79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128
03.06.2020 р. Справа № 914/346/20
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Акціонерного товариства «Кредобанк», м. Львів, про уточнені грошові вимоги до боржника Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» в сумі 2 320 691,44 грн. та 24 573,11 євро у справі № 914/346/20
у справі за заявою: Приватного підприємства «Лан-Оіл Трейд», м. Львів
про: банкрутство Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» (вул. Богданівська, буд. 15А, м. Львів, 79067, ідентифікаційний код 32865702)
Суддя Артимович В.М.,
секретар судового засідання Струк Н.Р.
За участю представників:
від ініціюючого кредитора: не з'явився;
від боржника: Пашук А.В. - представник;
розпорядник майна: Рудий А.М. - арбітражний керуючий;
від кредитора (ТзОВ «Борщівська аграрна компанія»): Докторевич Р.А. - представник;
від кредитора (ТзОВ «Автотрейдінг-Львів»): Івасько С.М. - представник;
від кредитора (ТзОВ «Спецавтоінвест»): не з'явився;
від заявника (АТ «Кредобанк»): Очич Т.М. - представник;
від кредитора (ТзОВ «Зіра-Консалт»): не з'явився;
від кредитора (ТзОВ «Тернопільбуд»): не з'явився;
від кредитора (ТзОВ «Магістр-Д»): не з'явився;
від заявника (ТзОВ «ВТП Лангора»): не з'явився;
від кредитора (ГНГ Інтернешнл Лімітед): не з'явився;
від кредитора (ТзОВ «Агрофірма «Подільська зернова компанія»): не з'явився;
від заявника (ТзОВ «Україна 2001»): не з'явився;
від кредитора (ТзОВ «ФК «Фінсоле»): не з'явився;
від кредитора (ТзОВ «Рівнехолод»): не з'явився;
від кредитора (ТзОВ «Завод шляхо-будівельних матеріалів»): не з'явився;
від кредитора (ТзОВ «ЕК «Енолл»): не з'явився;
від кредитора (ТзОВ «Бел-Петрол Трейдінг»): не з'явився;
від кредитора (ФГ «Агро-Шили»): не з'явився;
від кредитора (АТ «Концерн Галнафтогаз»): не з'явився;
від кредитора (ТзОВ «Агенство економічної безпеки «Ефорт»): не з'явився;
від кредитора (ТзОВ «Рівень ЛТД»): не з'явився;
від кредитора (ТзОВ «Леп»): не з'явився;
від кредитора (ТзОВ «Робуста»): не з'явився;
від кредитора (Лановецька міська рада): не з'явився;
від заявника (ТзОВ «Лінденванг»): не з'явився;
від заявника (ПАП «Топільче»): не з'явився;
від заявника (СГ ТзОВ «Поділля»): не з'явився;
від заявника (ТзОВ «Олишківецьке»): не з'явився;
від заявника (ПАП «Батьківщина»): Рогатин С.В. (до оголошення перерви в судовому засіданні);
від заявника (ТзОВ «Торговий дім «Укрхім»): не з'явився.
Приватне підприємство «Лан-Оіл Трейд», надалі - кредитор, звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» (вул. Богданівська, буд. 15А, м. Львів, 79067, ідентифікаційний код 32865702).
Ухвалою суду від 14.02.2020 р. заяву ПП «Лан-Оіл Трейд» про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Захід-Агроінвест» прийнято до розгляду, підготовче засідання суду призначено на 21.02.2020 р.
Ухвалою суду від 21.02.2020 р. відкрито провадження у справі про банкрутство ПП «Захід-Агроінвест», визнано вимоги кредитора ПП«Лан-Оіл Трейд» в сумі 21570000,00 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ПП «Захід-Агроінвест», введено процедуру розпорядження майном ПП «Захід-Агроінвест», розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Ракущинця А.А., оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Захід-Агроінвест», попереднє засідання суду призначено на 08.04.2020 р.
Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Захід-Агроінвест» оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 21.02.2020 р.
20.03.2020 р. до Господарського суду Львівської області від Акціонерного товариства «Кредобанк» надійшла заява з вимогами до Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» в сумі 2 344 494,51 грн. та 24 634,06 євро.
Ухвалою суду від 23.03.2020 р. заяву АТ «Кредобанк» прийнято до розгляду.
03.06.2020 р. від АТ «Кредобанк» надійшли додаткові пояснення з проханням визнати уточнені грошові вимоги до боржника в сумі 2 320 691,44 грн. та 24 573,11 євро.
