08 серпня 2007 р.
№ 6/413-06-10919
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Гордієвич А.О.
від відповідача: Кирилюк О.В.
прокурор: Івченко О.А.
розглянувши касаційну скаргу Приморської митниці, касаційну скаргу Південної регіональної митниці, касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства України в Одеській області та касаційне подання заступника прокурора Одеської області
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2007р.
у справі № 6/413-06-10919 Господарського суду Одеської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Алеф-Виналь-Крим“
до Південної регіональної митниці
до Приморської митниці
до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області
за участю Прокуратури Одеської області
про стягнення 1274709,25 грн. матеріальної та моральної шкоди,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Алеф-Виналь-Крим“ звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Південної регіональної митниці, Приморської митниці та Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про стягнення з Одеської митниці 474709,25грн. матеріальної шкоди та 800000грн. моральної шкоди.
01.12.2006р. в судовому засіданні Товариство з обмеженою відповідальністю “Алеф-Виналь-Крим“ заявою уточнило позовні вимоги та просить суд стягнути з Державного бюджету України 474709,25грн. матеріальної шкоди та 800000грн. моральної шкоди.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.03.2007р. Відповідача по справі -Одеську митницю змінено на її правонаступників - Південну регіональну митницю та Приморську митницю.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.04.2007р. (суддя О.А.Демешин) в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Одеської області від 13.04.2007р., Товариство з обмеженою відповідальністю “Алеф-Виналь-Крим“ подало апеляційну скаргу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2007р. (судді: В.С.Балух, Т.Я.Гладишева, Я.Ф.Савицький) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Алеф-Виналь-Крим“ задоволено частково: рішення Господарського суду Одеської області від 13.04.2007р. скасовано, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України через Головного управління Державного казначейства України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Алеф-Виналь-Крим“ 474709,25 грн. майнової шкоди, в решті позову відмовлено, стягнуто з Південної регіональної митниці та Приморської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Алеф-Виналь-Крим“ по 2373,50 грн. держмита та по 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2007р., Південна регіональна митниця подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2007р. та залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 13.04.2007р. Свою вимогу Південна регіональна митниця мотивує тим, що господарським судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Не погодившись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2007р., Приморська митниця подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2007р. та залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 13.04.2007р. Свою вимогу Приморська митниця мотивує тим, що господарським судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.
Не погодившись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2007р., Головне управління Державного казначейства України в Одеській області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2007р. та залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 13.04.2007р. Свою вимогу Головне управління Державного казначейства України в Одеській області мотивує тим, що господарським судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права
Не погодившись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2007р., заступник прокурора Одеської області вніс касаційне подання, в якому просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2007р. та залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 13.04.2007р. Свою вимогу заступник прокурора Одеської області мотивує тим, що господарським судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права
Розглянувши касаційні скарги та касаційне подання, перевіривши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Приморської митниці, касаційна скарга Південної регіональної митниці, касаційна скарга Головного управління Державного казначейства України в Одеській області та касаційне подання заступника прокурора Одеської області підлягають задоволенню частково.
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено:
03.09.2003р. між ТОВ “Алеф-Виналь-Крим» та Devоns Тгаdіng S.А., Уругвай, було укладено контракт купівлі-продажу № 1 на постачання товару (спирту коньячного).
За вищезгаданим контрактом на адресу позивача надійшов товар -108304 літрів спирту коньячного вартістю 127072,68 доларів США в залізничних цистернах № 51240950 та № 51268100 об'ємом 54 577 та 53 727 літрів, відповідно, та 53 900 літрів спирту коньячного вартістю 85 701 доларів США в залізничній цистерні № 51265213.
Згідно ст. 21 Митного кодексу України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, товари та інші предмети переміщуються через митний кордон України під митним контролем. Митний контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та їх службовими особами, а також громадянами порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що для забезпечення дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України здійснюється митний контроль.
Згідно ст. 37 Митного кодексу України переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню. Митне оформлення здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів. Операції, що входять до митного оформлення, і порядок їх здійснення визначаються Державною митною службою України відповідно до цього Кодексу. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що для забезпечення митного контролю службовими особами митниці здійснюється митне оформлення товарів.
Обов'язки митниці щодо роз'яснення вимог митного оформлення, встановлені ст. 43 Митного кодексу України, згідно якої у разі відмови в пропуску через митний кордон України товарів та інших предметів митниця зобов'язана давати заінтересованим особам вичерпні роз'яснення вимог митного оформлення, виконання яких забезпечує можливість такого пропуску. Отже, даною правовою нормою на митницю покладено обов'язок у разі відмови в пропуску через митний кордон України товарів дати вичерпні роз'яснення щодо вимог митного оформлення, виконання яких забезпечує можливість такого пропуску. Проте, встановивши обставини щодо надходження на адресу позивача товарів, господарський суд попередніх інстанцій не встановив обставини чи було виконано відповідачем вимоги вищенаведеної правової норми.
З метою подальшого впорядкування митного контролю вантажів, що переміщуються через митний кордон України, та відповідно до вимог статті 43 Митного кодексу України Державною митною службою України 24.04.1999р. видано наказ № 239 “Про затвердження Порядку заповнення й використання Картки відмови».
Згідно п. 1 “Порядку заповнення й використання Картки відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів», затвердженого вищезгаданим наказом, картка відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів (далі - Картка) з відривним талоном відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів (далі - Талон) заповнюється в усіх випадках відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів (далі - товари), пред'явлених до митного контролю митному органу України підприємством або перевізником, що самостійно декларує товари, чи особою, уповноваженою на декларування. Форму Картки і Талону наведено в додатку. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що в усіх випадках відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів пред'явлених до митного контролю заповнюється картка відмови.
Отже для вирішення даного спору господарський суд попередніх інстанцій у встановленому законом порядку на підставі відповідних доказів був зобов'язаний встановити факт чи було заповнено митним органом картку відмови при відмові у пропуску на митну територію України вантажу спирту коньячного.
Згідно п. 7 “Порядку заповнення й використання Картки відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів» на підставі оформленого митним органом Талона підприємство або перевізник чи особа, уповноважена на декларування, має право оскаржити дії митного органу до: регіональної митниці; Державної митної служби України - стосовно дій митниць центрального підпорядкування та рішень регіональних митниць; суду (арбітражного суду). Проте, господарським судом попередніх інстанцій не було досліджено обставин щодо того чи було оскаржено дії митниці щодо непропуску вантажу спирту коньячного через митний кордон України до відповідного органу та чи визнані ці дії відповідачів незаконними.
Згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України, в чинній редакції, митні органи - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.
Таким чином, відповідачі є спеціально уповноваженими органами державної влади в галузі митної справи.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст. 1166 ЦК України, згідно ч.ч. 1, 2, 4 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Правила щодо відшкодування шкоди, завданої органом державної влади встановлені ст. 1173 ЦК України, згідно якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
За умовами даного делікту відповідальність органу державної влади настає у випадку незаконного рішення, незаконної дії чи бездіяльності, шкідливого результату такої поведінки (шкода), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою. Проте, як вже було зазначено, господарським судом попередніх інстанцій не було досліджено обставин чи були незаконними дії митних органів щодо непропуску на митну територію України вантажу спирту коньячного. Не досліджено господарським судом на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку і обставини щодо причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою і її розмір.
Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційні скарги Південної регіональної митниці, Приморської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області та касаційне подання заступника прокурора Одеської області задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Одеської області від 13.04.2007р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2007р. у справі № 6/413-06-10919 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.