ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.06.2020Справа № 910/1742/20
Суддя Мудрий С.М. розглянувши заяву приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про поновлення пропущеного процесуального строку та клопотання у справі
за позовом приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 11 713,74 грн.
Представники сторін: не викликались.
До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 11 713,74 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.02.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.04.2020 р. у справі № 910/1742/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця (Тверська), 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129) збитки в розмірі 11 713 (одинадцять тисяч сімсот тринадцять) грн. 74 коп. та судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Також, у вищезазначеному рішенні суду зазначено, що вимоги позивача щодо стягнення витрати на правову допомогу в розмірі 1 682,57 грн. є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
05.06.2020 року до канцелярії суду від приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" надійшли заява про поновлення пропущеного процесуального строку в якому просить суд поновити строк для подання доказу понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та клопотання по справі в якій просить суд позовну вимогу, зокрема, щодо стягнення витрат, понесених позивачем на надання йому правової допомоги задовольнити.
Відповідно до п.4 Прикінцевих положень ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк дії карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211 із змінами, до 22.06.2020.
Згідно до ч.1 ст.115 ГПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
В силу приписів ч.1, ч.5 ст.116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 6 - 8 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
З огляду на вищезазначене, процесуальні строки продовжуються на строк дії карантину в силу норм ГПК України, в зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення заяви приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про поновлення пропущеного процесуального строку.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Отже, з умов статті 221 та ч. 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що можливість вирішення питання про судові витрати після ухвалення судового рішення з поданням відповідних доказів в підтвердження їх понесення, можливе лише у випадку розгляду справи в порядку загального позовного провадження з про веденням судових дебатів, під час яких стороною і заявляється про понесення нею таких витрат, у зв'язку з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2, 3, 8 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Як було зазначено вище дана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, про що позивачу було відомо, оскільки, він отримав ухвалу про відкриття провадження у справі. Отже в рамках даної справи судові дебати не проводились, а тому норма ст. 221 ГПК України в даному випадку не застосовується.
При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, які мають бути подані до початку розгляду справи по суті, тобто протягом 30 днів, з дня відкриття провадження у справі.
Отже, позивач зобов'язаний був подати наявні в нього докази в підтвердження витрат на правову допомогу разом з заявами по суті спору (позовна заява, відповідь на відзив).
В той же час, як вбачається із мотивувальної частин рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2020 у справі № 910/1742/20, питання щодо відшкодування судових витрат позивача в частині витрат на професійну правничу допомогу було розглянуте судом та вирішене по суті.
Так, судом встановлено, що дослідивши вказані документи, суд зазначає що зазначених документів не достатньо для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу та їх розподілу, оскільки позивачем не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на суму, доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що підлягає сплаті позивачем (зокрема, акта надання послуг (акт прийому-передачі наданих послуг), обов'язковість складання якого встановлено пунктом 5.3 про надання юридичних послуг (правової допомоги) №845 від 30.03.2018, та який є підставою для розрахунку за послуги), доказів оплати адвокатських послуг у разі її здійснення.
Тому вимоги позивача щодо стягнення витрати на правову допомогу в розмірі 1 682,57 грн. є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Отже, дане питання було розглянуте судом по суті та з приводу нього ухвалено рішення суду.
Згідно з статтею 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на розгляд та вирішення судом під час розгляду справи № 910/1742/20 по суті питання про розподіл судових витрат, в тому числі витрат позивача на професійну правничу допомогу (вимогу про стягнення якої заявлено у заяві про ухвалення додаткового рішення), у суду відсутні правові підстави для переоцінки даних обставин та ухвалення додаткового рішення, у зв'язку чим суд відмовляє у прийнятті додаткового рішення у справі.
Керуючись статтями 115, 116, 119, 129, 234, 244 п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про поновлення пропущеного процесуального строку відмовити.
2. В задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про прийняття додаткового рішення у справі №910/1742/20 відмовити.
Згідно з ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.М.Мудрий