ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.06.2020Справа № 910/4592/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтік-Форкілфт»
2. ОСОБА_1
про солідарне стягнення 834.227,29 грн
Представники сторін: не викликались
03.04.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Таскомбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтік-Форкліфт» (відповідач-1) та ОСОБА_1 (відповідач-2) про солідарне стягнення 834.227,29 грн.
Свої позовні вимоги Акціонерне товариство «Таскомбанк» обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено заявку-договір № ІD5940972 від 11.02.2019 за умовами якого відповідачу-1 надано кредит у розмірі 1.000.000,00 грн. 11.02.2019 між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки № Т 05.10.2018 І 6533, предметом якого є надання відповідачем-2 поруки за виконання зобов'язань відповідача-1. Відповідними повідомленнями-вимогами від 07.02.2020 позичальник та поручитель були повідомлені про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погвшення у стислі строки, однак зазначені вимоги не усунено. Оскільки не повернуто кредитні кошти у передбачений термін та не сплачено відсотки та комісію, позивач звернувся до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів 834.227,29 грн, з яких 708.331,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 0,29 грн заборгованості по відсоткам, 105.000,00 грн заборгованості по комісії, 4.141,70 грн штрафу, а також 16.754,30 грн пені.
03.04.2020 одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю «Балтік-Форкліфт», а саме на автомобіль CITROEN, модель BERLINGO, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1360.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4592/20 від 07.04.2020 в задоволенні заяви Акціонерного товариства «Таскомбанк» про забезпечення позову відмовлено повністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 відкрито провадження у справі № 910/4592/20 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Господарським судом міста Києва у відповідності до ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України надіслано запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .
Також вказаною ухвалою суду зобов'язано відповідачів протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 09.04.2020 було 10.04.2020 направлено відповідачу-1 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105471437642 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02088, м. Київ, вул. Дяченка, 12, офіс 40, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 07.04.2020 є місцезнаходженням відповідача-1.
Відповідач-1 ухвалу суду від 09.04.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 14.04.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105471437642.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 09.04.2020 було 10.04.2020 направлено відповідачу-2 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105471437685 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .
Проте, конверт разом з ухвалою від 09.04.2020 (номер відправлення 0105471437685) було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 18.04.2020 з позначкою «не проживає».
08.05.2020 до суду надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якій повідомлено, що місце проживання ОСОБА_1 про неможливість надання інформації.
Крім того, інформація стосовно розгляду судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.
До того ж, необхідно зауважити, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
У статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отже, з огляду на наведене вище, суд зазначає, що відповідач-2 не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідач-1 вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 09.04.2020 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Відповідач-2 вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 09.04.2020 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
11.02.2019 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Балтік-Форкліфт» (позичальник, відповідач-1) укладено заяву-договір № ID5940972 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в Акціонерному товаристві «Таскомбанк» (далі - Правила). Даний договір підписаний сторонами із використанням електронних цифрових підписів.
Відповідно до п. 4.1 заяви-договору № ID5940972 цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» та Цінові параметри продукту є кредитним договором.
Згідно з п. 18.1.13 Правил при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до цих правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт банк/інтернет клієнт банк «ТАС24/БІЗНЕС», або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через веріфікований номер телефону, якій належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору за умовами наявності вільних коштів Банк зобов'язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальника зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.
Згідно з п. 1.3 кредитного договору кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № 2600.2.215937.001, відкритий у АТ «Таскомбанк» з цільовим використанням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника, та на придбання основних засобів та інших інвестицій в бізнес.
У пунктах 2.1, 2.2 кредитного договору сторони погодили розмір кредиту в сумі 1.000.000,00 грн.
12.02.2019 на підставі укладеного кредитного договору позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 1.000.000,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку.
Спір виник внаслідок того, що позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, а тому відповідачі мають сплатити наявну заборгованість за тілом кредиту.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Термін повернення кредиту встановлено до 11.02.2021 (п. 2.6 кредитного договору).
Відповідно до п.п. 2.3.1, 2.3.2 кредитного договору процент за користування кредитом встановлено у розмірі 0,0001 % річних, а розмір комісійної винагороди - 1,75 % у місяць від суми виданого кредиту (щомісячно).
