Справа № 822/2043/16
10 червня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в складі колегії: головуючого-судді Майстера П.М. , суддів Салюка П.І. , Фелонюк Д.Л.
за участі:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. заявника: ОСОБА_2 ,
розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за виключними обставинами по адміністративній справі № 822/2043/16 за позовом ОСОБА_2 до Хмельницького апеляційного суду , Державної судової адміністрації України про скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2016 року №822/2043/16,
ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2016 року в адміністративній справі №822/2043/16 за позовом ОСОБА_2 до Хмельницького апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльність.
У вказаній заяві позивач просив скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року, залишену без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року та постановою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до відповідачів про стягнення вихідної допомоги у зв'язку із виходом у відставку за виключними обставинам та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити та стягнути з Хмельницького апеляційного суду за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» 255200 грн передбаченої ст.136 Закону України №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» вихідної допомоги.
В обґрунтування вимог в заяві та у відповіді на відзив заявник зазначив, що рішенням Конституційного суду України від 15.04.2020 року № 2-р(ІІ)/2020 у справі № 3- 311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року № 1166-VII, яким із Закону №2453-VI виключено статтю 136, частиною першою якої передбачалось право судді, який вийшов у відставку, на виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Оскільки при розгляді адміністративної справи №822/2043/16 та відмовляючи в задоволенні позову, суд застосував положення Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року №1166-VII, які вказаним рішенням Конституційного суду України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), а тому постанова суду від 18.11.2016 підлягає скасуванню.
Заявник вважає, що викладені обставини є виключними, мають істотне значення для перегляду постанови суду та задоволення позову в повному обсязі.
Крім того, заявник подав до суду заяву про збільшення позовних вимог у цій справі, в якій просив стягнути з Хмельницького апеляційного суду за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" 255200 грн передбаченої ст.136 Закону України №2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" вихідної допомоги.
Ухвалою суду від 29.04.2020 відкрито провадження у справі за виключними обставинами. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження колегією у складі трьох суддів.
Позивач в судовому засіданні заяву про перегляд за виключними обставинами постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2016 року в адміністративній справі №822/2043/16, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, підтримав та просив їх задовольнити.
Водночас, суд відмовляє у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог з огляду на те, що відповідно до ч.6 ст.361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Як вбачається із матеріалів справи предметом первинних позовних вимог є визнання протиправною бездіяльності Апеляційного суду Хмельницької області щодо не нарахування та не виплати вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород, визнання протиправною бездіяльності Державної судової адміністрації України щодо неперерахування Апеляційному суду Хмельницької області коштів на виплату вихідної допомоги ОСОБА_2 .
У свою чергу у заяві про збільшення розміру позовних вимог ОСОБА_2 заявляє вимоги про стягнення з Хмельницького апеляційного суду за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" 255200 грн передбаченої ст.136 Закону України №2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" вихідної допомоги.
На переконання суду поданою заявою про збільшення розміру позовних вимог заявник збільшив (змінив) не лише предмет позову, а й підстави заявлених позовних вимог.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що заява про збільшення розміру позовних вимог обумовлена новими обставинами та підставами, які виникли після подачі позовної заяви до суду 24.10.2016. Наведені обставини підтверджують як зміну предмету позову, так і зміну підстав таких позовних вимог.
За таких обставин, подана заявником заява про збільшення розміру позовних вимог розцінюється судом як заява, у якій позивач просить збільшити як підставу так і предмет позову у справі, що у свою чергу при перегляді судового рішення за виключними обставинами є недопустимим, оскільки суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Представник відповідача - Хмельницького апеляційного суду у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі та відзив, в якому вказав, що предметом розгляду даної справи була відмова ОСОБА_2 у виплаті одноразової вихідної допомоги у розмірі 3 місячних суддівських винагород, з посиланням на Закон України №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів». зазначив, що рішення Конституційного Суду України №2(ІІ)/2020 від 15 квітня 2020 року на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у цій справі виникли до прийняття такого рішення, воно не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не може бути підставою для скасування судових рішень у цій справі. Просив відмовити у задоволенні заяви про перегляд за виключними обставинами постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2016 року в адміністративній справі №822/2043/16.
