Рішення від 10.06.2020 по справі 910/4720/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.06.2020Справа № 910/4720/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рихальський завод сухого молока», Житомирська обл., с. Рихальське

до Департаменту патрульної поліції, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, м. Київ

про стягнення 73 213,00 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рихальський завод сухого молока» (далі - ТзОВ «Рихальський завод сухого молока»/позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) про стягнення 73 213,00 грн майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 18.08.2017 внаслідок порушення водієм Департаменту патрульної поліції Правил дорожнього руху України, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля позивача та автомобіля відповідача. Оскільки страхова компанія, в якій застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, перебуває у стані припинення, позивач вважає належним способом захисту своїх порушених прав шляхом звернення до суду з цим позовом на підставі ст. 1166 та ст. 1187 Цивільного кодексу України про відшкодування шкоди, заподіяної позивачу.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.04.2020 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державну казначейську службу України.

15.05.2020 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому Департамент патрульної поліції заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що останній не є належним відповідачем у справі, оскільки його цивільно-правова відповідальність застрахована в ПрАТ «Київський страховий дім». Крім того, посилання позивача на висновок №9127 судової автотехнічної експертизи, на думку відповідача, є некоректним.

29.05.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

29.05.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення по справі, в яких Державна казначейська служба України зазначає, що не несе відповідальність за шкоду, завдану позивачу третіми особами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.08.2017 на 95 км, автодороги Городище-Рівне-Старокостянтинів в напрямку з м. Сарни в м. Рівне, між селами Малинськ та Яринівка Березнівського району Рівненської області автомобіль марки «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить Департаменту патрульної поліції, під керуванням інспектора патрульної поліції ОСОБА_1 , виїхав на зустрічну смугу та на великій швидкості зіткнувся із автомобілем ГАЗ 53, державний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Рихальський завод сухого молока».

16.01.2018 Березнівським районним судом Рівненської області ухвалено вирок, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Рівненський апеляційний суд ухвалою від 14.05.2019 вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 16.01.2018 стосовно ОСОБА_1 скасував і призначив новий розгляд в суді першої інстанції.

На підтвердження порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України позивачем до позовної заяви додано висновок Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 9127 судової автотехнічної експертизи дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди по кримінальному провадженні № 12017180060000498, яка була здійснена на підставі постанови Прокуратури Рівненської області про призначення судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди від 02.10.2017.

Крім того, в обґрунтування розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ГАЗ-5312, реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивачем надано висновок №2322 експерта автотоварознавчої експертизи. Так, відповідно до цього висновку станом на дату огляду 31.07.2019, вартість матеріального збитку становить 73 213,00 грн.

Отже, позивач звернувся до суду з цим позовом до відповідача про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 73 213,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що 18.08.2017 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить Департаменту патрульної поліції, під керуванням інспектора патрульної поліції ОСОБА_1 та автомобіля ГАЗ 53, державний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ТзОВ «Рихальський завод сухого молока».

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи у Березнівському районному суді Рівненської області, обвинувачений ОСОБА_1. в судовому засіданні визнав себе повністю винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, визнав всі фактичні обставини вчинення злочину, як вони пред'явлені в обвинуваченні та дав детальні показання про час, місце, спосіб та інші обставини вчинення порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Крім того, у висновку № 9127 судової автотехнічної експертизи дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди по кримінальному провадженні № 12017180060000498, зазначено наступне.

При варіанті І: водій автомобіля «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1. виконував маневр обгону. При наданих вихідних даних, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1. вбачається невідповідність вимогам п. 14.2. Правил дорожнього руху, яка знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

При варіанті ІІ: під час руху автомобіль «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1. «винесло» на зустрічну смугу руху. При наданих слідством вихідних даних, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1. вбачається невідповідність вимогам п. 12.1. Правил дорожнього руху, яка знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, з наведеного вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить Департаменту патрульної поліції (копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ в матеріалах справи), відповідно збитки, понесені позивачем у зв'язку з пошкодженням автомобіля ГАЗ-5312, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТзОВ «Рихальський завод сухого молока» підлягають відшкодуванню останньому за рахунок відповідача.

Разом з тим, судом не приймаються до уваги заперечення Департамента патрульної поліції проти задоволення позову з посиланням на те, що останній не є належним відповідачем у цій справі, оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована в ПрАТ «Київський страховий дім», з огляду на наступне.

Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його, при цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні. Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань: деліктному та договірному, тому він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При цьому, заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 638/17731/16-ц.

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рихальський завод сухого молока» до Департаменту патрульної поліції про стягнення 73 213,00 грн майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Згідно положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рихальський завод сухого молока» задовольнити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3; ідентифікаційний код 40108646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рихальський завод сухого молока» (11246, Житомирська область, Ємільчинський район, село Рихальське, вулиця Соборна, будинок 38; ідентифікаційний код 35694381) 73 213 (сімдесят три тисячі двісті тринадцять) грн 00 коп. на відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» та пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук

Попередній документ
89739476
Наступний документ
89739478
Інформація про рішення:
№ рішення: 89739477
№ справи: 910/4720/20
Дата рішення: 10.06.2020
Дата публікації: 12.06.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (22.07.2020)
Дата надходження: 06.04.2020
Предмет позову: про стягнення збитків 73 213,00 грн.