Справа № 22-ц/824/7111/2020 Головуючий в 1-й інстанції - Медведський М.Д.
369/10290/19 Доповідач Чобіток А.О.
Іменем України
09 червня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В., Ящук Т.І.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 18.02.2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,завданої залиттям квартири,-
У серпні 2019 року позивач пред'явив зазначений позов до відповідачки про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири та просив суд стягнути з неї на свою користь у відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, 15140,92 грн. та судові витрати, що складаються із: судового збору в сумі 768,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.. Свої вимоги обґрунтував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 17 серпня 2016 року, реєстр № 1718. 05 травня 2019 року сталося залиття його квартири сусідами зверху з квартири АДРЕСА_2 вказаного будинку, власницею якої є відповідач, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які містяться в інформаційній довідці № 175904840 від 01.08.2019. За його зверненням комісією ОСББ «Абрикосове містечко» був складний акт про залиття належної йому квартири від 05 травня 2019 року, в якому зазначено, що залиття водою квартири АДРЕСА_1 сталося з другого поверху з квартири АДРЕСА_2 , яка належить відповідачці. Внаслідок залиття власнику квартири АДРЕСА_1 за вказаною адресою завдано такі збитки: пошкодження підвісної стелі на кухні, пошкодження та здуття пофарбованої штукатурки на кухні, пошкодження кухонної шафи. Причиною залиття є встановлення власником квартири АДРЕСА_2 неякісного, кухонного крана (змішувача) на кухні квартири, який вийшов з ладу, внаслідок чого була залита водою кухня квартири АДРЕСА_1 , що розташована поверхом нижче. Такі крани є неякісними, виходять з ладу протягом пів року або розсипаються на декілька частин, що і відбулось в даному випадку. Зі слів сусідів, це залиття непоодиноке, до цього були два аналогічні залиття квартири АДРЕСА_1 з вини власника квартири АДРЕСА_2 , але винуватиця висновків не зробила і залиття продовжуються. Залиття сталося з вини власниці квартири АДРЕСА_2 , яка не слідкувала за технічним станом сантехнічного обладнання на кухні своєї квартири, періодично допускаючи залиття сусідів. У квартирі АДРЕСА_1 необхідне проведення ремонту підвісної стелі, а саме: зняття, просушка, оброблення протигрибковими засобами, встановлення, оброблення і фарбування стін на кухні, заміна пошкодженої кухонної шафи.
На підтвердження вартості матеріального збитку, який був спричинений в результаті залиття квартири позивача, він надав до суду висновок про оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття житлових приміщень кв. АДРЕСА_1 (звіт № 4658 від 10 травня 2019 року), складений суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 261/18 від 26.03.2018, виданий Фондом державного майна України, та кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 2 від 03.02.2018, видане Фондом державного майна України, згідно з яким вартість матеріальних збитків позивача складає 15140,92 грн..
Рішенням Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 18.02.2020 року позов задоволено. Постановлено стягнути з відповідачки на користь позивача матеріальну шкоду,заподіяну залиттям квартири у розм. сірі 15140,92 грн. та судовий збір в сумі 768,40 грн..
