25 травня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2483/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Дубровної В.А.,
при секретарі: Мельник О.О.,
за участю представників
позивача Хараїм О.В.
відповідача Литовської Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень, вимог про сплату боргу (недоїмки),
встановив:
I. Зміст позовних вимог
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2 ), в особі адвоката Хараїм О.В. ( далі - представник позивача) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), в якому, з урахуванням заяви від 21.02.2020 р. про часткову відмову від позову, просить визнати протиправним та скасувати
- податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 11.11.2019 № 0026253305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) у розмірі 140 939, 91 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 112 751,92 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 28 187,99 грн.
- податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 11.11.2019 № 0026263305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "додаток на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100)" у розмірі 111 887,50 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 89 510,00 грн.. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 22 377,50 грн.
- податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 11.11.2019 № 0026273305 про застосування штрафу за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100)" у сумі 61 006,00 гри.
- податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 11.11.2019 № 0026283305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001)" у розмірі 11 744,99 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 9 395.99 гри., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 2 349,00 грн.
- вимогу ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 11.11.2019 року № Ф-0002893305 у сумі 100 408,55 грн.
- вимогу ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 11.11.2019 р. № Ф-0002903305 у сумі 1 193,41 грн.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Вказані вимоги представник позивача обґрунтовує порушенням відповідачем вимог податкового законодавства в частині призначення та проведення позапланової документальної виїзної перевірки, за результатами якої прийнято оскаржувані рішення. Зокрема, представник позивача вказує на відсутність у відповідача підстав призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 на підставі пп.78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, оскільки в поданих до контролюючого органу запереченнях позивач не вимагав перегляду результатів планової перевірки, а вказав на невідповідність висновків фактичним обставинам та первинним документам, які надавались як під час перевірки так і до заперечень. Отже, за позицією представника позивача, працівники контролюючого органу фактично ввели позивача в оману, оскільки позапланова документальна перевірка проведена не на підставі та не у межах його заперечень, а в цілому за ті самі періоди та ті самі питання, окрім тих, що підпадає під дію ст. 102 ПКУ, про що свідчить наведена у позові порівняна таблиця висновків акту документальної планову виїзну перевірки ФОП ОСОБА_2 від 18.07.2019 р. № 391/21-22-13-05/ НОМЕР_1 та акту документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 від 11.10.2019 № 52/21- 22-33-05/ НОМЕР_1 . Представник позивача також зазначає про порушення відповідачем порядку проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 , які полягають у її проведенні посадовими особами не того контролюючого органу який, видав наказ на проведення такої перевірки, а також в частині направлення службовими особами контролюючого органу під час проведення позапланової документальної виїзної перевірки запитів ФОП ОСОБА_2 , які оформлені неналежним чином та не передбачений ПК України взагалі. По суті зафіксованих в акті перевірки порушень представник позивача посилалась на безпідставність висновку контролюючого органу про заниження податку на доходи фізичних осіб з підприємницької діяльності на загальну суму 112 751,92 грн., оскільки під час як планової так і позапланової перевірки ревізорам - інспекторам надавались усі первинні документи, згідно яких здійснювалося придбання товару (видаткові накладні, ТТП, договори, виписки банківських рахунків, акти звірок, квитанції, виписки банку, платіжні доручення), проте, в акті перевірки були враховані тільки безготівкові платежі, а сума за готівковими розрахунками за придбаний товар протиправно врахована не була, що є наслідком невірного визначення відповідачем фактично понесених витрат, пов'язаних з придбанням товарів відповідно до п. 177.4 ст. 177 ПКУ. Щодо висновку відповідача про нереальний характер господарських операцій позивача з СВК " Фруктовий сад", то за позицією представника позивача, дійсність таких операцій підтверджена належними первинними документами, а придбані фрукти та овочі в подальшому були реалізовані покупцям, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами та документами на перевезення ТМЦ. Щодо висновку відповідача про відсутність складання та /або реєстрації протягом строку, передбаченого п.201.10 ст. 201 ПК України, податкових накладних, що стало підставою для застосування штрафу на суму 61006,00 грн., то представник позивача вказує, що за не реєстрацію податкових накладних, які не видаються покупцю - неплатнику ПДВ, штрафні санкції не застосовуються, оскільки такі операції не призводять ні до податкових ям, ні до відшкодування ПДВ. Щодо інших порушень, які вплинули на збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "військовий збір", а також прийняття оскаржуваних вимог ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, то представник позивача вважає їх похідними від висновків про завищення позивачем витрат та заниження ПДВ, що спростовується вищевказаними доводами та наданими до суду доказами, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримала вказані позовні вимоги, які є предметом розгляду, та просила задовольнити позов.
Відповідач відповідно до відзиву на позов від 13.01.2020 р., а також письмових пояснень від 21.02.2020 р. заперечує проти задоволення позову з огляду на те, що у липні 2019 року ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 , за результатами якої складено акт від 18.07.2019 р. № 391/21-22-13-05/ НОМЕР_1 . Проте, не погодившись з висновками даного акта перевірки, позивачем було подано контролюючому органу заперечення від 16.08.2019 р., в яких ФОП ОСОБА_2 вказує на обставини, які не були досліджені під час перевірки, крім того, платником податків надано додаткові документи. За результатами розгляду вказаних заперечень начальником ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на підставі пп.78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України видано наказ від 27.08.2019 р. № 1072 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 . Відповідач звертає увагу на те, що позивач допустив посадових осіб ГУДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі до перевірки, а тому втратив право на оскарження проведення вказаної перевірки. Щодо суті встановлених в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки порушень податкового законодавства, то відповідач, цитуючи висновки акту перевірки, вказує на правомірність оскаржуваних рішень, оскільки вони прийнятті у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому відсутні законні підстави для їх скасування.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала вказані заперечення та просила суд відмови у задоволенні позову.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 26.11.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 24.01.2020 р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 07.02.2020 року.
07.02.2020 року судом, без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 21.02.2020 року.
Ухвалою суду від 21.02.2020 р. закрито провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.11.2019 року № 0026303305 та № 0026313305, оголошено перерву в судовому засіданні до 24.02.2020 р.
24.02.2020 р. та 13.03.2020 р. судом, без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, оголошено перерви в судовому засіданні, призначено судове засідання на 23.03.2020 р.
Ухвалами суду від 23.03.2020 р., від 06.04.2020 р., від 28.04.2020 р., від 14.05.2020 р. відкладено розгляд справи у зв'язку зі запровадженням на усій території України карантину, призначено судове засідання на 25 травня 2020 р.
В судовому засіданні 25.05.2020 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
У період з 20.06.2019 по 11.07.2019 на підставі наказу ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 31.05.2019 № 719 та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2019 рік посадовими особами ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності платника податків ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016 по 01.01.2018, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2018, за результатами якої ГУ ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі складено акт від 18.07.2019 № 391/21-22-13- 05/ НОМЕР_1 ( далі - акт планової перевірки).
Висновками акту планової перевірки є встановлені порушення, зокрема, -
1) п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-У1, а саме не нарахування податку на доходи фізичних осіб з підприємницької діяльності на загальну суму 111 246,43 грн., в т.ч. за 2016 на суму 104 795,65 грн., за 2018 на суму 6450,78 грн.;
2) п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 100 408,55 грн., в т.ч. за 2016 рік на суму 91 143,36 грн., за 2017 рік на суму 1 380, 90 грн.; за 2018 рік на суму 7 884, 29 грн.;
3) п. 1 ч. 1 ст. 7, п. 5. ст. 8 Закону України № 2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на заробітну плату найманих працівників на загальну суму 1087,07 грн., в тому числі за травень 2015 року на суму 1087,07 грн.;
4) п. 1 ч. 1 ст.7, п. 7 ст. 8 Закону України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не утримання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із заробітної плати найманих працівників на загальну суму 106,34 грн., в тому числі за травень 2015 року на суму 106, 34 грн.;
5) п. 4 ч. II ст. 6 Закону України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме:
- неподання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за травень 2015 р.;
- подання з порушенням граничних строків звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2017 року);
- подання з порушенням граничних строків звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2017 року);
- подання з порушенням граничних строків звітну про суми нарахованого доходу та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік.
6) п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п.п. 196.1.17 п. 196.1 ст. 196, п. 198.1 п. 198.3, п.198.4, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а саме, заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 376 300,00 грн., в т.ч.: червень 2016 року - на суму 1732, 00 грн.; липень 2016 року - на 82504, 00 грн., серпень 2016 року - на 5131,00 грн., грудень 2017 року - на 206 570, 00 грн., червень 2018 року - 6 238, 00 грн.; липень 2018 року - на суму 311, 00 грн.; серпень 2018 року - на суму 230, 00 грн.; вересень 2018 року - на суму 313, 00 грн.; грудень 2018 року - на суму 73 271, 00 грн.
