Справа № 305/761/20
Провадження по справі 2-з/305/3/20
"12" червня 2020 р. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ємчука В.Е. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ОСОБА_1 подала до Рахівського районного суду заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, яку мотивує тим, що 26 липня 2019 року Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області видало наказ №1602-сг, за яким ОСОБА_2 була передана у власність земельна ділянка, кадастровий номер 2123684500:03:002:0109, призначена для індивідуального садівництва. ОСОБА_2 здійснив продаж цієї земельної ділянки ОСОБА_3 , яка розпочала забудову цієї ділянки. Вважає, що наказ від 26.07.2019 прийнятий з порушенням закону, оскільки вона володіла зазначеною вище земельною ділянкою з 1992 року для сінокосу та випасу худоби та отримала відповідне рішення на розробку проекту землеустрою вказаних земельних ділянок, зокрема кадастрові номера 2123684500:03:002:0032 та 2123684500:03:002:0033, які внесені до державного земельного кадастру при розробленні проекту землеустрою. У зв'язку з наведеним просить накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер №2123684500:03:002:0109, шляхом заборони ОСОБА_3 або іншим особам за її дорученням здійснювати відчуження земельної ділянки кадастровий №2123684500:03:002:0109, та заборонити ОСОБА_3 або іншим особам за її дорученням здійснювати будівництво на земельній ділянці кадастровий номер 2123684500:03:002:0109.
Згідно з вимогами ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
Суд, у зв'язку зі стислими строками розгляду заяви про забезпечення позову повідомляв ОСОБА_1 в телефонному режимі про явку до суду для з'ясування питань пов'язаних із забезпеченням позову та надання додаткових доказів, необхідних для вирішення даного питання, однак ОСОБА_1 в суд не з'явилася.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися.
Зі змісту зазначеної вище статті слідує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України.
Згідно зі статтю 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується, у тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб та забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у постанові від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
При цьому, слід зауважити, що Верховний суд України в п. 4 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 зазначає, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору, реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Частина 1 статті 151 ЦПК України містить вимоги до заяви про забезпечення позову, згідно з якими вона повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.
Як вбачається із поданої заяви та доданих до неї матеріалів, в порушення зазначених вимог в заяві про забезпечення позову не зазначено з яким саме позовом заявник має намір звернутися до суду, його предмет та обґрунтування необхідності забезпечення позову. Також, заявник у заяві про забезпечення позову зазначає про необхідність накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером №2123684500:03:002:0109, зазначаючи при цьому, що у разі невжиття забезпечення позову до подання позовної заяви будуть порушені її права на земельні ділянки з кадастровими номерами 2123684500:03:002:0032 та 2123684500:03:002:0033, з чого можна зробити висновок, що це можуть бути абсолютно різні земельні ділянки Отже, заявником не зазначено відомостей, потрібних для забезпечення позову, а саме доказів, що земельна ділянка на яку претендує ОСОБА_1 та на яку заявник просить накласти арешт, належить на праві власності ОСОБА_3 і є земельною ділянкою, кадастровий номер якої 2123684500:03:002:0109.
Крім цього, на порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення в заяві про забезпечення позову відсутні.
У зв'язку з тим, що заявником не дотримано форми та змісту заяви, встановлених статтею 151 ЦПК України, не зазначено відомостей, потрібних для забезпечення позову, суд вважає за необхідне повернути вищевказану заяву заявнику.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Відповідно до п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя: Ємчук В.Е.