Справа № 755/6184/19 Головуючий у 1 інстанції: Букіна О.М.
Провадження № 22-ц/824/5804/2020 Доповідач: Шебуєва В.А.
03 червня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Оніщука М.І., Крижанівської Г.В.,
секретар Майданець К.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання права на додаткову житлову площу та стягнення вартості не отриманої додаткової житлової площі,-
В квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання права на додаткову житлову площу та стягнення вартості не отриманої додаткової житлової площі. Зазначає, що проходив військову службу у Збройних Силах України з серпня 1994 року по січень 2018 року. Під час проходження військової служби йому та членам його сім'ї за рахунок фондів Міністерства оборони України за розпорядженням Дніпровської РДА в м. Києві від 13.05.2017 №240 було надано в постійне користування двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 35,30 кв.м. у АДРЕСА_1 . Наказом Міністра оборони України від 16.06.2016 №541 йому було присвоєне військове звання «полковник юстиції» і відповідно на підставі ст. 49 ЖК Української РСР він має право на отримання додаткової житлової площі в розмірі 10 кв.м. Посилаючись на те, що жилі приміщення надаються один раз протягом усього часу проходження служби, ОСОБА_1 просив визнати його право на додаткову житлову площу і стягнути з Міністерства оборони України вартість 10 кв.м. ненаданої додаткової житлової площі, що за його розрахунком становить 440 510 грн.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2019 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов. Посилається на те, що відповідно до ст. 49 ЖК України і п. 27 Положення про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку та їх сімей, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 року №193 у нього виникло право на отримання додаткової житлової площі в розмірі 10 кв.м. Оскільки він забезпечений житлом без урахування права на додаткову житлову площу, йому має бути стягнута відповідна грошова компенсація. Такі вимоги ґрунтуються на практиці Європейського Суду з прав людини. Обґрунтовуючи відсутність підстав для стягнення на його користь грошових коштів, суд безпідставно послався на Порядок визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728, оскільки він не ставив питання про виплату йому компенсації за належне для отримання жиле приміщення. Предметом позову є стягнення вартості недоотриманої додаткової житлової площі в розмірі 10 кв.м. Він використав вказаний порядок у позовній заяві по аналогії закону лише для визначення розміру вартості недоотриманої додаткової житлової площі.
В апеляційній інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Представник Міністерства оборони України просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України з 05 серпня 1994 року по 31 січня 2018 року, що підтверджується копією витягу із послужного списку (а.с. 12-13).
Відповідно до ордера №011395 від 21 жовтня 2014 року ОСОБА_1 у складі трьох осіб було надано право на зайняття службового приміщення двох кімнат квартири у АДРЕСА_1 , житловою площею 35,30 кв.м. (а.с.46-47, т.1).
Відповідно до витягу із наказу Міністра оборони України від 16 червня 2016 року №541 вбачається, що позивачу ОСОБА_1 присвоєно військове звання «полковник юстиції» (а.с. 17).
Житловою комісією Міністерства оборони України та безпосередньо підпорядкованих структур від 02 вересня 2016 року розглянутий рапорт полковника юстиції ОСОБА_1 щодо виключення отриманої ним на сім'ю з трьох осіб квартири АДРЕСА_1 житловою площею 35,30 кв.м. зі складу службових. Прийнято рішення клопотати перед Київським квартирно-експлуатаційним управленням та житловою комісією гарнізону м.Києва про забезпечення та погодження розподілу жилої площі для постійного проживання шляхом виключення зі складу службової двокімнатної квартири квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 35,30 кв.м. полковнику юстиції ОСОБА_1 , в якій він проживає зі складом сім'ї: донька ОСОБА_2 , 2011 року народження, син ОСОБА_3 , 2015 року народження зі зняттям з квартирного обліку по житловій комісії Міністерства оборони та безпосередньо підпорядкованих структур в гарнізоні м.Києв. (а.с.195, т.1).
Розпорядженням Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації № 240 від 13 травня 2017 року задоволено клопотання Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про виключення із складу службових двокімнатної квартири АДРЕСА_1 житловою площею 35,30 кв.м. на АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_1 сім'єю з трьох осіб: він, дочка - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 (а.с.48, т.1).
Згідно з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 21 грудня 2017 року №940 начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 31 січня 2018 року №25 полковника юстиції ОСОБА_1 В.П., заступника начальника юридичної служби Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України звільнено з військової служби у запас за п. «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) (а.с. 15-16).
На час розгляду справи судом ОСОБА_1 з сім'єю у складі трьох осіб зареєстрований та проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка останньому передана у приватну власність.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права на додаткову житлову площу та стягнення з Міністерства оборони України на його користь вартості 10 кв.м. ненаданої додаткової житлової площі в сумі 440 510 грн.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 47 ЖК Української РСР норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.
Статтею 48 ЖК Української РСР визначено, що жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.
