ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.06.2020Справа № 910/3434/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в
порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали
господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний
комбінат імені Ілліча»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 36 795, 36 грн.,
Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 36 795, 36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час перевезення вантажу, останній був частково втрачений.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3434/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
До Господарського суду міста Києва 09.06.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що позивач не надав доказів на підтвердження завданих збитків внаслідок незбереження вантажу.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шіппінг» (вантажовідправник) укладено договір перевезення вантажу, який оформлений накладною № 40110439 (досилкова накладна № 47383591), за яким відповідач зобов'язався доставити позивачу вугілля антрацит на станцію Асланове Донецької залізниці.
Відповідно до частини другої статті 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
На станції Асланове Донецької залізниці було здійснено комісійне переваження вагонів № 53509758, № 56964182, відправлених згідно залізничної накладної № 40110439, за результатами якого було складено комерційні акти, які свідчать про недостачу вантажу, про що в зазначених актах були зроблені відповідні відмітки.
В комерційному акті № 485002/1196 від 02.10.2019 до вагону № 53509758 вказано, що за документом значиться: вантаж - антрацит. Вага визначена відправником на вагонних вагах: брутто - не вказано, тара - 22 500 кг., нетто - 67 050 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 85 500 кг., тара - 22 500 кг, нетто - 63 000 кг, що менше від ваги відправлення на 4 050 кг.
При комерційному огляді виявлено навантаження в вагоні нижче рівня бортів на 200 мм. Вантаж марковано вапном. За рухом поїзда, над 1-2 люками є виїмка розміром 3000 мм.Х 2800 мм. Х 500-700 мм., над 6-7 люками праворуч виїмка 3000 мм.Х 2000 мм.Х 300 мм. у глиб вагона. Маркування порушено. Вагон прибув у технічному стані справний, течі вантажу немає.
В комерційному акті № 485002/1197 від 02.10.2019 до вагону № 56964182 вказано, що за документом значиться: вантаж - антрацит. Вага визначена відправником на вагонних вагах: брутто - не вказано, тара - 22 400 кг., нетто - 64 750 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 80 400 кг., тара - 22 400 кг., нетто - 58 000 кг., що менше від ваги відправлення на 6 750 кг.
При комерційному огляді виявлено навантаження в вагоні нижче рівня бортів на 400 мм. Вантаж марковано вапном. За рухом поїзда, ліворуч, над 1-6 люками є виїмка розміром 9200 мм.Х 2300 мм. Х 300 мм. у глиб вагона. Вагон прибув у технічному стані справний, течі вантажу немає.
При цьому, доказів наявності у відповідача заперечень щодо форми, порядку складання, змісту вказаних комерційних актів та посадових осіб, які його підписали, а також факту його опротестування відсутні.
Згідно з частиною другою статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
За змістом статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
У статті 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів, зокрема у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Частиною першої статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач зазначає, що позивач не надав належних доказів на підтвердження завданих збитків внаслідок незбереження вантажу при його перевезенні.
Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з частиною першою статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до статті 113 Статуту залізниць, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
На підтвердження завданих збитків позивачем долучено до матеріалів справи рахунок-фактуру № 1409-1 від 14.09.2019, платіжне доручення № 450008971 від 21.11.2019 та комерційні акти № 485002/1196 від 02.10.2019, № 485002/1197 від 02.10.2019.
Таким чином, заперечення викладені відповідачем у відзиві спростовані долученими до матеріалів справи доказами.
Позивачем вірно розраховано, що згідно з рахунком № 1409-1 від 14.09.2019 вартість 1 тонни вантажу становить 3 880, 14 грн. (146,36 євро х 26, 5109 грн. (за курсом НБУ).
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення (стаття 114 Статуту залізниць).
Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що кількість фактичної недостачі визначена ним з урахуванням норми природної втрати, в зв'язку з чим у відповідності до вартості антрациту, вказаного у рахунку № 1409-1 від 14.09.2019, вартість недостачі вантажу склала 36 795, 36 грн.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми збитків і визнано його арифметично вірним.
За таких обставин, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 36 795, 36 грн.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 944, 45 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як встановлено судом, позивачем до матеріалів справи долучено копію договору про надання юридичних послуг № 845 від 30.03.2018, додаткову угоду №26 від 09.12.2019 до зазначеного договору, рішення №2 від 07.03.2018 про прийняття до складу учасників Адвокатського об'єднання «Всеукраїнська адвокатська допомога» Щербакової Наталії Владиславівни, довіреність №6 від 02.01.2020 та попередній розрахунок суми судових витрат, які поніс та очікує понести позивач у зв'язку із розглядом справи.
Так, відповідно до пункту 5.3 договору про надання юридичних послуг № 845 від 30.03.2018, оплата послуг здійснюється клієнтом шляхом безготівкового розрахунку. Оплата клієнтом наданих адвокатським об'єднанням послуг здійснюється на підставі актів надання послуг та рахунків, наданих адвокатським об'єднанням.
В той же час, позивачем не надано жодних доказів понесення витрат на правову допомогу, зокрема, позивачем не надано ні актів надання послуг, виконаних адвокатом, ні рахунків, передбачених договором про надання юридичних послуг № 845 від 30.03.2018, тобто належних та допустимих доказів надання правничої допомоги та понесення витрат на правову допомогу матеріали справи не містять.
Таким чином, позивачем у встановлений законом строк не подано до суду доказів щодо обсягу наданих йому правничих послуг та обґрунтування їх вартості.
Враховуючи наведене, суд залишає без розгляду заявлену вимогу про відшкодування з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1 944, 45 грн.
Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, 1, ідентифікаційний код 00191129) 36 795 (тридцять шість тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 36 коп. - збитків та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.Ю.Кирилюк