ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
про повернення позовної заяви
11 червня 2020 року Справа № 913/349/20
Провадження №7/913/349/20
Господарський суд Луганської області у складі:
судді Тацій О.В.,
розглянувши матеріали позовної заяви Фермерського господарства «Васильок 2018» (92602, Луганська область, Сватівський район, м. Сватове, квартал Мирний, буд. 13, кв. 4, ідентифікаційний код 21809154)
до відповідача-1 - Селянського фермерського господарства «Агродар» (92603, Луганська область, Сватівський район, м. Сватове, вул. Красноріченська, буд. 12, ідентифікаційний код 30254677)
відповідача-2 - державного реєстратора Сватівської районної державної адміністрації Луганської області Дудник Людмили Борисівни
про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора щодо державної реєстрації іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,
Без повідомлення та виклику учасників справи,
Фермерське господарство «Васильок 2018» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Селянського фермерського господарства «Агродар», державного реєстратора Сватівської районної державної адміністрації Луганської області Дудник Людмили Борисівни про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора щодо державної реєстрації іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
В силу абзацу 1 ч. 1 ст. 173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Під вимогою слід розуміти матеріально-правову вимогу позову, яка складає його предмет.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відтак, допускається можливість об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
З поданої позовної заяви вбачається, що в межах даного позову об'єднано позовні вимоги, які стосуються визнання протиправними та скасування п'яти різних рішень державного реєстратора, а саме:
- рішення державного реєстратора суб'єкта державної реєстрації прав - Сватівської районної державної адміністрації Дудник Людмили Борисівни щодо державної реєстрації речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 4424082500:26:005:0121 (номер запису про інше речове право в ЄДРРПНМ - 30947784, індексний номер рішення: 46225402) на підставі так званого договору інвестування, укладеного нібито між ФГ «Васильок» та СФГ «Агродар» відносно даної земельної ділянки;
- рішення державного реєстратора суб'єкта державної реєстрації прав - Сватівської районної державної адміністрації Дудник Людмили Борисівни щодо державної реєстрації речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 4424082500:26:005:0117 (номер запису про інше речове право в ЄДРРПНМ - 30947525, індексний номер рішення: 46225104) на підставі так званого договору інвестування, укладеного нібито між ФГ «Васильок» та СФГ «Агродар» відносно даної земельної ділянки;
- рішення державного реєстратора суб'єкта державної реєстрації прав - Сватівської районної державної адміністрації Дудник Людмили Борисівни щодо державної реєстрації речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 4424082500:26:005:0120 (номер запису про інше речове право в ЄДРРПНМ - 30947905, індексний номер рішення: 46225514) на підставі так званого договору інвестування, укладеного нібито між ФГ «Васильок» та СФГ «Агродар» відносно даної земельної ділянки;
- рішення державного реєстратора суб'єкта державної реєстрації прав - Сватівської районної державної адміністрації Дудник Людмили Борисівни щодо державної реєстрації речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 4424082500:26:005:0119 (номер запису про інше речове право в ЄДРРПНМ - 30947275, індексний номер рішення: 46224795) на підставі так званого договору інвестування, укладеного нібито між ФГ «Васильок» та СФГ «Агродар» відносно даної земельної ділянки;
- рішення державного реєстратора суб'єкта державної реєстрації прав - Сватівської районної державної адміністрації Дудник Людмили Борисівни щодо державної реєстрації речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 4424082500:11:002:0094 (номер запису про інше речове право в ЄДРРПНМ - 30947657, індексний номер рішення: 46225286) на підставі так званого договору інвестування, укладеного нібито між ФГ «Васильок» та СФГ «Агродар» відносно даної земельної ділянки.
Однак, заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Порядок проведення державної реєстрації прав визначений ст. 18 вказаного Закону.
Так, в силу ч. 1 ст. 18 Закону державна реєстрація прав проводиться, зокрема, в такому порядку:
- прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
- перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
- прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
- відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
- формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником.
Разом з тим, варто відзначити, що заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об'єкта нерухомого майна (ч. 9 ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Тобто, закон чітко визначає, що заяви про державну реєстрацію прав подаються щодо кожного об'єкту нерухомого майна окремо, за результатами розгляду яких суб'єкт державної реєстрації приймає окремі самостійні рішення.
При цьому, у даному випадку виключень щодо можливості подання однієї заяви закон не передбачає.
Кожне з рішень державного реєстратора щодо якого заявлені позовні вимоги про визнання протиправними та скасування, є самостійним індивідуальним актом суб'єкта державної реєстрації прав, який було прийнято за результатами перевірки наданих для державної реєстрації прав пакетів документів, які є різними відносно кожного договору інвестування, укладених щодо окремих земельних ділянок, кожна з яких є індивідуально визначеною (має індивідуальний кадастровий номер, певну площу, місце розташування та нормативну грошову оцінку).