Суд, проаналізувавши матеріали та з'ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об'єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що уточнені грошові вимоги АТ «Кредобанк» в сумі 2 320 691,44 грн. та 24 573,11 євро слід визнати, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом, 31.08.2018 р. між ПАТ «Кредобанк», правонаступником якого після зміни назви є АТ «Кредобанк» та ТзОВ «Захід-Агротранс» укладено кредитний договір за № 25/2018/К з усіма наступними змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 1 кредитного договору банк зобов'язується надати у власність позичальнику грошові кошти у розмірах та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому кредитному договорі. Призначення кредиту: придбання транспортного засобу.
Згідно п. 2.1 та п. 2.5 договору банк видав кредит в сумі 2986000,00 грн. включно до 30.08.2023 року.
Порядок видачі коштів, призначення кредиту, тип та розмір процентної ставки та інші умови визначено в укладеному кредитному договорі.
Як зазначає заявник та вбачається з матеріалів справи, АТ «Кредобанк» виконано умови кредитного договору та надано ТзОВ «Захід-Агротранс» кредит в сумі 2986000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 31.08.2018 р. за № 48452091.
У зв'язку з порушенням умов кредитного договору від 31.08.2018 р. за № 25/2018/К ТзОВ «Захід-Агротранс» перед «Кредобанк» виникла заборгованість по не повернутому тілу кредиту в сумі 2239600,00 грн., 78046,37 грн. нараховані та не сплачені проценти, 3045,07 грн. пеня за порушення зобов'язань.
14.09.2018 р. між ПАТ «Кредобанк», правонаступником якого після зміни назви є АТ «Кредобанк» та ТзОВ «Захід-Агротранс» укладено кредитний договір за № 26/2018/К.
Згідно п. 1 договору банк зобов'язується надати у власність позичальнику грошові кошти у розмірах та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому кредитному договорі. Призначення кредиту: придбання транспортних засобів.
Згідно п. 2.1 та п. 2.5 договору банк видав кредит в сумі 34020,00 євро.
Згідно укладених кредитних договорів, позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки передбачені в кредитному договорі згідно умов п. 5.1.
На виконання умов кредитного договору АТ «Кредобанк» надано ТзОВ «Захід-Агротранс» кредит в сумі 34020,00 євро, що підтверджується меморіальним ордером від 19.09.2018 р. за № 52406623.
Проте, ТзОВ «Захід-Агротранс» допущено порушення умов кредитного договору від 14.09.2018 р. за № 26/2018/К. Внаслідок чого заборгованість ТзОВ «Захід-Агротранс» перед АТ «Кредобанк» виникла по не повернутому тілу кредиту в сумі 24380,96 євро, нараховані та не сплачені проценти в сумі 192,15 євро.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно п. 4 кредитного договору від 31.08.2018 р. за № 25/2018/К за надання кредиту за користування кредитними коштами позичальник сплачує банку комісії визначені п. 2.4 договору. Комісії, встановлені в іноземній валюті, сплачуються позичальником в національній валюті за курсом НБУ відповідно до порядку сплати, що передбачається тарифами банку.
Пунктом 4.1 кредитного договору від 14.09.2018 р. за № 26/2018/К за надання кредиту за користування кредитними коштами позичальник сплачує банку комісії визначені п. 2.4 договору.
За неналежне виконання умов кредитного договору від 31.08.2018 р. за № 25/2018/К заявником нараховано 78046,37 грн. не сплачених процентів, по кредитному договору від 14.09.2018 р. за № 26/2018/К 192,15 євро не сплачених процентів.
На час розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника доказів сплати заборгованостей по кредитам господарському суду не надано, обставин наведених заявником у заяві не спростовано, тому вимоги про стягнення нарахованих процентів по кредитах підлягають задоволенню.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ч. 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.
В силу положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ч. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Приписами ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За неналежне виконання умов кредитного договору від 31.08.2018 р. за № 25/2018/К АТ «Кредобанк» нараховано 3045,07 грн. пені.
Згідно п. 7.1 вказаного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту, оплата процентів, комісій, інших платежів) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі, визначеному в п. 2.11 договору.
Пунктом 2.11 договору передбачено, що пеня нараховується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від простроченої/несплаченої суми кожний календарний день прострочення.
Враховуючи наведене, перевіривши правильність розрахунків заявленої до стягнення пені, взявши до уваги ту обставину, що всупереч умовам кредитних договорів було допущено прострочення виконання зобов'язання, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення пеня від простроченої суми підлягають до стягнення з боржника повністю.
31.08.2018 р. між АТ «Кредобанк» (кредитор) та ПП «Захід-Агроінвест» (поручитель) укладено договір поруки. За умовами даного договору поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання ТзОВ «Захід-Агротранс» зобов'язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойки) за кредитним договором від 31.08.2018 р. за № 25/2018/К, укладеним між боржником та кредитором. Розмір кредиту - 2986000,00 грн. Дата остаточного повернення кредиту до 30.08.2023 р.
