Справа № 509/2652/20
про забезпечення позову
11 червня 2020 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді Гандзій Д.М.
при секретарі Задеряки Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт. Овідіополь, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,-
9 червня 2020 року, представник позивачки ОСОБА_1 , звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області, із вищевказаною позовною заявою, в якій просив суд встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу між позивачки та відповідача в період з червня 2010 року по травень 2017 року, визнати земельну ділянку площею 0,100 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 сільської ради АДРЕСА_1 , кадастровий № 5123782000:02:004:0288, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 406,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , здійснити поділ спільного сумісного майна наступним чином: визнавши за позивачкою 3/4 частини земельної ділянки та будинку, залишити відповідачу транспортний засіб марки ТESLA, модель Model Х, номер шасі НОМЕР_1 , 2016 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 31.10.2018 року, припинити право власності ОСОБА_2 на транспортний засіб марки Toyota, модель Camry, номер шасі НОМЕР_3 НОМЕР_4 , 2016 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_5 , дата реєстрації 02.03.2019 року, визнавши право власності за ОСОБА_1 , залишити ОСОБА_1 транспортний засіб марки Toyota, модель Camry, номер шасі НОМЕР_3 НОМЕР_6 , 2016 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_7 , дата реєстрації 11.10.2019 року, залишити ОСОБА_1 транспортний засіб марки Toyota, модель Camry, номер шасі НОМЕР_3 НОМЕР_8 , 2015 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_9 , дата реєстрації 05.03.2019 року, визначити, що рішення суду прийняте за наслідком розгляду вказаних позовних вимог буде підставою, для здійснення ОСОБА_1 документального оформлення пра власності на майно визначене у позовній заяві.
Разом з тим представницком позивачки було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просила суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на 3/4 частини земельної ділянки площею 0,100 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий № 5123782000:02:004:0288, та житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 406,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, іншим особам та органам, вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо речових прав на нерухоме майно, а саме земельної ділянки площею 0,100 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 сільської ради АДРЕСА_1 , кадастровий № 5123782000:02:004:0288, та житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 406,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , накласти арешт на транспортний засіб марки ТESLA, модель Model Х, номер шасі НОМЕР_1 , 2016 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 31.10.2018 року, транспортний засіб марки Toyota, модель Camry, номер шасі НОМЕР_10 , 2015 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_9 , дата реєстрації 05.03.2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 6 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Відповідно до п. 10 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (див. рішення ЄСПЛ, серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A НОМЕР_11 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A НОМЕР_11 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).
Статтею 1 Протоколу № 1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір про право відносно майна, а саме: земельної ділянки площею 0,100 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 сільської ради АДРЕСА_1 , кадастровий № 5123782000:02:004:0288, та житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 406,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та транспортних засобів марки ТESLA, модель Model Х, номер шасі НОМЕР_1 , 2016 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 31.10.2018 року, Toyota, модель Camry, номер шасі НОМЕР_12 , 2016 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_5 , дата реєстрації 02.03.2019 року, Toyota, модель Camry, номер шасі НОМЕР_13 , 2016 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_7 , дата реєстрації 11.10.2019 року, Toyota, модель Camry, номер шасі НОМЕР_10 , 2015 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_9 , дата реєстрації 05.03.2019 року.
З урахуванням фактичних даних, які є в матеріалах справи, вважаю, що неприйняття заходів забезпечення позову, може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку відчуження вказаного майна, на яке представник позивачки просив накласти арешт на користь третіх осіб, а також той факт, що набуття права власності іншими особами на спірне майна під час розгляду справи поставить позивачку в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентами.
Однак враховуючи, що в позовних вимогах позивачка не ставить питання, щодо визнання за нею права власності на частину або весь транспортний засіб марки ТESLA, модель Model Х, номер шасі НОМЕР_1 , 2016 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 31.10.2018 року, а заходи забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами, суд вважає, що заява в частині накладання арешту на вказаний транспорний засіб - задоволенню не підлягає.
Підстави для застосування зустрічного забезпечення судом не вбачаються.
Керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного суду України
№ 9 від 22.12.2006 р., -
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - задовольнити частково.
2. Накласти арешт на 3/4 частини земельної ділянки площею 0,100 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 ради АДРЕСА_2 області АДРЕСА_1 , кадастровий № 5123782000:02:004:0288, та житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 406,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
3. Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, іншим особам та органам, вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо речових прав на нерухоме майно, а саме земельної ділянки площею 0,100 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 сільської ради АДРЕСА_2 області АДРЕСА_1 , кадастровий № 5123782000:02:004:0288, та житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 406,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
4. Накласти арешт на транспортний засіб марки Toyota, модель Camry, номер шасі НОМЕР_3 НОМЕР_8 , 2015 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_9 , дата реєстрації 05.03.2019 року.
5. В задоволенні решти вимог - відмовити.
Копію ухвали суду про забезпечення позову направити для виконання.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Д.М. Гандзій