ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.06.2020Справа № 910/2091/19
За позовом Комунального підприємства з утримання житлового фонду спеціалізованого призначення "Спецжитлофонд" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34)
до 1. Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 1)
2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 )
про виселення та стягнення 102.110,95 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники учасників справи:
від позивача: Миколенко С.С.;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився.
20.02.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства з утримання житлового фонду спеціалізованого призначення "Спецжитлофонд" до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" про виселення та стягнення 102.110,95 грн., з яких з яких: 44 216, 23 грн заборгованость зі сплати орендних платежів, 50 124, 16 грн неустойка за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди, 1 660, 00 грн - 3 % річних та 6 110, 56 грн. інфляційні збитки за несвоєчасне внесення орендних платежів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено договір № 4631 від 01.09.2008, на виконання умов якого позивач передав відповідачу в орендне користування квартиру АДРЕСА_3 для тимчасового проживання родини гр. ОСОБА_1 . Договір було укладено строком на 6 місяців, з подальшою пролонгацією, за умови відсутності заперечень позивача. Щомісячний розмір орендної плати з вересня 2008 року по вересень 2011 року становив 673,20 грн, а починаючи з жовтня 2011 року орендна плата нараховувалась з урахуванням індексу інфляції. У зв'язку з тим, що починаючи з серпня 2016 року орендні платежі на рахунок позивача не надходили, позивачем направлено відповідачу лист № 056/24-2968 від 01.09.2017 з повідомленням про припинення дії договору та з проханням звільнити орендовану квартиру і передати її позивачу. Враховуючи те, що відповідачем свої зобов'язання не виконано, позивач звернувся до суду з позовом про виселення відповідача з квартири АДРЕСА_2 шляхом передачі позивачу за актом прийому-передачі та стягнення з відповідача 102.110,95 грн, з яких заборгованість по орендним платежам становить 44.216,23 грн, неустойка - 50.124,16 грн., інфляційні втрати - 6.110,56 грн. та 1.660,00 грн - 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 лютого 2019 року відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
27 березня 2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від сторін надійшла спільна заява про затвердження укладеної цього ж дня мирової угоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02 квітня 2019 року затверджено мирову угоду в редакції сторін від 27 березня 2019 року, провадження у справі закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
11 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, зазначивши, що прийнята судом ухвала про затвердження мирової угоди порушує її права та інтереси, у зв'язку із чим просила поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 2 квітня 2019 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 5 серпня 2019 року залучив до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_1 .. Ухвалою від цієї ж дати частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а саме ухвалу Господарського суду міста Києва від 2 квітня 2019 року скасував, провадження у справі закрив, матеріали справи повернув до суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір у цій справі не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки позовні вимоги фактично зводяться до виселення зі спірного приміщення та стягнення заборгованості з орендних платежів за фактичне проживання в орендованому приміщенні громадянки ОСОБА_1 та її родини. Отже, заявлені КП "Спецжитлофонд" вимоги про виселення з квартири № 112 у бідинку № 10 на вул. Борщагівській стосуються прав фізичної особи, а тому підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд також вказав, що відповідно до вимог статті 21 ГПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.
23 серпня 2019 року КП "Спецжитлофонд" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 5 серпня 2019 року про закриття провадження скасувати, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 2 квітня 2019 року в цій справі залишити в силі.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 02 вересня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою КП "Спецжитлофонд" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 5 серпня 2019 року, витребував з Господарського суду міста Києва матеріали справи та справу разом із вказаною касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду .
Ухвалою від 17 вересня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла до провадження справу № 910/2091/19, встановила строк для подання відзиву на касаційну скаргу та призначила її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Постановою від 11.02.2020 Велика Палата Верховного Суду касаційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" задовольнила частково. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 5 серпня 2019 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 2 квітня 2019 року у справі № 910/2091/19 скасувала. Справу в частині позовних вимог про стягнення 102 110, 95 грн. заборгованості з орендної плати направила для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва. Провадження у справі в частині позовних вимог про виселення з квартири АДРЕСА_2 .
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 мотивована тим, що виконання ухвали Господарського суду міста Києва про затвердження мирової угоди від 02.04.2019 стосується фізичних осіб, які не брали участь у справі - громадянки ОСОБА_1 та її родини, що є користувачами спірного майна, а тому господарський суд не врахував указаних обставин та затвердив мирову угоду в частині звільнення житлового приміщення на порушення приписів статей 192, 193 ГПК України щодо прав фізичної особи (та її родини) на проживання у квартирі маневреного житлового фонду.
Разом з тим, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019, якою залучено до участі у справу в якості співвідповідача - ОСОБА_1 є чинною, не скасована, у зв'язку з чим, суд вважає, що ОСОБА_1 є співвідповідачем у даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2020 прийнято до розгляду справу № 910/2091/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.05.20.
Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання 25.05.2020 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні по справі № 910/2091/19 до 10.06.20 та зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 16.04.2020.
02.06.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли письмові пояснення.
Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання 10.06.2020 не з'явились.
У судовому засіданні 10.06.2020 судом вирішено в порядку частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України витребувати у Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" належним чином засвідчену копію Договору оренди житлового приміщення від 01.09.2008 № 4631, оригінал для огляду у судовому засіданні.
Так, в силу приписів частини 1 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що однією з основних засад господарського судочинства є змагальність сторін.
Положення частини 3 статті 13 та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Частинами 1-3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Водночас, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (частини 1 та 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України).
Слід звернути увагу на те, що приписи статті 81 Господарського процесуального кодексу України не обмежують суд в праві витребувати необхідні для розгляду справи докази колом учасникiв даного судового процесу, тобто суд наділений правом витребувати такі докази також від iнших підприємств, установ та організацій, державних та інших органів чи посадових осіб, незалежно від їх участі у справі.
Необхідно враховувати, що за змістом системного аналізу приписів статей 86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни судового рішення.
Відповідно до частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.
Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.
Так, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.
Крім того, відповідно до пункту 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування у Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" належним чином засвідчену копія Договору оренди житлового приміщення від 01.09.2008 № 4631, оригінал для огляду в судовому засіданні.
Положеннями частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
З метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін у даній справі, забезпечення сторонам можливості надати всі необхідні докази, заяви та клопотання на їх розсуд, суд вважає за необхідне оголосити перерву у судовому засіданні.
Керуючись статтями 74, 216, 234, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Оголосити перерву у судовому засіданні по справі № 910/2091/20 до 10.06.20 о 12:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 2 .
2. В порядку частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України витребувати у Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" (04050, м. Київ, вул.. Білоруська, 1, код ЄДРПОУ 34966254) належним чином засвідчену копія Договору оренди житлового приміщення від 01.09.2008 № 4631, оригінал для огляду в судовому засіданні.
3. Викликати у підготовче засідання представників учасників справи, яким необхідно при собі мати документи, що підтверджують їх повноваження відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України.
4. Попередити відповідача-1, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема у випадках невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.
5. Ухвала набирає законної сили 10.06.2020 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://ki.arbitr.gov.ua.
Суддя М.Є. Літвінова
Додатково: З урахуванням порядку допуску в приміщення господарського суду міста Києва представникам рекомендується прибувати не пізніше 20 хвилин до початку судового засідання.
Ознайомлення з матеріалами справи здійснюється щоп'ятниці з 14:00 до 16:45 год., в приміщенні суду за наявності завчасно поданого через канцелярію суду клопотання, із зазначенням дати та часу, коли представник з'явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, документа, що посвідчує особу, оригіналу довіреності та належним чином засвідченої копії для залучення до матеріалів справи.
Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.
Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:
1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.
2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці.