Справа № 643/8840/20
Провадження № 1-кс/643/2850/20
09.06.2020 слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018220470000315 від 17.01.2018 за ч. 3 ст. 289 КК України, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018220470000315 від 17.01.2018 за ч. 3 ст. 289 КК України в обґрунтування якого зазначив, що ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 29.01.2018 накладений арешт на транспортний засіб «MERCEDES-BENZ», VITO 110 CDI, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , 1999 року випуску, р.н. НОМЕР_2 .
Вказаний автомобіль, як зазначає ОСОБА_3 , належить йому на праві власності і видача довіреності іншій особі на право користуватись чи розпоряджатись ним не спростовує цього.
На теперішній час досудове розслідування, всупереч положенням ст. 219 КПК України, триває досить довго, як і арешт належного заявнику автомобіля, проте ні ОСОБА_3 , ні іншій особі про підозру не повідомлено.
Посилаючись на тривале, поза розумні строки, розслідування кримінального провадження та арешт майна, ОСОБА_3 просить його скасувати.
До суду заявник подав заяву про розгляд та задоволення клопотання у свою відсутність.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, просив здійснювати його розгляд у свою відсутність.
Розглянувши клопотання слідчий суддя дійшов наступного: як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження підставою для його відкриття послужила заява ОСОБА_4 від 16.01.2018 про заволодіння ОСОБА_3 шахрайським шляхом транспортним засобом.
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 29.01.2018 накладено арешт на транспортний засіб «MERCEDES-BENZ», VITO 110 CDI, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , 1999 року випуску, р.н. НОМЕР_2 .
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 показав, що у липні 2017 року він, без доплат на чиюсь користь, здійснив обмін транспортними засобами з ОСОБА_3 , на ім'я якого видав довіреність на право, в тому числі, розпорядження належним йому транспортним засобом «International», COF 9600, р.н. НОМЕР_3 . У свою чергу ОСОБА_3 видав на ім'я ОСОБА_4 аналогічну довіреність на свій автомобіль - «MERCEDES-BENZ», VITO 110 CDI, р.н. НОМЕР_2 .
В січні 2018 року в м. Новомосковськ його зупинили працівники патрульної поліції через перебування автомобіля «MERCEDES-BENZ», VITO 110 CDI, р.н. НОМЕР_2 під арештом за несплату власником штрафу. Повідомивши про це ОСОБА_3 та не дочекавшись від нього дій з приводу оплати штрафу, він вирішив анулювати видану на ім'я останнього довіреність на свій автомобіль, проте, як виявилось, кількома днями раніше ОСОБА_3 перереєстрував автомобіль ОСОБА_4 на іншу особу. До того ж він анулював видану на ім'я ОСОБА_4 довіреність на автомобіля «MERCEDES-BENZ», VITO 110 CDI, р.н. НОМЕР_2 , який забрав з штрафного майданчику у м. Новомосковськ.
ОСОБА_3 , будучи допитаним в якості свідка, не заперечував обставин обміну автомобілями з ОСОБА_4 , разом з тим зазначив, що останній мав доплатити йому 2000 доларів США, проте так і не виконав свого обов'язку. Саме через це він анулював довіреність на ім'я ОСОБА_4 і забрав належний йому автомобіль з штрафного майданчика. До того, у 2017 році, на підставі наявної в нього довіреності від ОСОБА_4 він обміняв належний останньому автомобіль «International», COF 9600, р.н. НОМЕР_3 на автомобіль «Камаз».
Отже, наразі встановлено і не спростовується зібраними під час розслідування доказами, що власником автомобіля «MERCEDES-BENZ», VITO 110 CDI, р.н. НОМЕР_2 , що підтверджується відповідними документами, є ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене, казати про незаконність вибуття автомобіля з володіння потерпілого шляхом вчинення злочину, передбаченого ст. 289 КК України не можна, так як фактично власник повернув собі автомобіль в той час, коли довіреність на ім'я ОСОБА_4 вже було скасовано.
На теперішній час досудове розслідування триває майже два з половиною роки, при цьому жодній особі про підозру не повідомлено, хоча ймовірні фігуранти кримінального правопорушення відомі слідству. Вказане свідчить про відсутність доказів, які б мали обґрунтувати підозру будь-якої з причетних до кримінального правопорушення осіб, однак ці обставини не мають обмежувати законні та не спростовані права заявника щодо спірного майна.
Враховуючи викладене вище, досудове розслідування не можна вважати ефективним та таким, що направлене на швидке, повне і неупереджене розслідування, а обмеження власника у розпорядженні своїм майном протягом невизначеного часу, як наслідок, не можна вважати обґрунтованим.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Перелічені вище обставини свідчать, що потреба в подальшому застосуванні арешту майна відпала і він має бути скасований.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 170-174, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, -
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити.
Арешт транспортного засобу MERCEDES-BENZ, модель VITO 110 CDI, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , 1999 року випуску, на реєстраційному номері НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 29.01.2018 у справі № 643/699/18 (провадження № 1-кс/643/235/18) у кримінальному провадженні № 12018220470000315 від 17.01.2018 за ч. 3 ст. 289 КК України, скасувати.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1