В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення по суті позовних вимог. Зазначила про необґрунтованість позовних вимог позивача з огляду на те, що наданий позивачем акт про залиття квартири має ознаки навмисного викривлення фактів: місце пошкодження сантехнічного обладнання було змінено, змінено склад комісії, акт складений за відсутності відповідача і не був запропонований їй для ознайомлення і підписання. До її запереченьна позов були додані складені ОСББ «Абрикосове містечко» для страхової компанії акт № 1 і акт № 2 від 05 травня 2019 року, яким суд не надав належної оцінки. Разом з тим судом не прийнято до уваги ті факти, що в акті, наданому позивачем не встановлено причину залиття,не залучено представника балансоутримувача (майстра дільниці,слюсаря сантехніка), які могли встановити причину залиття, в якій системі,чи було несанкціоноване втручання мешканців у роботу системи, а тому вважає, що вказаний акт не має ніякої юридичної сили.Позивачу було запропоновано досудове відшкодування збитків шляхом оформлення страхового випадку, але сума страхової виплати не влаштувала позивача, не надав і не сприяв в отриманнінеобхіднихдокументів для отримання страхової виплати. У підтвердження більшої вартості збитків він відмовився. У підтвердження зазначеного відповідачем поданий електронний договір страхування майна (АКЦЕПТ) №DNHENBR-189J2LV Оферти № 142 від 10.11.2017 р., укладений з Приватним акціонерним товариством «АХА Страхування». Відповідач також вважає, що нести відповідальність за технічний стан обладнання повинен ОСББ, на балансі якого знаходиться стояк, вказаний в акті № 1 і саме місце пошкодження сантенхнічного обладнання встановлено у точці підключення до стояку. Суд не надав відповідної оцінки звіту №4658 вартості матеріальних збитків,що виникли внаслідок залиття житлових приміщень позивача,оскільки в ньому відсутні підстави та розрахунки,з яких виходив оцінювач збитків,а тому вважає,що сума збитків сильно завищено. В порушення ст.1192 ЦК України їй не було запропоновано можливості відшкодувати шкоду шляхом проведення ремонтних робіт,необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги,обставини справи,колегія суддів приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 17 серпня 2016 року, реєстр №1718.
Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 вказаного будинку, що підтверджується інформаційною довідкою № 175904840 від 01.08.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
05 травня 2019 року сталося залиття водою квартири позивача з квартири, розташованої поверхом вище, яка належить відповідачу. Цей факт сторонами не оспорюється і знайшов своє підтвердження в судовому засіданні поданими сторонами доказами і наданими поясненнями.
Внаслідок залиття власнику квартири АДРЕСА_1 завдано збитки у вигляді пошкодження підвісної стелі на кухні, пошкодження та здуття пофарбованої штукатурки на кухні, пошкодження кухонної шафи. Причиною залиття є встановлення власником квартири АДРЕСА_2 неякісного, кухонного крана (змішувача) на кухні , який вийшов з ладу, внаслідок чого була залита водою кухня квартири АДРЕСА_1 , що розташована поверхом нижче.
Даний факт підтверджуються актом про залиття квартири позивача від 05 травня 2019 року, складеним комісією ОСББ «Абрикосове містечко». В акті також зазначено, що залиття сталося з вини власниці квартири АДРЕСА_2 , яка не слідкувала за технічним станом сантехнічного обладнання на кухні своєї квартири, періодично допускаючи залиття сусідів. У квартиріпозивача необхідне проведення ремонту підвісної стелі зняття, просушка, оброблення протигрибковими засобами, встановлення, оброблення і фарбування стін на кухні, заміна пошкодженої кухонної шафи.
Вартість матеріальних збитків, яких зазнав позивач в результаті залиття його квартири, в розмірі 15140,92 грн. підтверджено висновком про оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 (звіт № 4658 від 10 травня 2019 року), який складений суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 261/18 від 26.03.2018, виданий Фондом державного майна України, та кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 2 від 03.02.2018, видане Фондом державного майна України.
Задовольняючи позовні вимоги,суд першої інстанції,встановив, що наявність шкоди та її розмір, спричиненої внаслідок залиття квартири з вини відповідачки, доведено позивачем належними і допустимими доказами у відповідності до законодавства, а відповідачем не надано доказів в обґрунтування своїх заперечень та не заявлялось відповідних клопотань.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає,що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права,яке відповідає обставинам справи. Суд з відповідним обґрунтуванням взяв до уваги надані докази позивачем та відхилив заперечення відповідача проти позову.
Наведені в апеляційній скарзі доводи відповідачки щодо неправильної оцінки судом наданого позивачем акту від 05.05.2019 року про залиття його квартири,оскільки вказана в ньому інформація не відповідає дійсним обставинам справи,колегія суддів відхиляє,як такі що не доведені належними та допустимими доказами.
