ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.06.2020Справа № 910/2872/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників учасників справи.
справу № 910/2872/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНСВАРД» (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова буд.32 літ. А, 3-поверх; адреса для листування: 18002, а/с 555; ідентифікаційний код 41564379)
до акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), 5)
про стягнення штрафу за перевищення строків доставки вантажу в розмірі 6 117,60 грн.,
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНСВАРД» (далі - Товариство) до акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Залізниця) про стягнення штрафу за перевищення строків доставки вантажу в розмірі 6 117,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: 07.02.2018 сторонами укладено договір про надання послуг № 07153/ПЗ-2018 (далі - Договір); на виконання Договору відповідачем 12.08.2019 було прийнято до перевезення вагонів залізничних, що перевозяться на своїх осях, не поіменований в алфавіті, що оформлено залізничними накладними (№ 41728809, № 41728759, № 41728700, № 41728767, № 41728718) до станції призначення Кам'янка -Бузька Львівської залізниці; кінцевий термін доставки 18.08.2019 (відстань 871 км); графа 49 накладних містить відомості про продовження строку доставки на 13 днів; акти загальної форми Залізницею не направлялись; накази та акти про затримку до провізних документів не додані; Товариство про затримку не було повідомлено; вантаж доставлено 28.08.2019, про прибуття вантажодержувача повідомлено 28.08.2019 о 08:30, розкредитування здійснено 28.02.2109 о 09:07-09:08; відповідачем було порушено термін доставки вагонів при виконанні перевезення на 9 діб за вказаними залізничними накладними, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 6 117,60 грн.; претензія № 0609-358, яка була направлена позивачем 06.09.2019 Залізницею не розглянута та з 18.09.2019 переслана Львівській залізниці про що свідчить лист №ЦМ-ЮА-365.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/2872/20; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
12.03.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача Накоп'юка Я.В. надійшла заява про надання документів на виконання ухвали суду від 05.03.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 було повернуто заяву від 05.03.2020 про надання документів на виконання ухвали суду з доданими документами без розгляду.
27.03.2020 позивач подав суду заяву про надання документів на виконання ухвали суду.
15.04.2020 Господарський суд міста Києва оглянувши подані Товариством оригінали документів, повернув їх позивачу листом.
Позивач подав суду заяву про надання документів на огляду суду.
Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти доводів позивача; відмовити у задоволенні позову, а у випадку його задоволення просив зменшити розмір штрафу на 80 %, тобто до суми в розмірі 1 223,52 грн.; зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу на 80 %,тобто до суми у розмірі 800 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
07.02.2018 Товариством (замовник) і Залізницею (перевізник) було укладено Договір, за умовами якого предметом Договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведеннч розрахунків за ці послуги.
12.08.2019 на виконання умов Договору Залізницею було прийнято до перевезення вагонів залізничних, що перевозяться на своїх осях, не поіменований в алфавіті, що оформлено залізничними накладними (№ 41728809, № 41728759, № 41728700, № 41728767, № 41728718) до станції призначення Кам'янка -Бузька Львівської залізниці; кінцевий термін доставки 18.08.2019 (відстань 871 км); одержувач і відправник - Товариство.
Частиною другою статті 130 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), передбачено, що право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів, зокрема, у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу мають одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Позивач зазначає, що вантаж за вказаними накладними було доставлено відповідачем з порушенням терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила обчислення термінів доставки вантажу), що підтверджується календарними штемпелями на залізничних накладних.
Позивач, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту нарахував та заявив до стягнення з відповідача штрафні санкції у загальному розмірі 6 117,60 грн.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
В силу приписів статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до частини першої статті 919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (частина перша статті 313 ГК України).
Згідно зі статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 6 Статуту передбачено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до статті 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Частинами першою, другою та п'ятою статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, а також статтею 23 Статуту передбачено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну). Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Вагони за накладними було відправлено 12.08.2019 зі станції Чорноморська Одеської залізниці та прибули 28.08.2019 на станцію Кам'янка-Бузька Львівської залізниці з порушенням термінів доставки, що підтверджено штемпелем станції призначення у графі 51 залізничних накладних. Відстань перевезення зазначена у графі 30 залізничних накладних - 871 км.
Як визначено статтею 41 Статуту, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з пунктом 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантаж термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотонажних контейнерах, терміни доставки вантажу обчислюються виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.
Відповідно до пункту 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з пунктом 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажу терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1.1, збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Виходячи з наведених вище норм законодавства, термін доставки вантажів визначається добами (24 години).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із статтею 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 04.04.2012 №01-06/420/2012 нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, які додані до позовної заяви, вантаж відповідачем доставлено одержувачу із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що у відповідності до статті 116 Статуту та пункту 1.1 Правил є підставою для застосування до перевізника відповідальності у вигляді штрафу.