7) п. 120-1.2 ст. 120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а саме відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму податкових зобов'язань, включених до декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 165 846,00 грн., в т.ч. за 2016 рік на суму - 43 834, 00 грн., за 2017 рік - на суму 50 166,00 грн., за 2018 рік - 71 846,00 грн.;
8) п. 120-1.2 ст. 120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а саме порушено терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість за липень 2016 року в сумі 10 723,95 грн.;
9) п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, занижено суму військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 9 270, 54 грн., в т.ч. за 2016 рік на суму 8 732,97 грн., за 2018 рік на суму 537,56 грн.
10) пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213, пп.. 214.1.4 п. 214.1, ст. 214, п. 217.1 ст. 217 р. VI Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, встановлено заниження акцизного податку у 2016 році на 158,00 грн., в т.ч. 05-34 грн., 06-29 грн., 07-1 грн., 08-56 грн., 09-38 грн.
11) п. 177.10 ст. 177 Кодексу, "Порядок ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність", затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року № 481, п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436- IV, а саме відсутність книги обліку доходів і витрат.
12) п. 121.1 ст. 121 ПКУ ПП ОСОБА_2 не забезпечено зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та іншої статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання, не надано контролюючому органу оригіналів документів.
16.08.2019 р. позивачем подано до ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі заперечення до акту планової документальної виїзної перевірки від 18.07.2019 р. № 391/21-22-13-05/ НОМЕР_1 ( вхідний № 32774/ФОП від 16.08.2019), в яких відповідно до п.44.6, п.44.7 ст.44, п. 86.7 ст.86 ПК України для визначення достовірності відображених інспекторами ДФС в акті перевірки вартості придбаних та реалізованих товарів (встановлення їх фактичного розміру), просить врахувати заперечення щодо відображених в акті неправомірних висновків та обставин, додатково надавши відомості про рух коштів по "Укрсоцбанку".
27.08.2019 р. листом ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за № 3749/ФОП/21-22-13-05 контролюючий орган повідомив позивача, що у зв'язку з отриманням заперечення, на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України прийнято рішення щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
27.08.2019 ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято наказ № 1072 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_2 за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2018 з питань дотримання вимог податкового законодавства, що стали предметом розгляду заперечень з 30.09.2019 тривалістю 5 робочих днів.
У період з 30.09.2019 по 04.10.2019 на підставі наказу ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі № 1072 від 27.08.2019 посадовими особами ГУ Державної податкової служби України у Херсонській області, АРК та м. Севастополі проведена документальна позапланова виїзна перевірка платника податків ОСОБА_2 з питань, що стали предметом розгляду заперечень, а саме, податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування, військового збору, податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, за наслідками якої складено акт від 11.10.2019 № 52/21- 22-33-05/ НОМЕР_1 ( далі - акт позапланової перевірки).
Висновками акту позапланової перевірки є встановлені порушення, зокрема, -
1) п.п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а саме не нарахування податку на доходи фізичних осіб з підприємницької діяльності на загальну суму 112 751,92 грн., в т.ч. за 2016 на суму 106 301,14 грн., за 2018 на суму 6450,78 грн.;
2) п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 100 408,55 гри., в т.ч. за 2016 рік на суму 91 143,36 грн., за 2017 рік на суму 1 380, 90 грн.; за 2018 рік на суму 7 884, 29 грн.;
3) п. 4 ч. II ст. 6 Закону України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме:
- подання з порушенням граничних строків звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2017 року);
- подання з порушенням граничних строків звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2017 року);
- подання з порушенням граничних строків звітну про суми нарахованого доходу та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік.
4) п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п.п. 196.1.17 п. 196.1 ст. 196, п. 198.1 п. 198.3, п.198.4, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а саме заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 96 373,00 грн., в т.ч.: червень 2016 року - на суму 1732, 00 грн.; липень 2016 року - на 82504, 00 грн., серпень 2016 року - на 5131,00 грн., червень 2018 року - 6 238, 00 грн.; липень 2018 року - на суму 311, 00 грн.; серпень 2018 року - на суму 230, 00 грн.; вересень 2018 року - на суму 227, 00 грн.;
5) п. 120-1.2 ст. 120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а саме відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму податкових зобов'язань, включених до декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 165 846,00 грн., в т.ч. за 2016 рік на суму - 43 834, 00 грн., за 2017 рік - на суму 50 166, 00 грн., за 2018 рік - 71 846,00 грн.;
6) п. 120-1.2 ст. 120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а саме порушено терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям- платникам податку на додану вартість за липень 2016 року в сумі 10 723,95 грн.;
7) п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, занижено суму військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 9 270, 54 грн., в т.ч. за 2016 рік на суму 8 732,97 грн., за 2018 рік на суму 537,56 грн.
