня 2020 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12019070030003594 від 12.11.2019 року, погоджене з прокурором, про тимчасовий доступ до матеріалів цивільної справи, -
З внесеного слідчим клопотання та доданих матеріалів вбачається, що слідчим відділом Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудового розслідування кримінального правопорушення відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070030003594 від 12.11.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В ході розслідування даного кримінального провадження було встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ввівши в оману свою колишню дружину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого незаконно та протиправно заволодів квартирою в АДРЕСА_1 , та земельною ділянкою з дачею, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.
В ході розслідування даного кримінального провадження було допитано ОСОБА_5 , яка в ході допиту вказала, що 05.10.1996 між нею та ОСОБА_4 укладено шлюб, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено запис № 524.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 04.11.2016 вищевказаний шлюб розірвано і судом встановлено відсутність майнового спору між нею та ОСОБА_4 .. Набуте в шлюбі майно вона з ОСОБА_4 розділили належним чином та тоді домовились жити далі окремо кожен собі, не втручаючись у подальше життя одне одного, але разом з тим спільно всіляко сприяти належному розвитку та матеріальному забезпеченню їхніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В середині 2017 року ОСОБА_5 вирішила разом з синами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , виїхати на постійне місце проживання за кордон. Їй хотілось жити за кордоном, забезпечити своїх дітей якісною європейською освітою. Було вирішено, що її мама з сестрою фінансово з цим допоможуть, продадуть належне їм в м. Ужгород майно для цього, а виручені гроші позичать їй. З ОСОБА_4 вона обговорювала ці питання, так як вони стосувались майбутнього життя його синів. Він запропонував свою допомогу, сказав що має вільний час і знайомий з багатьма людьми, яким нерухомість можна продати за ринковими цінами. Він фактично її (її родину) переконав усіх, що продаж майна необхідно доручити йому. Обіцяв, що продасть належні матері та сестрі об'єкти нерухомості за суму, яка не буде меншою 200 тис. доларів США і гроші їм одразу принесе.
З цією метою, щоб матеріально допомогти ОСОБА_5 , 18.08.2017, її мати ОСОБА_9 та вона, від імені її сестри ОСОБА_10 за згодою останньої, видали довіреності на ім'я ОСОБА_4 , щоб останній знайшов покупців та продав їм за ринковими цінами належне ОСОБА_9 та ОСОБА_11 на той час нерухоме майно, а саме:
- квартиру в АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з дачею в АДРЕСА_2 .
Виручені від продажу зазначених об'єктів нерухомості кошти планувалось використати для купівлі для квартири в Італії та облаштування останньої.
Проте, ОСОБА_4 , діючи умисно та свідомо, всупереч своїм обіцянкам, протиправно заволодів чужим майном - вищевказаною нерухомістю.
Задля реалізації своєї злочинної мети ОСОБА_4 вступив у змову зі своєю матір'ю ОСОБА_12 . Вони формально перереєстрували вищевказане майно на ОСОБА_12 , уклавши для цього формальні договори купівлі-продажу, де вартість майна визначена в 200 разів меншою за ринкову.
Так, 20.11.2017 року, ОСОБА_13 , як представник за довіреністю ОСОБА_14 , уклав зі своєю матірю ОСОБА_12 - договір купівлі- продажу земельної ділянки, на якій розташований будинок в АДРЕСА_2 , за ціною 18 тис. грн.
Далі, 20.12.2017 року, ОСОБА_13 , як представник за довіреністю, уклав зі своєю матірю ОСОБА_12 - договір купівлі-продажу квартири в АДРЕСА_1 , причому - за ціною 10 тис. грн. ОСОБА_12 в Закарпатській області не проживає і фактично це майно у власність не приймала, ним користується і володіє реально ОСОБА_15 .. По суті переоформлення на свою матір нерухомості це - спосіб заволодіння чужим майном у даному випадку.
Як наслідок, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_12 , незаконно заволоділи вищевказаними об'єктами нерухомості, чим заподіяли ОСОБА_9 та ОСОБА_11 істотної шкоди.
Ринкова вартість аналогічної земельної ділянки площею 3 сотки з будинком на узбережжі озера в с. Дийда Берегівського району Закарпатської області становить біля 75 000 $. Станом на 20.11.2017 (час продажу землі з дачею) 75000 $ = 1 986 750 грн. Таким чином, орієнтовна вартість заподіяної ОСОБА_9 шкоди становить біля 1 986 750 грн.
Ринкова вартість аналогічної 2-кімнатної квартири площею 50-60 кв. м. в м. Ужгород Закарпатської області становить біля 39 000 $. Станом на 20.12.2017 (час продажу квартири) 39000 $ = 1 087 320 грн.. Таким чином, орієнтовна вартість заподіяної моїй сестрі ОСОБА_11 шкоди становить біля 1 087 320 грн.
В загальному, орієнтовна вартість заподіяної ОСОБА_4 та ОСОБА_12 шкоди становить біля 3 074 070 грн. (1 986 750 + 1 087 320).
Встановлено, що в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області, на даний час, в судді на розгляді перебуває цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 .. Відповідно до наявної в слідства інформації ОСОБА_4 надав суду позовну заяву в якій він відкрито викладає інформацію про запозичення з метою купівлі квартири в АДРЕСА_3 . Дана позовна заява та матеріали подані ОСОБА_4 до суду мають суттєве значення для слідства так як можуть підтверджувати, або спростовувати той факт, що останній починаючи з 2015 і закінчуючи 2017 роком неодноразово вказував у своїх щорічних деклараціях неправдиву інформацію про запозичення.
Враховуючи вищенаведене, оскільки вилучення вищевказаних завірених копій документів є необхідним з метою повного, об'єктивного та неупередженого здійснення досудового розслідування, встановлення об'єктивної істини та завершення досудового розслідування, слідчий просить надати тимчасовий доступ до речей та документів, з можливістю вилучення завірених копій всіх документів з цивільної справи № 308/5816/19 від 24.05.2019 року за позовом ОСОБА_4 до - ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ДП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка знаходиться у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_9 за адресою: АДРЕСА_4 , а саме: позовної заяви ОСОБА_4 від 24.05.2019 року та додатків до неї; всіх без винятку пояснень, допитів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інших осіб, які беруть участь в даній справі; всіх без винятку документів, які надані ОСОБА_4 та його представниками зокрема розписки ОСОБА_4 від 01.03.2008 року про отримання в борг від ОСОБА_16 грошових коштів в сумі 80000 доларів.
Дослідивши внесене слідчим клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутись до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до положень ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог ч.2 ст.160 КПК України у клопотанні про тимчасовий доступ зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Згідно ч.5 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно з ч. 4 ст. 132 КПК для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
З матеріалів доданих до клопотання та з обґрунтувань клопотання слідчим не доведено сукупності вищезазначених підстав, та не обґрунтовано, якої мети планується досягти таким способом втручання в права осіб, в межах розгляду цивільної справи, та не обґрунтовано що документи, до яких просять надати тимчасовий доступ самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами, мають будь-яке значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні.
Як вбачається із матеріалів справи слідчим в клопотанні взагалі не вказано значення вказаних документів для подальшого розслідування кримінального провадження, які саме документи в подальшому можуть бути використані слідством як докази, які документи планується віднайти в матеріалах вказаних цивільних справ.
Згідно ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Окрім того у вказаному цивільному процесі могли брати участь особи, які не причетні до розслідування кримінального провадження, а тому задоволення вищезазначеного клопотання може потягти за собою порушення конституційних прав людини, що є неприпустимим.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 160 КПК України у клопотанні про тимчасовий доступ до речей та документів зазначаються підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи.
Як зазначено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом лише на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 суддя не зобов'язаний давати будь-які пояснення щодо розглянутих справ або справ, які знаходяться в його провадженні, а також надавати їх будь-кому для ознайомлення, крім випадків і порядку, передбачених законом.
Вилучення матеріалів судових справ, які перебувають у провадженні суду будь-якої юрисдикції, органами досудового розслідування не ґрунтується на кримінальному процесуальному законі та може бути передумовою грубого порушення прав учасників такого судового провадження. Саме тому виїмка матеріалів судової справи або їх окремих частин є винятковою процесуальною дією, яка може бути здійснена лише у тому випадку, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.
Крім того, цивільна справа № 308/5816/19 від 24.05.2019 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , Дочірнього підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_6 », треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 , про визнання майні спільною власністю подружжя, визнання недійсним договорів та скасування рішень перебуває у провадженні судді, тобто на даний час не розглянута, та призначена до розгляду на 03.07.2020 р., а тому надати тимчасовий доступ до оригіналу цивільної справи, розгляд якої не закінчено, не представляється можливим.
Крім цього слідчий суддя звертає увагу слідчого, що виходячи зі змісту рішень Ради суддів України від 04.06.2016 № 12 та від 04.11.2016 року № 73, незалежність суддів є складовою права на справедливий суд, а тому потрібно враховувати, що не може бути виправданим потребами досудового розслідування застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема тимчасовий доступ до речей і документів, а також отримання матеріалів судових справ (копій документів, які містяться у справі, тощо) щодо справ, які перебувають у провадженні судді, або справ, розгляд яких не є завершеним (рішення у справі не набрало законної сили; справа переглядається в апеляційному чи касаційному порядку, за нововиявленими обставинами; не вичерпані всі процесуальні можливості оскарження судових рішень).
Таким чином, слідчий суддя приходить висновку, що у задоволенні клопотання слідчого слід відмовити, оскільки встановлено, що розгляд судового провадження не є завершеним.
Керуючись ст.ст. 40, 93, 131, 132, 159-164, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12019070030003594 від 12.11.2019 року, погоджене з прокурором, про тимчасовий доступ до матеріалів цивільної справи №308/5816/19 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1