Згідно п. 2 договору у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором кредитор письмово повідомляє поручителя про це із зазначенням суми заборгованості боржника. Поручитель зобов'язаний сплатити кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором. У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника. Поручитель уповноважує та безвідклично доручає кредитору здійснювати договірне списання кредитором з усіх його поточних рахунків, відкритих у кредитора грошових коштів і спрямовувати їх на погашення заборгованості за кредитом, нарахованими процентами, комісіями, а також можливої неустойки за цим договором. Кредитор здійснює договірне списання у випадку не надходження від поручителя в строк, визначений цим договором платіжного документу про виконання ним грошових обов'язків поручителя і сплати заборгованості боржника за кредитом, нарахованими процентами, комісіями, а також можливої неустойки. Кредитор вправі у вказаному вище порядку здійснювати договірне списання валюти, необхідної для погашення грошових зобов'язань поручителя в день настання строку їх погашення, якщо інше не буде встановлено домовленістю між сторонами. Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.
Судом встановлено, що 14.09.2018 р. між АТ «Кредобанк» (кредитор) та ПП «Захід-Агроінвест» (поручитель) укладено договір поруки.
Згідно п. 1.1 договору поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання ТзОВ «Захід-Агротранс» зобов'язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойки) за кредитним договором від 14.09.2018 р. за № 26/2018/К, укладеним між боржником та кредитором. Розмір кредиту - 34020,00 євро. Дата остаточного повернення кредиту до 13.09.2023 р.
У випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором кредитор письмово повідомляє поручителя про це із зазначенням суми заборгованості боржника. Поручитель зобов'язаний сплатити кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором. У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника. Поручитель уповноважує та безвідклично доручає кредитору здійснювати договірне списання кредитором з усіх його поточних рахунків, відкритих у кредитора грошових коштів і спрямовувати їх на погашення заборгованості за кредитом, нарахованими процентами, комісіями, а також можливої неустойки за цим договором. Кредитор здійснює договірне списання у випадку не надходження від поручителя в строк, визначений цим договором платіжного документу про виконання ним грошових обов'язків поручителя і сплати заборгованості боржника за кредитом, нарахованими процентами, комісіями, а також можливої неустойки. Кредитор вправі у вказаному вище порядку здійснювати договірне списання валюти, необхідної для погашення грошових зобов'язань поручителя в день настання строку їх погашення, якщо інше не буде встановлено домовленістю між сторонами. Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором (п. 2 договору).
Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
У відповідності до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. У разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов'язання. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов'язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.
За таких обставин та з урахуванням умов договорів поруки АТ «Кредобанк» набуло право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за кредитними договорами у сумі заявлених грошових вимог.
Частиною першою статті 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо
Боржник проти визнання грошових вимог АТ «Кредобанк» заперечив та зазначив, що всупереч норми ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заява з грошовими вимогами до боржника не містить визначеного повного розміру грошових вимог в національній валюті та окремого зазначення суми неустойки; АТ «Кредобанк» не доведено факту виникнення у ПП «Захід-Агроінвест» обов'язку зі сплати грошових коштів згідно договорів поруки від 31.08.2018 р. та від 14.09.2018 р.
Щодо посилання боржника на недотримання АТ «Кредобанк» норми ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства щодо не визначеного повного розміру грошових вимог в національній валюті та окремого зазначення суми неустойки, суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту заяви АТ «Кредобанк» з грошовими вимогами до боржника від 16.03.2020 р. за № 27-600133/20 та уточнення до заяви від 01.06.2020 р. за № 27-600133/2/20, заявником здійснено розподіл щодо невиплаченої суми кредиту, нарахованих відсотків та пені за порушення умов користування кредитними коштами по кожному кредитному договорі.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов кредитного договору 14.09.2018 р. за № 26/2018/К АТ «Кредобанк» надано кредитні кошти в сумі 34020,00 євро. За порушенням умов вказаного кредитного договору у ПП «Захід-Агроінвест» перед АТ «Кредобанк» виникла заборгованість по неповернутому тілу кредиту в сумі 24380,96 євро, нараховані та не сплачені проценти в сумі 192,15 євро.
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України, Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. за № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України від 23.09.1994 р. за № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).
Декретом № 15-93 встановлено режим здійснення валютних операцій на території України, визначено загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.
