Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 червня 2020 р. № 520/3502/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Заічко О.В.,
при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,
за участі: представника позивача - Заворотнього А.В.,
представника відповідача - Саблукова Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеларго" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00000520517 від 28 листопада 2019 року та № 00000530517 від 28 листопада 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки перевірки, на підставі яких були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними у нього первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про реальне здійснення спірних господарських операцій. Таким чином, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення не відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву, просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з огляду доводів наданого суду відзиву на позов в контексті того, що матеріали податкової інформації щодо контрагентів позивача та надані до перевірки документи, свідчать про нереальність господарських операцій.
Представник позивача надав відповідь на відзив щодо помилковості доводів відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пеларго" (далі - платник податків, позивач) є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 41553660, є платником податку на додану вартість.
Директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеларго" є ОСОБА_1 відповідно до Наказу № 01/2017 від 30 серпня 2017 року.
Видами діяльності Позивача є: Код КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (основний); Код КВЕД 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у.; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Код КВЕД 71.20 Технічні випробування та дослідження; Код КВЕД 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.; Код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання.
У штаті ТОВ "Пеларго" перебуває 14 найманих працівників відповідно до штатного розкладу.
Для здійснення господарської діяльності ТОВ "Пеларго" орендує приміщення під офіс, яке знаходиться за адресою: 61120, м. Харків, пр. Трактобудівників, 71 на підставі Договору про оренду приміщення під офіс № 31/08/17 та виробничий цех, який розташований за адресою: Харківська обл., Печенізький р-н, Печенізька селищна рада, комплекс будівель та споруд № 18 про, що свідчить Договір № 1 про оренду приміщення під цех від 01 березня 2018 року.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи ( т.1 а.с.92-124).
Головним управлінням ДПС в Харківській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Пеларго" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ "Торгівельний Дім "Неко" (податковий номер 42292155) за січень 2019, ТОВ "Грідмент" (податковий номер 42597536) за лютий 2019 року, ТОВ "Камакура Груп" (податковий номер 42597735) за лютий 2019 року, ТОВ "Бакумацу" (податковий номер 42597725) за лютий 2019 року, ТОВ "Дерріда" (податковий номер 42597515) за лютий 2019 року, ТОВ "Акацукі" (податковий номер 42597075) за лютий-березень 2019 року, а також даних щодо подальшої реалізації/придбання та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), у зв'язку з отриманням узагальненої податкової інформації щодо зазначених контрагентів , якими не підтверджено здійснення підприємствами фінансово - господарської діяльності з постачальниками та покупцями та ненадання пояснень та їх документально підтвердження на письмовий запит ГУ ДФС у Харківській області від 12.08.2019 № 39643/10/20-40-14-21-14 (отримано підприємством 03.09.2019), які направлено засобами поштового зв'язку на податкову адресу ТОВ "Пеларго".
Результати перевірки викладено в акті від 17.10.2019 року № 381/20-40-05-17-06/41553660 ( т.1 а.с.35-80).
Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог абз. "а" п. 198.1, абз. 1, 2 п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1. п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту всього в сумі 1 813 239, 10 грн., в тому числі за січень 2019 року в сумі 113 333, 34 грн., за лютий 2019 року в сумі 1 416 598 грн., за березень в сумі 283 307, 76 грн., в результаті чого: занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету в сумі 345 879 грн., в тому числі за лютий 2019 року в сумі 263 376 грн., за березень 2019 року в сумі 82 503 грн; завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього у сумі 1 467 360 грн., в тому числі за січень 2019 року в сумі 113 333 грн., за лютий 2019 року в сумі 1 153 222 грн., за березень 2019 року в сумі 200 805 грн.
На підставі зазначених висновків перевірки контролюючим органом відносно позивача складено податкові повідомлення - рішення ( надалі - ППР) від 28.11.2019 року № 00000520517 про збільшення суми грошових зобов'язань за платежем податок на додану вартість у сумі 518 818, 50 грн., з яких 345879 грн. - за основним платежем, 172939,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та № 00000530517 про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1 467 360 грн. ( т.1 а.с. 30-34).
Позивач зазначав, що за наслідками адміністративного оскарження вказані ППР залишені без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та як наслідок прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень, стали висновки про безпідставне віднесення у перевіряємих періодах ТОВ "Пеларго" до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Торгівельний Дім "Неко", ТОВ "Грідмент", ТОВ "Камакура Груп", ТОВ "Бакумацу", ТОВ "Дерріда", ТОВ "Акацукі" за відсутності факту реального здійснення цих господарських операцій при наявності матеріалів податкової інформації щодо зазначених контрагентів позивача.
По суті позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній у перевіряємому періоді) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно п. 200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Приписами п. 200.2 ст.200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
Положеннями п. 200.4 ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність доказів сплати вартості товарів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.
Перевіряючи висновки перевірок та, як наслідок, оскаржувані податкові повідомлення- рішення, на предмет їхньої відповідності положенням ч.2 ст. 2 КАС України, в розрізі господарських операцій позивача та його контрагентів у перевіряємих періодах, суд зазначає наступне.
В перевіряємому періоді позивач мав господарські правовідносини з ТОВ "Торгівельний Дім "Неко", ТОВ "Грідмент", ТОВ "Камакура Груп", ТОВ "Бакумацу", ТОВ "Дерріда", ТОВ "Акацукі".
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Торгівельний Дім "Неко" за січень 2019 року.
22 жовтня 2018 року між ТОВ "ТД "Неко" та ТОВ "ПЕЛАРГО" було укладено договір № 22/10/18-1. Відповідно до Специфікації № 1 від 22 жовтня 2018 року, Специфікації № 3 від 13 грудня 2018 року, Специфікації № 2 від 15 січня 2019 року ТОВ "ТД "Неко" зобов'язувалося поставити Позивачу товар, а саме: макуха з насіння соняшнику, олія соняшникова нерафінована, лушпиння соняшнику ( т.1 а.с.125-129).
ТОВ "ТД "Неко" виконало свої зобов'язання за Договором № 22/10/18-1 про, що свідчать: видаткові накладні № 56 від 25 січня 2019 року; № 57 від 28 січня 2019 року; № 58 від 29 січня 2019 року; № 59 від 30 січня 2019 року; № 60 від 31 січня 2019 року; товарно - транспортні накладні № 56 від 25 січня 2019 року; № 56/1 від 25 січня 2019 року; № 57 від 28 січня 2019 року; № 57/1 від 28 січня 2019 року; № 58 від 29 січня 2019 року; № 58/1 від 29 січня 2019 року; № 59 від 30 січня 2019 року; № 59/1 від 30 січня 2019 року; № 60 від 31 січня 2019 року; № 60/1 від 31 січня 2019 року ( т.1 а.с. 130-144).
За результатами фінансово - господарських операцій ТОВ "ТД "Неко" склало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні: № 34 від 25 січня 2019 року; № 35 від 28 січня 2019 року; № 36 від 29 січня 2019 року; № 37 від 30 січня 2019 року; № 38 від 31 січня 2019 року (т.1 а.с.145-149).
ТОВ "ПЕЛАРГО" оплатило поставлений ТОВ "ТД "Неко" товар, однак, як вказував позивач, 03.05.2019 ним було закрито поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ "ОТП Банк", а отже, надати відповідні докази він не має можливості. Представник відповідача проти факту оплати не заперечував.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Грідмент" за лютий 2019 року.
04 лютого 2019 року між ТОВ "Грідмент" та ТОВ "ПЕЛАРГО" було укладено Договір поставки № 04/02-2019. Відповідно до Специфікації № 1 від 04 лютого 2019 року ТОВ "Грідмент" зобов'язувалося поставити Позивачу товар, а саме: олію соняшникову нерафіновану невиморожену першого ґатунку (пресована) ( т.1 а.с.150-155).
ТОВ "Грідмент" виконало свої зобов'язання за Договором № 04/02-2019 про, що свідчать: видаткові накладні № 102 від 16 лютого 2019 року; № 103 від 16 лютого 2019 року; № 104 від 16 лютого 2019 року; № 105 від 16 лютого 2019 року; № 106 від 16 лютого 2019 року; № 107 від 16 лютого 2019 року; № 108 від 16 лютого 2019 року; № 109 від 16 лютого 2019 року; № 110 від 16 лютого 2019 року; товарно - транспортні накладні № 102 від 16 лютого 2019 року; № 105 від 16 лютого 2019 року; № 108 від 16 лютого 2019 року (т.1 а.с.156-167).
За результатами фінансово - господарських операцій ТОВ "Грідмент" склало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні: № 1 від 16 лютого 2019 року; № 2 від 16 лютого 2019 року; № 3 від 16 лютого 2019 року; № 4 від 16 лютого 2019 року; № 5 від 16 лютого 2019 року; № 6 від 16 лютого 2019 року; № 7 від 16 лютого 2019 року; № 8 від 16 лютого 2019 року; № 9 від 16 лютого 2019 року ( т.1 а.с.168-176).
