про повернення позовної заяви
10 червня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/422/20-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову Департаменту економіки-комісія з припинення діяльності-ліквідації Чернівецької міської ради до Головного управління ДПС в Чернівецькій області, про визнання протиправними і скасування рішень -
В поданому до суду адміністративному позові Департамент економіки-комісія з припинення діяльності-ліквідації Чернівецької міської ради (далі - позивач) просить суд: - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.10.2019 року №0005441410, № 005431410; - визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 24.01.2020 року № 2014-56.
Ухвалою суду від 27.03.2020 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
Вказану ухвалу позивач, отримав 08.04.2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 58001 0878346 4 .
05.06.2020 року на виконання ухвали від 27.03.2020 року, позивачем надано платіжне доручення від 26.05.2020 року № 112 на суму 8408,00 грн.
Розглянувши заяву позивача, суд зазначає наступне.
Статтями 5 та 160 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом пред'явлення позову. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Згідно з ч. 3 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАСУ сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, або представник.
Згідно із ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Однак, в порушення наведених вимог, на виконання ухвали суду від 27.03.2020 року, позивачем на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності заявника, не надано доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву та доказів, що посвідчують особу (копії РНОКПП за його наявності, паспорту, наказу про призначення, довіреності, посадових обов'язків з визначенням права звертатись до суду з позовом від імені юридичної особи/суб'єкта владних повноважень, свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту наявності у позивача адміністративної процесуальної дієздатності.
Крім того, ухвалою суду від 27.03.2020 року встановлено, що за подання вказаного позову позивачу необхідно сплати судовий збір у розмірі 20377,99 грн.
Судом встановлено, що за подання позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4204,00 грн.
На виконання ухвали суду від 27.03.2020 року позивачем надано платіжне доручення від 26.05.2020 року № 112 на суму 8408,00 грн.
Таким чином, позивачем недоплачений судовий збір в розмірі 7765,99 грн. (20377,99 грн - (4204,00 грн. +8408,00 грн.)).
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 2 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є джерелом права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його правами та обов'язками.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((Заява №28924/04) 13.01.2011 р. ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 р. у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", п. п. 28- 36, Series A N 18)".
Разом з тим, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28.05.1985 р. у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства", п. 57).
В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 р. (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".
Зважаючи на те, що судом вжито усіх належних заходів для реалізації та забезпечення права позивача на судовий розгляд справи, однак останній, не усунув недоліки заяви у строк встановлений судом, а саме: позивачем на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності заявника, не надано доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву та доказів, що посвідчують особу (копії РНОКПП за його наявності, паспорту, наказу про призначення, довіреності, посадових обов'язків з визначенням права звертатись до суду з позовом від імені юридичної особи/суб'єкта владних повноважень, свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю), позивачем недоплачений судовий збір в розмірі 7765,99 грн. (20377,99 грн. - (4204,00 грн. +8408,00 грн.)), а тому, заява підлягає поверненню.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
За таких обставин заява та додані до неї документи підлягають поверненню позивачу.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 44, 169, 205, 241 - 243, 248 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачу.
3. Роз'яснити, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя П.Д. Дембіцький