Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
10 червня 2020 р. Справа № 621/3230/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі Головуючого судді - Супруна Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Зміївського районного відділу державної виконавчої служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківська митниця ДФС про скасування постанови, -
ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) 04.11.2019 звернувся з позовом до Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області, в якому з урахуванням доповнення позову (а.с. 135, 136), просив суд:
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2019 у виконавчому проваджені № 60210898, винесену старшим державним виконавцем Зміївського районного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області Хмель О.І..
Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 06.11.2019, справу за підсудністю було передано Харківському окружному адміністративному суду. (а.с.22-24).
Справа 25.11.2019 надійшла до Харківського окружного адміністративного суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2019 головуючим суддею визначено суддю Супруна Ю.О.(а.с.26).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. (а.с.27-29).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 залучено до участі у розгляді адміністративної справи Харківську митницю ДФС, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. (а.с. 33, 34).
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувана постанова Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 03.10.2019 про відкриття виконавчого провадження № 60210898 винесена на підставі рішення, яке не набрало законної сили на час відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 зупинено провадження в адміністративній справі № 621/3230/19 за позовом ОСОБА_1 до Зміївського районного відділу державної виконавчої служби, третя особа - Харківська митниця ДФС про скасування постанови до набрання законної сили судовим рішенням у справі №953/23487/19 (провадження н/п 2-а/953/720/19).
До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшла заява про закінчення обставин, які слугували підставою для зупинення провадження у справі. (а.с.160-162).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 поновлено провадження у справі № 621/3230/19 за позовом ОСОБА_1 до Зміївського районного відділу державної виконавчої служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківська митниця ДФС про скасування постанови. (а.с.154-155).
До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області 04.12.2019 та 05.12.2019 надійшов відзив на позов, згідно зі змістом якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (а.с.55-56).
До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 09.12.2019 від уповноваженого представника третьої особи надійшов відзив на адміністративний позов, згідно зі змістом якого третя особа просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.. (а.с.114-118).
В судове засідання позивач та представник позивача не прибули, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від позивача, представників відповідача та третьої особи надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином суд приходить до висновку про можливість розгляду адміністративної справи за відсутності відповідача.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Заступник начальника - начальник УПМП та МВ Харківської митниці ДФС Волокітін Є.П. 09.07.2019 розглянувши матеріали про порушення митних правил № 1056/80700/19, розпочатої 25.04.2019 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 469 Митного кодексу України (надалі за текстом - МК України), виніс постанову про порушення митних правил № 1056/80700/19 (а.с.6-8).
Окреслена постанова складена в присутності позивача та отримана ним 09.07.2019, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1. (а.с.8).
Старшим державним виконавцем Зміївського районного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області Хмель О.І. за результатами розгляду заяви про примусове виконання (а.с.86), 03.10.2019 прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № 60210898. (а.с.4).
В свою чергу виконавчим документом, який зазначений у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено постанову № 1056/80700/19 від 09.07.2019 Харківської митниці ДФС.
Постановою старшого державного виконавця Зміївського районного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області Хмель О.І. від 15.04.2020 поновлено вчинення виконавчих дій. (а.с.161).
Підставою для прийняття окресленої постанови стало рішення Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2020 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду про скасування постанови Харківської митниці ДФС № 1056/80700/19 від 09.07.2019.
Постановою старшого державного виконавця Зміївського районного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області Хмель О.І. від 15.04.2020 закінчено виконавче провадження. (а.с.162).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 469 МК України зазначено, що видача без дозволу митного органу або втрата товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з цим положеннями ч. 2 ст. 535 МК України передбачено, що митний орган, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно або через державного виконавця.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 535 МК України передбачено, що постанова митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження, зазначеного у статті 529 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 529 МК України зазначено, що постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 2 ст. 529 МК України зазначено, що якщо постанова митниці одночасно оскаржується до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та до суду і суд приймає адміністративний позов до розгляду, розгляд скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, припиняється.
Окремо суд звертає увагу, що з боку позивача 19.07.2019 проінформовано Харківську митниця ДФС України про оскарження в порядку ст. 529 МК України постанови № 1056/80700/19 від 09.07.2019, окреслене повідомлення отримано 19.07.2019, що підтверджується відповідним штампом вхідної документації. (а.с. 15).
За таких обставин суд не приймає позицію Харківську митниця ДФС, що станом на 20.07.2019 до митного органу не надходило будь-яких скарг чи інформації про оскарження постанови № 1056/80700/19 від 09.07.2019.
Положеннями ст. 289 КУпАП визначено, що вищезазначена скарга може бути подана протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з боку позивача повністю дотриманий окреслений строк для подачі скарги.
З боку позивача проінформовано 05.09.2019 Харківську митниця ДФС, що рішенням ДФС України від 22.08.2019 у справі про порушення митних правил № 1056/80700/19 від 09.07.2019 одержано 27.08.2019.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Київського районного суду від 28.11.2019 відкрито провадження 2-а/953/720/19 за позовом ОСОБА_1 про оскарження постанови про порушення митних правил № 1056/80700/19 від 09.07.2019.
Таким чином суд констатує, що Харківська митниця ДФС звернула постанову до виконання згідно заяви від 26.09.2019 (а.с.86) та відкрито провадження 03.10.2019, за таких обставин виконавче провадження відкрито поза процедурою оскарження з боку позивача, не впливаючи та не порушуючи її хід.
В свою чергу положеннями ч. 1 ст. 539 МК України передбачено, що штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше 15 днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови митного органу про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше 15 днів з дня залишення скарги (адміністративного позову) без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 540 МК України зазначено, що у разі якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 539 цього Кодексу, постанова митного органу або суду (судді) надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника або за місцезнаходженням його майна.
Разом з цим суд не може залишити поза увагою положення ст. 536 МК України не підлягає виконанню постанова митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (надалі за текстом - Закон № 1404), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 1404 передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону № 1404 зазначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 1404 зазначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Положеннями ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Таким чином суд зазначає, що збоку позивача не повідомлено, а судом не встановлено факту, що постанова № 1056/80700/19 від 09.07.2019 станом на час подання до відповідача не мала статусу виконавчого документу.
Суд окремо зазначає, що факт направлення документів простим поштовим відправленням не впливає на природу виникнення виконавчого документа та обставини відкриття виконавчого провадження, а є необхідно-логічним наслідком прийняття окреслених документів та похідною подією після відкриття виконавчого провадження.
Суд не приймає посилання позивача з цього приводу, оскільки судом не встановлено, а з боку позивача не наведено жодного порушення пов'язаної з відкриттям виконавчого провадження, натомість позивач нерозривно пов'язує відкриття виконавчого провадження та подальші дії виконавчої служби з цього приводу, що в свою чергу нерозривно розмежовано положеннями Закону України "Про виконавче провадження".
Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.
З урахуванням змісту наведених положень законодавства суд приходить до висновку про відсутність законодавчо обумовлених підстав у виконавчого органу для не відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його правова позиція, а суд встановив правомірність дій відповідача щодо винесення спірної постанови про відкриття виконавчого провадження.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 229, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Зміївського районного відділу державної виконавчої служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківська митниця ДФС про скасування постанови - залишити без задоволення.
Рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання). Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Строк апеляційного оскарження рішення продовжується на строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Текст рішення виготовлено та підписано 10 червня 2020 року.
Суддя Супрун Ю.О.