Справа № 640/2544/19
Провадження № 1-кп/643/449/20
05 червня 2020 року Московський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора- ОСОБА_3 ,захисника - ОСОБА_4 ,представників потерпілих - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
В провадженні суду перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому строк тримання під вартою , зважаючи на те, що розгляд кримінального провадження триває, наявні ризики, які на теперішній час не зменшилися і не перестали існувати.
Захисник обвинуваченого заперечував проти клопотання прокурора та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт .
Обвинувачений ОСОБА_7 проти клопотання прокурора заперечував та підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що відсутні обставини, котрі давали б підстави до зміни запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, обвинуваченому ОСОБА_7 .
Застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає за доцільне продовжити термін перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою , який не може перевищувати шістдесяти днів. Застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду по кримінальному провадженню.
Отже, підстав для зміни ОСОБА_7 запобіжного заходу суд не вбачає, так як не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ст.203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Суд з урахуванням обставин справи, вислухавши думку прокурора та інших учасників процесу, вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 , так як по справі маються ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 183 ч. 3 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом. При цьому необхідно в ухвалі зазначити, які обов'язки з передбачених ст. 194 цього кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину становить від 20 до 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Частина 7 ст. 182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 183 цього кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За змістом статті 202 ч.ч. 4, 5 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Визначаючи розмір застави суд приходить до висновку, що застава у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків.
Таким чином, відповідно до вище перелічених статей суд вважає за необхідне при винесенні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 визначити розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме в сумі 140960 гривен, яку він має право у будь - який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов'язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 331 КПК України суд,-
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт -відмовити.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою в Державній установі « Харківський слідчий ізолятор» , який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 03.08.2020 року включно .
Визначити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 140 960 гривен , як достатній для виконання підозрюваним обов'язків, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок та надати документ (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача ДКСУ, м. Київ ,код банку отримувача (МФО) 820172 , рахунок отримувача UA208201720355299002000006674, одержувач коштів: ТУ ДСА України в Харківській області.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти після внесення застави на вказаний рахунок, згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 такі обов'язки:
- прибувати до суду за першим викликом;
- не відлучатися з Харківської області без дозволу прокурора або суду;
- здати на зберігання до ГУ ДМС України в Харківській області паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Обвинувачений , заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки.
Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням обвинуваченим покладених на нього обов'язків доручити прокурору ОСОБА_3 .
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1