Справа № 304/594/20 Провадження № 1-кп/304/211/2020
12 червня 2020 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
обвинувача - прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
її захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020070130000084 від 23 лютого 2020 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
У провадженні Перечинського районного суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
До початку розгляду справи по суті обвинувачена ОСОБА_5 подала заяву, в якій зазначила, що відмовляється від свого захисника - адвоката ОСОБА_6 , при цьому просила призначити їй іншого захисника.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 подану заяву підтримала повністю та просив таку задовольнити, а також зазначила, що 09 червня 2020 року вищевказану заяву вона написала та підписала власноручно, при цьому від конфіденційного спілкування із захисником відмовилася.
Прокурор ОСОБА_3 та захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні проти задоволення заяви обвинуваченої не заперечили.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, прийшов до такого висновку.
Так, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 54 КПК підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування.
У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 2010 року у справі «Боротюк проти України» зазначено, що: «ані буква, ані дух ст. 6 Конвенції не перешкоджають особі добровільно відмовитися (у відкритий чи мовчазний спосіб) від свого права на гарантії справедливого судового розгляду. Однак для того, щоб така відмова була дійсною для цілей Конвенції, вона має бути виражена у недвозначній формі і має супроводжуватися мінімальними гарантіями, співмірними з важливістю такої відмови». Також у п. 65 рішення ЄСПЛ від 15 листопада 2012 року у справі «Єрохіна проти України» викладена ще одна важлива правова позиція щодо відмови від захисника, зокрема, ЄСПЛ вказав: «перед тим, як вважати обвинуваченого таким, що відмовився від важливого права за ст. 6 Конвенції, з огляду на непрямі ознаки його поведінки слід переконатися, що він міг розумно передбачити наслідки своєї поведінки» (п. 59 рішення від 27 березня 2007 року у справі «Талат Тунч проти Туреччини»).
Отже, з урахуванням вищевикладеного та того, що обвинувачена ОСОБА_5 відмовляється від захисника в його присутності, тому суд вважає за можливе прийняти таку відмову.
Що стосується клопотання обвинуваченої про призначення їй захисника за рахунок держави, то суд приходить до такого висновку.
Так, згідно з п. «d» ч. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадські і політичні права, прийнятого 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН та ратифіковано 19 жовтня 1973 року, кожен має право при розгляді будь-якого пред'явленого йому кримінального обвинувачення як мінімум на такі гарантії на основі цілковитої рівності:бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника; якщо він не має захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника в будь-якому разі, коли інтереси правосуддя того вимагають,безплатно для нього в усякому такому випадку, коли у нього немає достатньо коштів для оплати цього захисника.
Відповідно до п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учиненої в Римі від 04 листопада 1950 року, ратифікованої 17 липня 1997 року, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
Разом з цим, як убачається з практики Європейського Суду з прав людини, зокрема рішення від 21 квітня 2011 року в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» суд наголосив, що, хоча право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником, який, у разі необхідності, призначається офіційно, не є абсолютним, воно є однією з основних ознак справедливого судового розгляду (див. рішення у справі «Кромбах проти Франції» (Krombach v. France), N 29731/96, п. 89, ECHR 2001-II). Як правило, доступ до захисника має надаватися з першого допиту підозрюваного працівниками міліції, за винятком випадків, коли за конкретних обставин відповідної справи продемонстровано, що існують вагомі підстави для обмеження такого права (див. рішення у справі «Сальдуз проти Туреччини» (Salduz v. Turkey) [ВП], N36391/02, п. 55, від 27 листопада 2008 року). Право на захист буде в принципі непоправно порушено, якщо викривальні показання, отримані під час допиту правоохоронними органами без доступу до захисника, використовуватимуться з метою її засудження (див. там само).
Статтею ст. 59 Конституції України кожному гарантовано право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КПК України суд зобов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно.
Оскільки обвинувачена бажає мати захисника у вказаному кримінальному провадженні, однак не має коштів для оплати праці адвоката, тому суд приходить до висновку про необхідність призначення їй такого через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області.
Керуючись п. «d» ч. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадські і політичні права, п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 59 Конституції України, статтями 42, 48, 49, 54 КПК України, суд, -
Заяву обвинуваченої задовольнити.
Прийняти від обвинуваченої ОСОБА_5 її відмову від захисника ОСОБА_6 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Призначити захисника по даному кримінальному провадженню для забезпечення захисту обвинуваченої ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 121 КК України.
Дану ухвалу для виконання негайно направити до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області.
Підготовче судове засідання відкласти на 11.30 год 02 липня 2020 року, яке відбудеться в приміщенні Перечинського районного суду Закарпатської області за адресою: м. Перечин, пл. Народна, №15 Закарпатської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1