До того ж з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що державна реєстрація прав дійсно була проведена на підставі різних рішень державного реєстратора, які мають свої реквізити (номер та дата).
А тому слід констатувати, що заявлені позовні вимоги не пов'язані однією підставою виникнення (виникли на підставі окремих самостійних рішень державного реєстратора) та не підтверджуються тими ж самими доказами.
Таким чином, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо порядку проведення державної реєстрації прав по кожному з рішень окремо. За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню 5 (п'ять) окремих спорів між тими ж сторонами. Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо дотримання порядку державної реєстрації по кожному з договорів інвестування щодо різних земельних ділянок окремо. До того ж вказані порядки можуть містити різні порушення, які полягають у недотриманні тих чи інших процедурних питань. Необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги щодо визнання протиправними та скасування різних самостійних рішень державного реєстратора; судом має бути надана правова оцінка рішенням державного реєстратора з огляду на різні договори інвестування, які не зважаючи на однаковий суб'єктний склад стосуються окремих земельних ділянок.
Тобто, заявлені позивачем вимоги не пов'язані підставою їх виникнення (пов'язані з оскарженням різних рішень державного реєстратора) та поданими в якості їх обґрунтування доказами (рішення державного реєстратора були прийняті за результатами перевірки різних пакетів документів щодо окремих земельних ділянок), а відтак ст. 173 ГПК України в даному випадку не може бути застосована.
Разом з тим, суд ще раз наголошує на тому, що кожне з рішень державного реєстратора є самостійним індивідуальним актом, що є підставою для виникнення речових прав на земельні ділянки. У випадку наявності порушень, які були допущені при проведенні державної реєстрації прав, утворюються окремі склади господарсько-правових правовідношень, що характеризуються самостійними правовими наслідками. Встановлення обставин порушення процедури державної реєстрації прав на підставі окремих договорів, за результатами якої прийнято відповідні рішення, засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою.
Отже, кожна із вимог про визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора є самостійною вимогою, яка не пов'язана ні підставами виникнення, ні поданими доказам з іншою.
При цьому, заявлені вимоги не є основними і похідними одна стосовно одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших. Похідними є тільки вимоги щодо визнання недійсним та скасування кожного окремого рішення державного реєстратора.
У свою чергу, критерій аналогічності суб'єктного складу сторін та схожості процедури проведення державної реєстрації прав на підставі подібних за своєю правовою природою договорів, не є достатніми для застосування правил об'єднання позовів у розумінні ст. 173 ГПК України.
При цьому, Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 року у справі № 910/11811/18 наголосив на тому, що об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть, тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем заявлено п'ять різних вимог щодо окремих рішень, які не тільки не пов'язані підставами виникнення, а й не ґрунтуються на поданих доказах.
Також слід звернути увагу і на те, що навіть у випадку, коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
При цьому, суд відзначає, що позивач у змісті позовної заяви не навів жодних мотивів та тверджень на підтримку своєї позиції щодо об'єднання в одній позовній заяві позовних вимог щодо різних рішень, які б могли свідчити про їх пов'язаність між собою підставою виникнення або поданими доказами.
За таких обставин, з огляду на вищевикладене, оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є окремі самостійні за своєю юридичною силою рішення державного реєстратора, кожне із яких, незважаючи на однаковий суб'єктний склад, було прийнято за результатами окремо проведених процедур державної реєстрації, яка має свої певні особливості та можливо вчинена з різними за своїм характером порушеннями закону, а подані в обґрунтування позовних вимог докази, в тому числі ті, на які посилається в позовній заяві позивач, є різними по кожній з вимог, суд вважає, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог суперечить приписам ст. 173 ГПК України та порушує їх.
Більш того, не посилаючись як на підставу для повернення позовної заяви заявнику, суд констатує, що сумісний розгляд даних позовних вимог перешкоджав би з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, значно утруднив би вирішення спору по суті та сприяв би його затягуванню.
Суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування по кожному рішенню державного реєстратора окремо.
Як зазначалося вище, ст. 174 ГПК України передбачено, зокрема, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Таким чином, враховуючи викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що заявником порушено правила об'єднання позовних вимог, що суперечить вимогам 173 ГПК України, внаслідок чого дана позовна заява підлягає поверненню.
Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що договори інвестування на підставі яких в подальшому державним реєстратором було винесено оскаржувані рішення, були окремими предметами судового розгляду у межах господарських справ про визнання їх недійсними.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234 ГПК України, господарський суд -
1. Позовну заяву Фермерського господарства «Васильок 2018» до Селянського фермерського господарства «Агродар», державного реєстратора Сватівської районної державної адміністрації Луганської області Дудник Людмили Борисівни про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора щодо державної реєстрації іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і додані до неї документи - вважати неподаною та повернути заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк встановлені ст.ст. 254-256 ГПК України.
Ухвалу суду складено та підписано 11.06.2020 року.
Суддя О.В. Тацій