8) пп. 63.3 ст. 63, п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI платником вчасно та в повному обсязі не подано повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП за 2018 рік;
9) п. 177.10 ст. 177 Кодексу, "Порядок ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність", затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року № 481, п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436- IV, а саме відсутність книги обліку доходів і витрат.
Вказані висновки акту позапланової перевірки стали підставою для прийняття 11.11.2019 року ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі податкових повідомлень-рішень, а вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-0002903305 у сумі 1 193,41 грн., які є предметом оскарження у даній справі.
V. Норми права, які застосував суд
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (п.п. 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).
Відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
За змістом пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.
Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається: у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку; під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків.
Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.( п. 86.1. ст. 86 ПК України).
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу. ( п. 86.7. ст. 86 ПК України)
Відповідно до пункту 44.7 статті 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи) ( абз. перший пункту 44.7 ст. 44 ПК України).
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.)( абз. 4 пункту 44.7 ст. 44 ПК України).
VI. Оцінка суду
Як встановлено судом, одним із спірних питань у цій справі є порушення контролюючим органом підстав призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
За позицією представника позивача, відповідач приймаючи рішення про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 за результатами розгляду поданих позивачем до контролюючого органу заперечень на висновки акту планової документальної перевірки від 18.07.2019 № 391/21-22-13- 05/ НОМЕР_1 , не звернув увагу на те, позивач не вимагав перегляду результатів планової перевірки, а вказав на невідповідність висновків фактичним обставинам та первинним документам, які надавались як під час перевірки так і до заперечень, що, на думку представника позивача, надавало можливість відповідачу у межах ч. 86.7 ст. 86 ПКУ надіслати платнику податків відповідь у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ, а не проводити повторну перевірку.
Відповідач заперечуючи проти вказаного доводу представника позивача вказує на те, що в запереченнях на акт перевірки від 18.07.2019 р. № 391/21-22-13- 05/ НОМЕР_1 ОСОБА_2 вказує на обставини, які не були досліджені під час перевірки, крім того, платником податків надано додаткові документи, що стало підставою для призначення позапланової перевірки є підставою на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Вирішуючи вказане спірне питання з урахуванням доводів сторін, суд враховує наступне.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21 лютого 2020 року по справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, оскільки протиправні дії не тягнуть правомірних наслідків.
З огляду на викладене, суд відхиляє довід відповідача щодо відсутності у позивача права на оскарження спірної перевірки внаслідок допуску посадових осіб до її проведення.
Як вбачається з наведених вище правових норм, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення. Разом з тим, можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає за наявності сукупності таких умов, а саме:
подання заперечень до акта перевірки або скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення;
наявність вимог про повний або частковий перегляд результатів перевірки або скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення;
вказівка платником податків на обставини, які не були досліджені під час перевірки;
неможливість перевірки таких обставин без проведення перевірки.
Отже, за умови наявності сукупності усіх цих вимог, проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.5. пункту 78.1 статті 78 ПК України є правомірним.
Водночас, законодавець передбачає ще один спосіб захисту від зловживань посадовими особами податкового органу - обмежує предмет такої перевірки виключно питаннями, що стали предметом оскарження.
Даний висновок суду узгоджується з висновками Верхоного Суду, викладеними в постановах від 27 травня 2019 року справа № 812/442/17 адміністративне провадження №К/9901/40466/18, від 16 квітня 2020 року справа №822/1145/16 адміністративне провадження №К/9901/25095/18.
Дослідивши зміст заперечень позивача на акт перевірки від18.07.2019 р. № 391/21-22-13- 05/ НОМЕР_1 , судом встановлено, що прохальна частина вказаних заперечень не містить вимоги позивача про повний або частковий перегляд результатів перевірки, а лише вказує на необхідність врахувати вказані заперечення з метою встановлення фактичного розміру вартості придбаних та реалізованих товарів внаслідок відображення в акті неправомірних висновків та обставин.