В пункті 2.5 кредитного договору вказано, що терміни і порядок погашення кредиту зазначені у графіку погашення кредиту, зазначеного в додатку 1 до цього договору.
В додатку № 1 до кредитного договору сторони погодили графік погашення основної суми боргу та комісії за управління кредитом, відповідно до якого відповідач-1 зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту у розмірі 41.667,00 грн та комісію у розмірі 17.500, 00 грн щомісячно на протязі 24 місяців з 11.03.2019 по 11.02.2021.
Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 18.2.23.8 Правил Банк незалежно від настання строків виконання зобов'язань клієнтом за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.
Згідно з п. 18.2.2.2.5 Правил у разі порушення клієнтом строків виконання буд-якого з кредитних зобов'язань, встановлених цими Правилами (за відсутності коштів у необхідних сумах на рахунках клієнта для здійснення повноважень Банку згідно з п. 18.2.2.2.5 цього розділу Правил), а також для сплати передбачених ціновими параметрами комісій та інших винагород клієнт доручає банку здійснювати списання коштів з усіх поточних і депозитних рахунків клієнта в Банку в порядку, передбаченому законодавством та цим договором.
Для списання коштів з поточного рахунку клієнта Банк оформлює меморіальний ордер, у реквізиті «Призначення платежу2 якого зазначаються номер, дата та відповідний пункт цих правил згідно якого виконується списання коштів на погашення зобов'язань за кредитом.
Позивачем було направлено відповідачу-1 повідомлення-вимогу від 07.02.2020 про дострокове повернення повністю кредиту та відсотків, у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за кредитним договором. В якості доказів отримання даного повідомлення-вимоги 19.02.2020 позивачем надано повідомленням про вручення поштового відправлення за 7900060785550.
Слід відзначити, що відповідачем-1 не заперечену ту обставину, що ним не було отримано вказане вище повідомлення-вимогу позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріали справи свідчать, що відповідач-1 взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту, процентів та комісії в передбачені кредитним договором строки не виконав, а відтак, заборгованість відповідача-1, яка останнім не оспорена, перед позивачем становить 708.331,00 грн боргу по тілу кредиту, 0,29 грн боргу по відсотках, 105.000,00 грн боргу по комісії.
Згідно з п. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 708.331,00 грн боргу по тілу кредиту, 0,29 грн боргу по відсотках, 105.000,00 грн боргу по комісії обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач-1, в порушення умов кредитного договору, у визначені строки оплату по погашенню кредиту, сплаті відсотків та комісії не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Пунктом 3.3. кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права Банку позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
У разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати процентів та комісії за користування кредитом, передбачених цим розділом Правил, або строків повернення кредиту, клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні (п. 18.2.5.1 Правил).
В зв'язку з тим, що відповідач-1 взяті на себе зобов'язання по сплаті кредиту, відсотків та комісії не виконав, він повинен сплатити позивачу, пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 16.754,30 грн.
Вимоги позивача в частині стягнення 16.754,30 грн пені обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Позивачем пред'явлені вимоги про стягнення 4.1.41,70 грн штрафу, при цьому в обґрунтування нарахування штрафу позивачем не наведено жодного пункту кредитного договору або Правил. Позивачем не наведено за яке саме зобов'язання, що виконано неналежним чином, нараховано штраф. Зі змісту поданого розрахунку штрафу лише можна припустити що штраф нарахований за несвоєчасне погашення кредиту, тобто грошове зобов'язання.
Подані позивачем кредитний договір та Правила не містять положень щодо можливості Банка нараховувати позичальнику штраф за порушення виконання останнім грошових зобов'язань за кредитним договором.
Враховуючи те, що з урахуванням ст. 547 Цивільного кодексу України неустойка, в даному випадку штраф, є договірною, позовні вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 4.141,70 грн безпідставні та задоволенню не підлягають.
Також статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою.
11.02.2019 між позивачем (кредитор) та ОСОБА_1 (відповідачем-2, поручитель) було укладено договір поруки № Т 05.10.2018 І 6533 (далі - договір поруки).
Відповідно до п. 1.1 договору поруки поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтік-Форкліфт» (далі - боржник) зобов'язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі заяви-договору № ID5940972 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») від 11.02.2019, що укладений між кредитором та боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому (далі - кредитний договір).
