Справа 356/1354/17 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/1377/2020 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2
26 травня 2020 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю: секретаря ОСОБА_5
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12017110340000042 від 15.02.2017 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Березанського міського суду Київської області від 06 грудня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-
Вироком Березанського міського суду Київської області від 06 грудня 2019 року,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Березань Київської області, із середньою освітою, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
25.06.2018року Березанським міським судом Київської області за ч.3 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі;
07.12.2018 року Березанським міським судом Київської області за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням положень ч.4 ст.70 КК України до 3-х років і 6-ти місяців позбавлення волі,
засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
на підставі ч.4 ст.70 КК України ОСОБА_8 , шляхом часткового складання покарань, призначених за вироком Березанського міського суду Київської області від 07.12.2018 року та покарання, призначеного за цим вироком, визначене остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки і 6 місяців;
у строк призначеного покарання ОСОБА_8 зараховано покарання, частково відбуте за вироком Березанського міського суду Київської області від 07.12.2018 року;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Києва, з середньою технічною освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 06.10.2015 року Березанським міським судом Київської області за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю в 2 роки,
засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Березанського міського суду Київської області від 06.10.2015 року таостаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки і 6 місяців;
вирішене питання про речові докази.
Відповідно до вироку, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за попередньою змовою між собою на таємне викрадення чужого майна, 13 лютого 2017 року, близько 22 години, перебуваючи біля подвір'я святкового залу по АДРЕСА_3 , належного потерпілому ОСОБА_10 , реалізуючи свій умисел на незаконне заволодіння чужим майном, через отвір у паркані проникли на огороджену територію подвір'я, де викрали металеву ємність (бочку), вартістю 1 984,44 грн., протягнувши її через отвір у паркані та завантаживши на санчата, належні ОСОБА_9 , чим завдали потерпілому матеріальної шкоди у вказаному розмірі.
В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_7 указано на незаконність вироку. Зокрема, апелянт звернув увагу на те, що відповідно до паспорта та свідоцтва про народження його прізвище « ОСОБА_11 », а не « ОСОБА_12 », щодо якого був ухвалений вирок. Окрім цього апелянт вказав на те, що згідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 08.11.2018 року ОСОБА_7 має ураження опорно-рухового апарату (відсутня нога), у зв'язку із чим є інвалідом другої групи довічно. Вважав необґрунтованим визнання обвинуваченим ОСОБА_8 здійснення крадіжки металевої ємності із нержавіючої сталі, вартістю 1 984 грн. 44 коп., оскільки дана ємність з дірками не придатна для експлуатації. Між тим, апелянт висловив сумніви у правильності кваліфікації його дій за кваліфікуючою ознакою «поєднана з проникненням у сховище», оскільки викрадена бочка знаходилася «під навісом», який знаходиться на території розважального закладу у шкільному дворі, а сам навіс призначений для захисту розважальників від негоди. На думку апелянта, для кваліфікації дій за ч.3 ст.185 КК України вартість майна повинна бути не меншою ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а враховуючи факт повернення потерпілому ОСОБА_10 бочки, останній не повинний мати претензій матеріального характеру. Просив визнати його невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст.185 КК України і виправдати у зв'язку із недоведеністю вчинення злочину.
Вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_8 в апеляційному порядку не оскаржується.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
прокурора, який апеляційну скаргу обвинуваченого вважав необґрунтованою та просив залишити її без задоволення;
вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Пунктом 4 ч.1 ст. 91 КПК України передбачено обов'язок доказування обставин, що характеризують особу обвинуваченого, до яких відносяться і дані які встановлюють його особу.
Цих вимог закону у ході судового провадження у повній мірі дотримано не було. Так вироком Березанського міського суду Київської області від 06.12.2019 року за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України було засуджено « ОСОБА_9 », судовий розгляд проводився щодо « ОСОБА_9 », обвинувальний акт надійшов до суду також щодо « ОСОБА_9 ». Між тим, правильним прізвищем обвинуваченого, відповідно до паспорту та свідоцтва про народження є « ОСОБА_11 ». Наведене указує на те, що у ході провадження у цій справі, як судового, так і досудового із неналежною повнотою не була встановлена особа обвинуваченого, що призвело до засудження особи, анкетні дані якої не відповідають анкетним даним обвинуваченого. Наведені обставини указують на порушення судом першої інстанції не тільки вимог п. 4 ч.1 ст. 91 КПКта ч.1 ст. 337 КПК України, але і вимог статтей 370, 374 КПК України. Порушення зазначених вище вимог КПК України перешкодило суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, а тому ці порушення є істотними порушеннями кримінального процесуального закону і підставою для скасування вироку відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 409 КПК України.
При цьому колегія суддів вважає, що винесення ухвали від 17.01.2020 року про уточнення прізвища обвинуваченого не усуває зазначеного вище порушення кримінального процесуального закону, а навпаки свідчить про наявність іще одного такого порушення, оскільки обвинувальний акт надійшов до суду щодо « ОСОБА_12 » і судовий розгляд проводився щодо « ОСОБА_12 ». Уточнивши зазначеним вище способом прізвище обвинуваченого суд фактично вийшов за межі висунутого обвинувачення що є порушенням вимог ч.1 ст. 337 КПК України.
За наявності зазначених вище істотних порушень вимог кримінального процесуального закону вирок Березанського міського суду Київської області від 06 грудня 2019 року щодо ОСОБА_9 не може визнаватись законним та обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню в частині засудження ОСОБА_9 .
Оскільки подальше кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 пов'язане із необхідністю зміни щодо нього обвинувачення, колегія суддів вважає за необхідне призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 у суді першої інстанції.
У ході нового судового розгляду суду першої інстанції необхідно перевірити доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 .
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Березанського міського суду Київської області від 06 грудня 2019 року щодо ОСОБА_9 скасувати.
Призначити новий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України у суді першої інстанції.
В решті вирок Березанського міського суду Київської області від 06 грудня 2019 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4