При цьому, вказані вимоги позивач обґрунтовує виключно своєю не згодою в частині донарахування податку на доходи фізичних осіб, ЄСВ, військового збору, вказуючи на те, що визначене інспекторами завищення витрат за 2016 рік на суму 582 198,04 грн. відбулось аналітично через застосування незрозумілого підрахунку залишків дебіторської заборгованості покупця, а також залишків товарів (тютюнових виробів та алкогольних напоїв) по магазину на кінець звітного періоду, а не на підставі первинних документів - прибуткових та видаткових накладних, ордерів, квитанцій, актів, які надані для перевірки у повному обсязі, але які не досліджувались інспекторами, або досліджувались вибірково, що підтверджується наведеними у таблиці 14 (сторінка 7 Акту) записами. ( арк.. 43, 46 т.1 ).
Пунктом 2 розділу I Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року №727, у редакції, чинній на момент проведення перевірки позивача (далі - Порядок №727), визначено, що акт документальної перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Як передбачено пунктами 3, 5 розділу I Порядку № 727, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
З огляду на вказане, суд вважає, що за своїм змістом заперечення позивача на акт планової перевірки не містять його вказівки на обставини, які не були досліджені під час планової перевірки, оскільки його не згода з певними висновками планової перевірки полягає у встановлені порушень вимог податкового законодавства саме без урахування первинних документів, які були надані до перевірки, що вказує на порушення порядку оформлення результатів документальних перевірок, визначеного вказаним Порядком № 727.
При цьому, посилання відповідача на надання позивачем разом з запереченнями на акт планової перевірки відомості про рух коштів по "Укрсоцбанку", як додаткова підстава для призначення спірної перевірки суд вважає необґрунтованим, оскільки одним із висновків акту планової перевірки є, саме, відсутність книги обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_2 , не первинних документів, до яких, зокрема, відноситься банківська виписка.
Крім того, зі змісту вказаних заперечень вбачається, що позивач частково погоджується із деякими порушеннями, наведеними у висновках акту планової перевірки, зокрема, щодо порушення термінів реєстрації податкових накладних, невірного відображення у витратах суми нарахованої заробітної плати 35837,66 грн. за 2018 рік, порушення термінів надання звітів, відсутності реєстрації податкових накладних при продажу кінцевому споживачу. ( а.с 43 т.1 ).
Разом з тим, дослідивши зміст акту позапланової перевірки, судом встановлено, що вказані питання також були предметом даної перевірки, про що свідчать оскаржувані податкові-повідомлення, зокрема, податкове-повідомлення від 11.11.2019 № 0026273305 про застосування штрафу за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100)" у сумі 61 006,00 грн. внаслідок порушення п. 120-1.2 ст. 120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а саме відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних та порушення термінів реєстрації податкових накладних.
Додатково суд зазначає, що у наданих відповідачем до матеріалів справи, зокрема, листі-повідомлені ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 27.08.2019 р. за № 3749/ФОП/21-22-13-05 щодо прийняття рішення щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, а також наказі ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі № 1072 від 27.08.2019 р. про її проведення з питань дотримання вимог податкового законодавства, що стали предметом розгляду заперечень, відсутнє обґрунтованість неможливості перевірки обставин, вказаних у запереченнях позивача, без проведення спірної перевірки.
Приймаючи до уваги встановлені обставини, а саме, відсутність у сукупності таких умов, як наявність у запереченнях позивача на акт планової перевірки вимог про повний або частковий перегляд результатів перевірки, вказівка платником податків на обставини, які не були досліджені під час перевірки, неможливість перевірки таких обставин без проведення перевірки, а також проведення відповідачем спірної перевірки поза межами питань, які стали предметом розгляду заперечень, суд після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм приходить до переконання, що контролюючий орган не надав суду доказів та не навів підстав, що слугували для проведення перевірки за приписами пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, а тому позапланова перевірка позивача, проведена на підставі наказу ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 1072 від 27.08.2019, є протиправною та такою, що порушує охоронювані законом права та інтереси позивача.
Враховуючи, що проведення перевірки у встановленому законом порядку є передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень, а тому в разі недотримання встановлених вимог та, як наслідок, визнання перевірки протиправною, у контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами виявлених порушень.
Стосовно інших посилань відзиву/ позову, то суд оцінює їх такими, що не впливають на вказаний висновок щодо порушення відповідачем процедурних питань при призначенні спірної позапланової перевірки, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
VІІ. Висновок суду
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року).
Суд зазначає, що неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов'язків не повинно тягти за собою покладення на суб'єкта господарювання надмірних обов'язків або інших несприятливих наслідків, як це мало місце у цій справі.
