24.07.07 р. № 7/22-63
Господарський суд Донецької області у складі судді Малашкевича С.А. Розглянувши матеріали справи
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго» м. Горлівка в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк
До: КП “Совхоз Азалія» м. Донецьк
Про: стягнення заборгованості у сумі 10 367,14 грн., індексу інфляції у розмірі 9 184,31 грн., 3% річних у розмірі 8 081,31 грн.
ВАТ «Донецькобленерго» м. Горлівка в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк звернулось з позовною заявою до КП «Совхоз Азалія» м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 10 367,14 грн., індексу інфляції у розмірі 9 184,31 грн., 3% річних у розмірі 8 081,31 грн.
Згідно п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
В порушення вказаної норми, позивачем не додані належні докази відсилки копії позову відповідачу. У квитанції №1549, яка додана до позовних матеріалів як доказ відправлення позовної заяви відповідачу, в графі “куди» зазначено: Донецьк - 96, Сосис Л.В.; тоді як відповідачем по справі є КП “Совхоз Азалія», а індекс його поштового відділення - 83037. Тобто, квитанція, яка додана позивачем, не може бути доказом відправки ним копії позовної заяви відповідачу.
Враховуючи викладене, керуючись п.6 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позовну заяву ВАТ «Донецькобленерго» м. Горлівка в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк до КП «Совхоз Азалія» м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 10 367,14 грн., індексу інфляції у розмірі 9 184,31 грн., 3% річних у розмірі 8 081,31 грн. повернути без розгляду.
Суддя