При передачі громадянам житла, яке перебуває у їх приватній власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов, вони мають право на одержання житла у межах встановленої норми жилої площі.
Громадяни, які одержали житло у державному фонді на цих умовах, мають право на його приватизацію відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців житловими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української PCP та іншими нормативно-правовими актами.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання. Такі жилі приміщення надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Відповідно до ст. 49 ЖК Української РСР понад норми жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів. Громадянам, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, а також громадянам, яким ця площа необхідна за умовами і характером виконуваної роботи, розмір додаткової жилої площі може бути збільшено.
Відповідно до ч.2 ст. 49 ЖК України порядок і умови надання додаткової жилої площі та перелік категорій громадян, які, мають право на її одержання, встановлюється законодавством Союзу РСР.
Позивач ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку у житловій комісії гарнізону м.Києва з 22 травня 2008 року у пільговій категорії "Учасники бойових дій (АТО)". У жовтні 2014 року отримав право на заселення у службове жиле приміщення квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 35,30 кв.м. на АДРЕСА_1 , складом сім'ї з трьох осіб: він, дружина - ОСОБА_4 , дочка - ОСОБА_2 ), із збереженням права перебування на квартирному обліку.
Після присвоєння військового звання "полковник юстиції" ОСОБА_1 звернувся до Житлової комісії Міністерства оборони та безпосередньо підпорядкованих структур з рапортом про забезпечення його житловою площею для постійного проживання шляхом виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 житловою площею 35,30 кв.м. на АДРЕСА_1 , в якій проживає він та його двоє дітей - ОСОБА_2 і син ОСОБА_3 . В рапорті ОСОБА_1 зазначив, що його дружина ОСОБА_4 вибула до іншого місця проживання за адресою АДРЕСА_2 та відмовилась від забезпечення постійним житлом за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України.
На підставі Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.08.2006 р., Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 737 від 30.11.2011 р., ст.ст. 1,9.15,412, 43,48, 58, 125 ЖК України, Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень, з урахуванням рішення Житлової комісії Міністерства оборони та безпосередньо підпорядкованих структур за результатами розгляду рапорту полковника юстиції ОСОБА_1 В.П., листа Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони від 25 квітня 2017 року розпорядженням Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації квартира АДРЕСА_1 житловою площею 35,50 кв.м. на АДРЕСА_1 виключена з складу службових і надана для постійного проживання в ОСОБА_1 сім'єю з трьох осіб: він, дочка - ОСОБА_2 і син ОСОБА_3 . Надання даної квартири для проживання сім'ї ОСОБА_1 стало підставою для зняття з обліку осіб, які потребують покращення житлових умов.
Відповідно до п.27 Положення про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку та їх сімей, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 193 від 17.02.1981 р. особи офіцерського складу у званні полковник, йому рівному чи вище, які проходять військову службу , так і звільнені в запас чи у відставку, мають право на додаткову житлову площу у розмірах, які встановлені чинним законодавством.
Питання розміру жилої площі при наданні жилих приміщень регулюються положеннями ЖК Української РСР та Правилами квартирного обліку. Згідно вказаних нормативних актів жилі приміщення надаються громадянам, як правило, в рамках 13,65 кв.м. жилої площі на одну людину.
Обов'язкове надання громадянам житлової площі понад норми житла з урахуванням передбаченого ст. 49 ЖК України права на додаткову площу, в тому числі і громадянам, які мають право нею користуватися, не передбачено.
Згідно ЖК Української РСР право наймача або члена його сім'ї на додаткову житлову площу ураховується при наданні жилого приміщення, яке звільнилося в квартирі, в якій проживає два і більше наймача (ст. 54), а також при наданні іншого жилого приміщення у зв'язку із виселенням, якщо наймач або його член сім'ї має право на додаткову жилу площу і фактично користується нею (ст. 113). Крім того, указане право враховується при визначенні розміру зайвої жилої площі для нарахування плати за користування жилим приміщенням (ст. 66).
Оскільки діючим законодавством не передбачено обов'язкове надання певній категорії громадян жилої площі понад норми, передбаченої ст. 48 ЖК України позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову в позові ОСОБА_1 .
Обґрунтування ОСОБА_1 позовних вимог практикою Європейського Суду з прав людини колегія суддів вважає безпідставним. ОСОБА_1 посилається на своє законне сподівання отримати майно у власність шляхом реалізації передбаченого ст. 49 ЖК України права на додаткову жилу площу понад встановлену норму. Проте, як було зазначено вище, обов'язкове надання додаткової площі положеннями ЖК України не передбачене, а тому очікування ОСОБА_1 не є законними. Тим більше, що позивач сам ініціював питання про виключення квартири, яку він займав з сім'єю, з числа службових та надання йому цієї квартири задля забезпечення права на покращення житлових умов із подальшим зняттям з квартирного обліку.
Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2019 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04 червня 2020 року.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Оніщук М.І.
Крижанівська Г.В.