Справа № 761/14337/20
Провадження № 3/761/4249/2020
10 червня 2020 року Шевченківського районного суду м. КиєваСіромашенко Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працівника-приймальника «Сировина», раніше притягувався до адміністративної відповідальності, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання невідоме,
за ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
31 березня 2020 року було складеноінспектором 7 р 25 б іп УПП у м. Києві ДПП лейтенантом поліції Кравченко В.В. протокол про адміністративне правопорушення Серія АА № 178020, з якого вбачається, що 31 березня 2020 року о 13 год. 56 хв. ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність щодо приймання вторсировини без засобів індивідуального захисту (захисної маски та рукавичок) за адресою : АДРЕСА_2 , порушивши ст. 29 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» та п.п.3 п.2 Постанови КМУ №211 від 11 березня 2020 року. Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост.44-3 КУпАП.
В судовезасідання ОСОБА_1 не з'явився, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст.44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
В той же час, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП, останній порушив п. 2 Постанови КМУ №211 від 11 березня 2020 року.
В дану Постанову вносилися зміни 16 та 23 березня 2020 року. Проте, протокол не містить даних щодо того порушення пункту 2 якої саме редакції було встановлено.
При цьому пункт 2 Постанови КМУ №211 від 11 березня 2020 року, в редакції Постанови КМУ №229 від 25 березня 2020 року (яка вступила в дію 26 березня 2020 року, та була чинною на день складення протоколу про адміністративне правопорушення) налічує 6 підпунктів. Однак, який саме пункт Постанови був порушений, в протоколі не зазначено.
У відповідності до п.2 Постанови в зазначеній редакції заборонено:
1) відвідування закладів освіти її здобувачами до 3 квітня 2020 р.;
2) з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
3) з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту;
4) з 12 год. 00 хв. 18 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р.:
регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями);
перевезення понад 10 пасажирів одночасно в одному транспортному засобі у міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспорті, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах у звичайному режимі руху;
перевезення понад 10 пасажирів одночасно в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі;
заїзд на територію автостанцій автобусів, які здійснюють перевезення пасажирів у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні, та реалізацію власниками автостанцій квитків автомобільним перевізникам, які виконують такі перевезення;
5) з 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. перевезення пасажирів метрополітенами мм. Києва, Харкова і Дніпра відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 16 березня 2020 р.;
6) з 12 год. 00 хв. 18 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому). Дозволяється здійснення акціонерним товариством "Українська залізниця" окремих пасажирських рейсів у внутрішньому залізничному сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку за погодженням з Міністерством інфраструктури та Міністерством охорони здоров'я, а також окремих пасажирських рейсів у міжнародному залізничному сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку за погодженням з Міністерством інфраструктури, Міністерством закордонних справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Разом з тим, доказів відносно того, що ОСОБА_1 є суб'єктом здійснення господарської діяльності, займався підприємницькою діяльністю, а також відносно того, що він діяв всупереч п.2 вищевказаної Постанови, суду надано не було.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 порушень вимог п.2 Постанови КМУ №211 від 11 березня 2020 року не вбачається.
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyevav.Russia", рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelinv.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За вказаних обставин судом установлено, що докази вини ОСОБА_1 у вчинені ним порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, не є переконливими і достатніми та не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, судом не встановлено жодного прямого доказу, на підставі якого суд міг би беззаперечно встановити, що останній вчинив правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
З цих підстав суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 44-3, 184, 247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя-
Закрити провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови
Суддя: