ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про відмову у відкритті провадження у справі
м. Київ
11.06.2020Справа № 910/7834/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсним договору,
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору.
Розглянувши матеріали даної позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Так, у відповідності до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно пункту 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
Таким чином, фізична особа (без статусу фізичної особи-підприємця) може звернутися з позовом до господарського суду лише у разі, якщо розгляд такого спору у господарському суді прямо передбачено Господарським процесуальним кодексом України та відповідним законом.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до господарського суду із вимогами про визнання недійсними Договорів відступлення права вимоги за Кредитним договором №К-4923711 від 15.03.2013 та Іпотечним договором від 22.01.2014.
Як зазначає позивач у позові, останнім від Акціонерного товариства «Дельта Банк» було отримано повідомлення про відступлення права вимоги з 04.02.2020 за Кредитним договором та договорами забезпечення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», утім позивач вважає такі дії відповідачів незаконними та такими, що порушують пава позивача.
Позивачем у цій справі є фізична особа - позичальник за Кредитним договором №К-4923711 від 15.03.2013 та іпотекодавець за Іпотечним договором від 22.01.2014 (основне зобов'язання) право вимоги за якими було передано банком Товариству з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс».
Так, суд зазначає, що цивільний процесуальний кодекс України встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства; а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Тобто, за певних умов обидві сторони у цивільному процесі можуть і не бути фізичними особами, якщо тільки такий спір не належить до юрисдикції іншого суду, зокрема господарського.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
З огляду на вказаний припис учасниками господарського процесу можуть бути не лише юридичні особи та держава, але й фізичні особи у спорах, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, а також в інших спорах, вирішення яких прямо віднесене до юрисдикції господарського суду.
Натомість, за правилами цивільного судочинства повинні розглядатися спори стосовно правочинів, укладених хоча би однією стороною цього основного зобов'язання є фізична особа, яка, вступаючи у це зобов'язання, не діяла як фізична особа-підприємець. Тому для визначення юрисдикції суду щодо розгляду відповідної справи суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, значення не має. Вид судочинства (цивільне чи господарське) визначається, враховуючи суб'єктний склад сторін основного зобов'язання.
З огляду на вказане до юрисдикції господарського суду не належить, зокрема, спір щодо договору, якщо хоча би однією стороною основного зобов'язання є фізична особа, яка не є підприємцем.
Тобто, якщо хоча би однією зі сторін основного зобов'язання є фізична особа, яка не є підприємцем, спір щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов'язання, розглядається за правилами цивільного судочинства незалежно від того, чи заявляє позивач одночасно вимоги до фізичної особи - сторони основного зобов'язання та до сторони (сторін) акцесорного зобов'язання, зокрема незалежно від того, чи об'єднані позовні вимоги щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів іпотеки, поруки тощо, укладених для забезпечення основного зобов'язання.
Оскільки предметом спору у цій справі є визнання недійсним договору відступлення права вимоги за Кредитним договором №К-4923711 від 15.03.2013 та Іпотечним договором від 22.01.2014, сторонами яких є позивач, як фізична особа, яка не є підприємцем, такий спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства, незважаючи на те, що відповідачами спору є юридичні особи.
Відтак, дослідивши викладені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що у спір даній справі підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.175, ч.2 ст.232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Дата підписання: 11.06.2020.
Суддя Я.В. Маринченко