Вказаний акт відповідає вимогам, встановленими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», містить повну інформацію про причину залиття, винну особу та інші відомості у відповідності до вимог законодавства,що регулює правовідносини,які виникли між сторонами.
Зворотного відповідачем не доведено, а наданим відповідачкою актам №1, №2 від 05.05.2019 року суд надав належну оцінку у сукупності з іншими доказами і обґрунтовано відхилив їх,зазначивши,що в цих актах йдеться про затоплення 05 травня 2019 року водою квартири позивача з квартири відповідачки, в результаті чого відбулось пошкодження стелі, стіни і кухонних меблів позивача,проте відсутня інформація про причини затоплення.
Колегія суддів відхиляє аргумент відповідача щодо завищеного розміру збитків, встановлених звітом №4658 про оцінку вартості матеріальних збитків суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 , оскільки відповідачем ні суду першої інстанції,ні суду апеляційної інстанції не надано доказів на спростування вказаного розміру матеріальних збитків,спричинених позивачу внаслідок залиття його квартири з вини відповідачки і на наявність таких в апеляційній скарзі не зазначено.
Суд першої інстанції, прийшовши до висновку про залиття квартири позивача з вини відповідачки, у відповідності з вимогами норм процесуального права навів у рішенні обґрунтування відхилення посилань відповідачки про те,що відповідальність за шкоду спричинене позивачу за вказаних обставин повинно нести ОСББ «Абрикосове містечко» та зауважив, що згідно з«Порядкомобслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води», затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 219 від 15.08.2018 року, визначено, що точка приєднання внутрішньобудинкової системи водопостачання та системи постачання гарячої води багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - перша запірна арматура на відгалуженні від стояків у межах приміщення (запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи). Таким чином, оскільки запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи водопостачання, то ОСББ не може нести відповідальність за шкоду, завдану витоком води внаслідок поломки запірної арматури.
Не спростовують висновки суду і посилання відповідачки в апеляційній скарзі на можливість досудового врегулювання даного спору та відшкодування збитків,шляхом оформлення страхового випадку,але позивачем не було надано необхідних документів для отримання страхової виплати.
Як правильно зазначив у рішенні суд,що окрім саме електронного договору страхування майна (АКЦЕПТ) № DNHENBR-189J2LV Оферти № 142 від 10.11.2017 р., укладеним між Приватним акціонерним товариством «АХА Страхування» (страховик) і ОСОБА_4 (страхувальник), відповідачка інших доказів до суду не подала,голослівно заявляючи про своє звернення до страхової компанії через АТ КБ Приватбанк із заявою про виплату страхового відшкодування та неможливістю подати до суду цієї заяви, а також рішення страхової компанії про виплату страхового відшкодування.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підтверджень звернення відповідачки до ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» за виплатою страхового відшкодування за електронним договором страхування майна (АКЦЕПТ) № DNHENBR-189J2LVОферти № 142 від 10.11.2017 р., призначення страховиком виплати за зверненням відповідача і відмови позивача у отриманні цієї виплати у зв'язку із незадоволенням розміром виплати.
При вирішенні спору суд першої інстанції правильно встановив і виходив з наявності шкоди,спричиненої позивачу, протиправності діяння її заподіювача відповідачки, наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача відповідачки та вини останньої в її заподіянні.
При цьому колегія суддів вважає, що суд у відповідності з вимогами ст. 265 ЦПК України правильно застосував норми права,які регулює правовідносини, що виникли між сторонами - ст.151 ЖК, ч.3 ст.386, ч.1, 2 ст. 1166, ст. 1192 ЦК України, керувався роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та правовою позицією Верховного Суду,яка викладена у постанові від 11 грудня 2018 року у справі № 759/4781/16-ц, провадження № 61-9338св18, про те,що з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
З огляду на вищевикладене доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст..ст.374,375,381-384,389 ЦПК України,суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на підставі ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий: А. О. Чобіток
Судді: О. В. Немировська
Т. І. Ящук