Згідно з п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов'язань за кредитним договором, в тому числі:
1.2.1. повернути Кредитору Кредит у розмірі 1.000.000,00 грн, у терміни (строки), визначені кредитним договором та додатком № 1 до кредитного договору, але в будь-якому випадку не пізніше 11.02.2021;
1.2.2. щомісячно сплачувати кредитору проценти за користування кредитом в розмірі 0,0001% річних з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов кредитного договору, та в строки, що встановлені кредитним договором;
1.2.3. щомісячно сплачувати комісію за управління кредитом в розмірі 1,75% від суми виданого кредиту в порядку, встановленому кредитним договором;
1.2.4. сплатити кредитору неустойку, пеню, штрафи, та понад суму неустойки, пені, штрафів відшкодувати збитки, заподіяні кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за кредитним договором;
1.2.5. у випадках, передбачених кредитним договором та/або законодавством України, з дати пред'явлення відповідної вимоги достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути кредитору кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов'язки, що виникають із кредитного договору;
1.2.6. інших грошових зобов'язань, що виникли на підставі кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому, у тому числі, збільшення грошових зобов'язань, які передбачені умовами кредитного договору.
Відповідно до 2.1 договору поруки у випадку невиконання або прострочення виконання боржником зобов'язань, що випливають із кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й боржник.
Передбачена п. 2.1. цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник порушить зобов'язання та/або допустить прострочення виконання будь-якого із зобов'язань, зазначених п.п. 1.2., 1.3. цього договору (п. 2.2. договору поруки).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники.
Отже, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 708.331,00 грн боргу по тілу кредиту, 0,29 грн боргу по відсотках, 105.000,00 грн боргу по комісії, 16.754,30 грн пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів порівну пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стосовно покладення витрат позивача на правову допомогу на відповідачів суд відзначає наступне
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).
У позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які планує понести позивач у зв'язку з розглядом справи у вигляді витрат на правову допомогу яка складається з:
1) усна консультація та ознайомлення з матеріалами справи - 2 години - 1.000,00 грн;
2) визначення нормативної бази та підготовка позовної заяви - 3 години - 1.500,00 грн;
Крім того, планується понесення витрат на правову допомогу у зв'язку з розглядом справи, яка складає 500,00 грн за одну годину.
В позовній заяві зазначено, що розрахунок витрат на правову допомогу та відповідний акт позивач додатково надасть до суду під час розгляду справи.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Позивачем видано довіреність № 70 від 02.03.2020, якою уповноважено адвоката Пономаренко О.В. здійснювати представництво інтересів позивача.
Підтвердженням того, що Пономаренко О.В. є адвокатом свідчить свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2567 від 24.01.2019.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Водночас, за приписами ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Отже, з аналізу положень ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 221, ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, вбачається, що позивач до закінчення розгляду справи по суті, мав подати суду відповідну заяву про розмір судових витрат на правничу допомогу, які сторона має сплатити за розгляд даної справи.
Позивач до закінчення розгляду справи по суті не подав заяву про розмір судових витрат на правничу допомогу або заяву про те, що відповідні докази будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Слід зазначити, що позивачем не подано ані договору про надання юридичних послуг, ані акту виконаних робіт, ані доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу.
Враховуючи те, що позивачем належними засобами доказування не підтверджено обсяг наданих послуг та розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідачів витрат позивача на правову допомогу.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтік-Форкліфт» (02088, м. Київ, вул. Дяченка, 12, офіс 40, код ЄДРПОУ 40034590) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) 708.331 (сімсот вісім тисяч триста тридцять одна) грн 00 коп. боргу по тілу кредиту, 0 (нуль) грн 29 коп. боргу по відсотках, 105.000 (сто п'ять тисяч) грн 00 коп. боргу по комісії, 16.754 (шістнадцять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн 30 коп. пені.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтік-Форкліфт» (02088, м. Київ, вул. Дяченка, 12, офіс 40, код ЄДРПОУ 40034590) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) 6.225 (шість тисяч двісті двадцять п'ять) грн 64 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) 6.225 (шість тисяч двісті двадцять п'ять) грн 64 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. В іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства «Таскомбанк» відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя В.В.Сівакова