Як вбачається з залізничних накладних № № 41728809, 41728759, 41728700, 84728767 та 41728718, вантаж прийнято до перевезення 12.08.2019, а отже з огляду на пункт 2.1. Правил, строк доставки обчислюється з 13.08.2019, оскільки відстань складає 871 км., строк доставки складає 6 дні, враховуючи пункт 2.4 Правил, вантаж мав бути доставлений 18.08.2019.
З графи 49 накладних вбачається, що про прибуття вантажу позивача повідомлено 28.08.2019 року о 08 год. 30 хв.
Позивачем 28.08.2019 о 09 год. 07 хв. 09 год. 08 хв. здійснено розкредитування вказаних перевізних документів, що підтверджується графою 53 відповідно.
Відповідно до графи 52 залізничних накладних № № 41728809, 41728759, 41728700, 84728767 та 41728718 вагони, які прямували до станцій призначення відповідачем доставлені після закінчення встановленого строку доставки, про що свідчать відповідні календарні штемпелі видачі вантажу на цих накладних.
В наведених залізничних накладних, за якими Залізницею допущено прострочення доставки вантажу, відмітки про причини затримки вантажу, які дають право відповідачу на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки не проставлені, що вказує на відсутність поважних причин прострочення термінів доставки вантажу одержувачу - Товариству.
Так, у накладних у графі 49 вказано про те, що: «Акт від 22.08.2019 № 231 про Терм дост вант збільш на 11 діб вмежДН-3Од.залзг п.2.9нак644 від 21.11.00. Акт від 23.08.2019 №8654 про Терм.дост.збільш.на 2 доби зг.п.2.9 н.644від 21.11.2000в меж.ДН-3».
Відповідачем подано лише акт від 22.08.2019 № 231, з якого не вбачається, що причини збільшення строку доставки вантажу було обґрунтовано та мотивовано зі сторони Укрзалізниці.
Внаслідок прострочення відповідачем строків доставки вантажів, визначених Правилами обчислення термінів доставки вантажів Товариство нарахувало штраф на загальну суму 6 117,60 грн.
Позивач звертався до відповідача з претензією від 06.09.2019 № 0609-358 про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в загальному розмірі 6 117,60 грн.
Листом від 18.09.2019 № ЦМ-ЮА-365 Залізниця повідомила про те, що вказана претензія прийнята до розгляду.
Матеріали справи не містять відповіді відповідача про задоволення або відмову у задоволенні вказаної претензії.
Отже, з 19.08.2019 відповідачем порушено строки доставки вантажу, вантаж доставлено 28.08.2019, прострочення доставки вантажу складає дев'ять діб.
Таким чином, сума штрафу складає 6 117,60 грн. (1 223,52 грн. (30 % від 4 078,40 грн. провізна плата) * 5 вагонів).
Обставини, які є предметом доказування у даній справі є такими: прострочення перевезення вантажів; відсутність підстав для звільнення від відповідальності.
Докази, якими позивач підтверджує наявність обставин, які є предметом доказування: залізничні накладні.
Отже, поданими позивачем доказами підтверджуються обставини, що є предметом доказування у даній справі, у свою чергу, Залізниця не спростувала доводів Товариства.
Отже, підстави для звільнення відповідача від сплати штрафу, визначені ч. 2 ст. 116 Статуту залізниць України, відсутні.
Крім того, відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 80 %, тобто до суми в розмірі 1 223,52 грн.
Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положеннями статті 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.
Статтею 546 ЦК України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов'язань.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина перша статті 549 ЦК України).
Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.
Враховуючи, що відповідачем в обґрунтування своїх вимог та заперечень не надано суду жодних доказів щодо свого майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов'язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафу та задоволення клопотання Залізниці.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає задоволенню.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Щодо стягнення із Залізниці 4 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити таке.
Частинами першою і третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої і частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
03.02.2019 адвокатом Накоп'юком Ярославом Володимировичем і Товариством (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 01-02, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання всіма законними методами та способами надавати клієнту правову допомогу у всіх справах, які пов'язані або можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів клієнта в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до акта від 19.02.2020 № 01-02/23 виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом було надано Товариству послуги на загальну суму 4 000 грн.
Оплата позивачем 4 000 грн. за надання правової допомоги підтверджується платіжним дорученням від 20.02.2020 № 377.
Враховуючи обсяг наданої адвокатом позивачу правничої допомоги, а також задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд дійшов висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 грн. є співрозмірними заявленим позовним вимогам, а тому вбачає за можливе у вказаній сумі витрати покласти на Залізницю.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНСВАРД» (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова буд.32 літ. А, 3-поверх; адреса для листування: 18002, а/с 555; ідентифікаційний код 41564379) до акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), 5) про стягнення штрафу за перевищення строків доставки вантажу в розмірі 6 117,60 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНСВАРД» (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова буд.32 літ. А, 3-поверх; адреса для листування: 18002, а/с 555; ідентифікаційний код 41564379) штраф за перевищення строків доставки вантажу в розмірі 6 117 (шість тисяч сто сімнадцять) грн. 60 коп., 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору та 4 000 (чотири тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.06.2020.
Суддя І.Д. Курдельчук