Суд відмічає, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Отже, вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, доводів сторін, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності проведення спірної позапланової перевірки, призначеної на підставі підпункту 78.1.5. пункту 78.1 статті 78 ПК України, за наслідками якої прийнято оскаржувані рішення, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
VІІІ. Розподіл судових витрат
Стаття 139 КАС України визначає правила розподілу судових витрат за результатами ухвалення судом рішення по суті позовних вимог (задоволення позову повністю або частково, відмова в задоволенні позову).
Частина перша статті 139 КАС України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частинами першою та третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, представник позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надала договір про надання правової допомоги від 18.11.2019 № 46/19, укладений з ФОП ОСОБА_2 , додаток до вказаного договору, згідно яким сторони домовились, що за здійснення правового аналізу документів, наданих клієнтом адвокату, аналізу законодавства, що підлягає застосуванню, роботу у єдиному державному реєстрі судових рішень, за підготовку та складення адміністративного позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.11.2019 № 0026253305, № 0026263306, № 0026273305, № 0026283305, № 0026303305, № 0026313305, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 № Ф-0002903305, № Ф-0002893305 для подання до Херсонського окружного адміністративного суду клієнт сплачує адвокату гонорар - 5 000 (п'ять тисяч) грн. У разі участі адвоката у судових засіданнях клієнт додатково сплачує гонорар у розмірі 500 (п'ятсот) грн. за кожне судове засідання. При встановленні розміру гонорару врахована складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, гонорар є розумним та враховує витрачений адвокатом час.
Згідно наданих представником позивача звітів про обсяг надання послуг і виконаних робіт та їх вартість від 21.11.2019 р., від 20.02.2020 р., вартість послуг (гонорар) складає 7 000,00 грн., яка включає в собі здійснення правового аналізу документів, наданих клієнтом адвокату, аналізу законодавства, що підлягає застосуванню, роботу у єдиному державному реєстрі судових рішень, за підготовку та складення адміністративного позову, а також участь адвоката в судових засіданнях 14.01.2020 р., 24.01.2020 р.,07.02.2020 р., 21.02.2020 р.
На підтвердження сплати ФОП ОСОБА_2 послуг адвоката в сумі 7 000,00 грн. надано платіжне доручення № 1087 від 26.11.2019 р., меморіальний ордер № @2PL582170 від 24.02.2020 р.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 7 000,00 грн., витрачені позивачем, є документально підтвердженими, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо неспівмірності та нерозумності витрат на правничу допомогу, оскільки дослідивши зміст звітів про обсяг надання послуг і виконаних робіт та їх вартість, платіжних документів, договору про надання правової допомоги, суд встановив, що зазначені документи містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, розмір гонорару, всі необхідні реквізити.
Відповідно до вищевказаних приписів КАС України саме зацікавлена сторона повинна вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони та забезпечує принцип змагальності.
Разом з тим, суд звертає увагу на відсутність з боку відповідача клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідач не довів неспівмірність витрат, заявлених позивачем до відшкодування, не надав будь-яких доказів того, що ціни на послуги адвоката є явно завищеними на ринку юридичних послуг.
Щодо розподілу судового збору.
Згідно підпункту 3 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Як встановлено судом, за результатами розгляду даної справи судом визнано протиправними та скасовано оскаржувані рішення відповідача, що є вимогами майнового характеру та загальна ціна яких складає 427 180,36 грн.
З огляду на викладене, судовий збір в сумі 4 271,80 грн. (427 180,36 грн.* 1%) підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201, e-mail ІНФОРМАЦІЯ_1) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, вимог про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 11.11.2019 № 0026253305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) у розмірі 140 939, 91 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 112 751,92 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 28 187,99 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 11.11.2019 № 0026263305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100)" у розмірі 111 887, 50 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 89 510,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 22 377,50 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 11.11.2019 № 0026273305 про застосування штрафу за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100)" у сумі 61 006,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 11.11.2019 № 0026283305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001)" у розмірі 11 744,99 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 9 395,99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 2 349,00 грн.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 11.11.2019 року № Ф-0002893305 у сумі 100 408,55 грн.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 11.11.2019 р. № Ф-0002903305 у сумі 1 193,41 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201, e-mail ІНФОРМАЦІЯ_1) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 4 271,80 грн. (чотири тисячі двісті сімдесят одна грн. 80 коп.)
Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201, e-mail ІНФОРМАЦІЯ_1) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в сумі 7 000,00 грн. (сім тисяч грн. 00 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04 травня 2020 р.
Суддя В.А. Дубровна
кат. 111030200