Справа № 810/587/17
09 червня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої - судді: Земляної Г. В., суддів - Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В., розглянувши клопотання та матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено повністю.
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням Головним управління Державної податкової служби у Київській області (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апелянтом подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке обґрунтоване тим, що пропуск строку є незначним, а первинну апеляційну скаргу подано своєчасно.
Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно із статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом, що Київським окружним адміністративним судом прийнято Рішення 28 березня 2019 року в порядку письмового провадження, а повний текст рішення суду першої інстанції направлено сторонам 28 березня 2019 року.
Первинну апеляційну скаргу контролюючим органом подано на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року до суду першої інстанції 19 липня 2019 року та зареєстровано за №2067/19.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Ухвала вмотивована тим, що до апеляційної скарги не додано квитанції про сплату судового збору, після спливу терміну для усунення недоліків апеляційної скарги.
Повтору апеляційну скаргу апелянтом подано (направлено) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року до суду першої інстанції та зареєстровано 28 травня 2020 року за №1923/19.
Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга була направлена до суду засобами поштового зв'язку 21 травня 2020 року, після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Крім того, з клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, останнім зазначає про відсутність достатніх коштів на рахунку контролюючого органу, що і призвело до несвоєчасного подання апеляційної скарги.
Колегія суддів звертає увагу, що сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
У постанові від 21.11.2019 року по справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі "Устименко проти України" зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Враховуючи ті обставини, що при поданні апеляційної скарги строк на апеляційне оскарження не було поновлено судом і в клопотанні про усунення недоліків апелянтом не наведено поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, а отже, колегія суддів не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду не подання апелянта вмотивованого клопотання щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу апелянту.
Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -
Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у Київській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Повернути апеляційну скаргу Головному управлінню Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та додані до неї матеріали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя Г. В. Земляна
Судді: Є. І. Мєзєнцев
В. В. Файдюк