Представник відповідача - Державної судової адміністрації України у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Надіслав до суду відзив, в якому вказав, що рішенням Конституційного суду України від 15.04.2020 року № 2-р(ІІ)/2020 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки такі виникли до прийняття вказаного рішення Конституційного суду України, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності. Просив у задоволенні заяви відмовити.
Суд, заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріли заяви про перегляд постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2016 року в адміністративній справі №822/2043/16 у зв'язку з виключними обставинами, та матеріали справи, зазначає таке.
Як слідує з постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2016 у справі №822/2043/16 позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність Апеляційного суду Хмельницької області щодо не нарахування та не виплати вихідної допомоги в розмірі 61630,80грн, визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо неперерахування Апеляційному суду Хмельницької області коштів на виплату вихідної допомоги ОСОБА_2 .
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 18 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовив повністю.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідачів не було правових підстав для нарахування та виплати позивачу вихідної допомоги в зв'язку з виходом у відставку, а тому їх відмова у такій виплаті є правомірною.
Судове рішення набрало законної сили 19.01.2017 року.
Постановою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у цій справі касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року - без змін.
Рішенням Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року у справі № 2-р(11)2020 положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII визнано неконституційними.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами встановлені статтею 361 КАС України, відповідно до частини 1, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
За приписами пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2 р(11) 2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ. Положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166- VІІ, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У спірному випадку постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2016, яку просить переглянути заявник у зв'язку з виключними обставинами, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 , відповідно, це судове рішення не підлягало виконанню.
Відтак, зважаючи на приписи пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України, за якими підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, враховуючи, що судове рішення, яке просить переглянути заявник, не підлягало виконанню, суд доходить висновку про відсутність підстав, визначених п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, для перегляду у зв'язку з виключними обставинами постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2016 року у справі №822/2043/16.
Судом враховано, як зазначає у позовній заяві позивач, що його звільнено з посади судді 3 жовтня 2016 року, а з 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України 1402-V111 "Про судоустрій та статус суддів" і саме відповідно до вимог цього закону позивач звертався в суд про стягнення з Апеляційного суду Хмельницької області на його користь вихідної допомоги у розмірі 61630,80грн, що становить три місячні суддівські винагороди за останньою посадою.
Конституційний суд 15 квітня 2020 року за № 2-р(11) 2020 прийняв рішення про визнати таким, що не відповідає Конституції України положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ, яким виключено статтю 136 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-VI, а не Закон України 1402-V111 "Про судоустрій та статус суддів" відповідно до вимог якого позивач звертався в суд про виплату вихідної допомоги.
Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційним Судом України в рішенні від 15 квітня 2020 року № 2-р(11) 2020 вказано про втрату чинності положеннями Закону саме з дня ухвалення цього Рішення.
Тобто, саме з 15 квітня 2020 року втратили чинність положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ, яким виключено статтю 136 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-VI .
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Верховний Суд у постанові від 23.12.2019 року у справі № 814/1274/17 зазначив, що за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішень судом першої інстанції положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ були чинними та підлягали застосуванню, а тому сама наявність Рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(11) 2020 не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при розв'язанні спору.
Таким чином, Рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(11) 2020 на спірні правовідносини не впливає, оскільки правовідносини у даній справі виникли до прийняття такого рішення і Конституційний суд у зазначеному рішення не розглядав положення статті 143 Закону України №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
З огляду на викладене у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами слід відмовити, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2016 року в адміністративній справі №822/2043/16 - залишити в силі.
При виборі і застосуванні до спірних правовідносин норм права суд врахував висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 820/2462/17, постановах Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі №333/5015/15-а, від 16 жовтня 2018 року у справі №161/3466/16-а.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 241, 243, 361, 362, 364, 365, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2016 року №822/2043/16 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошені вступна та резолютивна частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 11 червня 2020 року
Головуючий суддя Судді П.М. Майстер П.І. Салюк Д.Л. Фелонюк