У частині четвертій статті 5 Декрету № 15-93 наведено вичерпний перелік обставин, за яких особа, яка здійснює валютну операцію, має отримати на її здійснення індивідуальну ліцензію. Декретом № 15-93 не передбачено обов'язку в отриманні індивідуальної ліцензії на передачу/отримання між фізичними особами - резидентами/нерезидентами, які перебувають в Україні, іноземної валюти в позику.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Що стосується можливості і порядку визначення в судовому рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 р. у справі № 373/2054/16-ц зазначає, що нею висловлена правова позиція з цього приводу, яку викладено у постанові від 04.07.2018 року в справі № 14-134цс18. Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов'язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
Також суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 5 Закону України «Про валюту і валютні операції» сплата комісії, інших платежів за здійснення операцій, визначених пунктами 1-6 частини другої цієї статті, здійснюється виключно у гривні, крім розрахунків зі сплати процентів (відсотків) за депозитами або кредитами (позиками), що можуть проводитися в іноземній валюті, банківських металах та у гривні.
Щодо доводів боржника, що банк на момент звернення до суду із заявою з грошовими вимогами до ПП «Захід-Агроінвест» не виконав п. 2.1 договорів поруки від 31.08.2018 р. та від 14.09.2018 р. та не направив повідомлення (вимогу), у зв'язку із чим не набув права на дострокове стягнення вказаної суми кредиту, то суд зазначає таке.
Згідно п. 2.1 договорів поруки від 31.08.2018 р. та від 14.09.2018 р. у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором кредитор письмово повідомляє поручителя про це із зазначенням суми заборгованості боржника.
Аналіз змісту статей 1054, 1050 і 559 ЦК України свідчить, що у разі, якщо кредитор за кредитним договором, у якому згідно із його умовами позичальник зобов'язаний щомісячно повертати кредит рівними частинами відповідно до умов кредитного договору, щомісяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами, а також сплатити неустойку (пеню, штраф) за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним, змінив строк виконання основного зобов'язання (дострокове виконання основного зобов'язання), направивши повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту, при цьому договорами поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, то відповідний строк для пред'явлення вимоги як до боржника, так і поручителів обчислюється з наступного дня, зазначеного кредитором у повідомленні (вимозі) про дострокове повернення кредиту як дата дострокового добровільного повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, або після закінчення терміну, визначеного кредитором у повідомленні (вимозі) для його дострокового добровільного повернення.
Повідомлення (вимога) про дострокове повернення кредиту, яка направляється позичальнику та/або поручителю є формою досудового вирішення спору між контрагентами та вимогою сторони, права або законні інтереси якої порушено, про добровільне/безпосереднє врегулювання спору, вказує на зміну строку виконання основного зобов'язання й встановлює обов'язок кредитора пред'явити позов до боржника протягом трьох років, якщо інше не визначено кредитним договором (статті 257, 259 ЦК України). До поручителя протягом шести місяців, якщо закінчення строку поруки не встановлено самим договором (ч. 4 ст. 559 ЦК України), від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту, недотримання яких може нести ризик лише для кредитора про втрату в майбутньому права на задоволення своїх вимог у примусовому порядку через суд.
За змістом статей 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок відповідно до умов договору, тобто, як особа, яка порушила права або законні інтереси іншого суб'єкта - кредитора, зобов'язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи звернення до суду із відповідним позовом.
Враховуючи, що вимоги кредитора та взяті позичальником зобов'язання за кредитним договором в добровільному порядку не виконані на час ухвалення судом рішення, а також частину другу статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Тому непред'явлення повідомлення (вимоги) про дострокове виконання зобов'язання з повернення кредиту, чи в разі її направлення: до встановленої дати дострокового добровільного повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, або до закінчення терміну, визначеного кредитором у повідомленні (вимозі) для його дострокового добровільного повернення, саме по собі не є необхідною умовою подальшого задоволення позову.
Таким чином, направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів. Ненаправлення такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав, а як наслідок, кредитор може вимагати їх захисту через суд - виконати боржником обов'язок з дострокового повернення кредиту.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги АТ «Кредобанк» підлягають до задоволення в повному обсязі.
Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються: витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Відтак, суд, дослідивши матеріали справи, зокрема, повідомлення боржника про результати розгляду кредиторської заяви та заяву про визнання кредиторських вимог до боржника з доданими до неї документами (з уточненнями), дійшов висновку, що грошові вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» слід визнати повністю в сумі 2320691,44 грн. та 24573,11 євро. Також визнанню підлягає сплачений судовий збір в сумі 4204,00 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 73, 74, 86, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Уточнені грошові вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78; ідентифікаційний код 09807862) включити до реєстру вимог кредиторів Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» (ідентифікаційний код 32865702) в сумі 4204,00 грн. (судовий збір) - перша черга; 2317646,37 грн. та 24573,11 євро (еквівалентно за офіційним курсом НБУ 650848,30 грн.) (основний борг) - четверта черга; 3045,07 грн. (штрафні санкції) - шоста черга.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 235 ГПК України.
3. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 11.06.2020 р.
Суддя Артимович В.М.