ТОВ "ПЕЛАРГО" оплатило поставлений ТОВ "Грідмент" товар, однак, як вказував позивач, 03.05.2019 ним було закрито поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ "ОТП Банк", а отже, надати відповідні докази він не має можливості. Представник відповідача проти факту оплати не заперечував.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Камакура Груп" за лютий 2019 року.
12 лютого 2019 року між ТОВ "ПЕЛАРГО" та ТОВ "Камакура Груп" було укладено Договір № 12/02-2019/1. Відповідно до Специфікації № 1 від 12 лютого 2019 року ТОВ "Камакура Груп" зобов'язувалося поставити позивачу товар, а саме: олію соняшникову нерафіновану невиморожену першого ґатунку (пресовану) ( т.1 а.с.177-182).
ТОВ "Камакура Груп" виконало свої зобов'язання за Договором № 12/02-2019/1 про, що свідчать: видаткові накладні № 96 від 16 лютого 2019 року; № 97 від 16 лютого 2019 року; № 98 від 16 лютого 2019 року; № 99 від 16 лютого 2019 року; № 100 від 16 лютого 2019 року; № 101 від 16 лютого 2019 року; № 102 від 16 лютого 2019 року; № 103 від 16 лютого 2019 року; № 104 від 16 лютого 2019 року; товарно - транспортні накладні № 96 від 16 лютого 2019 року; № 100 від 16 лютого 2019 року; № 102 від 16 лютого 2019 року; № 104 від 16 лютого 2019 року; № 104/1 від 16 лютого 2019 року ( т.1 а.с.183-196).
За результатами фінансово - господарських операцій ТОВ "Камакура Груп" склало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні: № 1 від 16 лютого 2019 року; № 2 від 16 лютого 2019 року; № 3 від 16 лютого 2019 року; № 4 від 16 лютого 2019 року; № 5 від 16 лютого 2019 року; № 6 від 16 лютого 2019 року; № 7 від 16 лютого 2019 року; № 8 від 16 лютого 2019 року; № 9 від 16 лютого 2019 року (т.1 а.с.197-205).
ТОВ "ПЕЛАРГО" оплатило поставлений ТОВ "Камакура Груп" товар, однак, як вказував позивач, 03.05.2019 ним було закрито поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ "ОТП Банк", а отже, надати відповідні докази він не має можливості. Представник відповідача проти факту оплати не заперечував.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Бакумацу" за лютий 2019 року.
07 лютого 2019 року між ТОВ "ПЕЛАРГО" та ТОВ "Бакумацу" було укладено Договір поставки № 07/02-2019/1. Відповідно до Специфікації № 1 від 07 лютого 2019 року ТОВ "Бакумацу" зобов'язувалося поставити Позивачу товар, а саме: олію соняшникову нерафіновану невиморожену першого ґатунку (пресовану) ( т.1 а.с.206-241).
ТОВ "Бакумацу" виконало свої зобов'язання за Договором № 07/02-2019/1 про, що свідчать: видаткові накладні № 98 від 16 лютого 2019 року; № 99 від 16 лютого 2019 року; № 100 від 16 лютого 2019 року; № 101 від 16 лютого 2019 року; № 102 від 16 лютого 2019 року; № 103 від 16 лютого 2019 року; № 104 від 16 лютого 2019 року; № 105 від 16 лютого 2019 року; № 106 від 16 лютого 2019 року; № 108 від 16 лютого 2019 року;товарно - транспортні накладні № 98 від 16 лютого 2019 року; № 101 від 16 лютого 2019 року; № 104 від 16 лютого 2019 року; № 106 від 16 лютого 2019 року; № 108 від 16 лютого 2019 року ( т.1 а.с. 212-226).
За результатами фінансово - господарських операцій ТОВ "Бакумацу" склало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні: № 1 від 16 лютого 2019 року; № 2 від 16 лютого 2019 року; № 3 від 16 лютого 2019 року; № 4 від 16 лютого 2019 року; № 5 від 16 лютого 2019 року; № 6 від 16 лютого 2019 року; № 7 від 16 лютого 2019 року; № 8 від 16 лютого 2019 року; № 9 від 16 лютого 2019 року; № 10 від 16 лютого 2019 року ( т.1 а.с.227-236).
ТОВ "ПЕЛАРГО" оплатило поставлений ТОВ "Бакумацу" товар, однак, як вказував позивач, 03.05.2019 ним було закрито поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ "ОТП Банк", а отже, надати відповідні докази він не має можливості. Представник відповідача проти факту оплати не заперечував.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Дерріда" за лютий 2019 року.
06 лютого 2019 року між ТОВ "ПЕЛАРГО" та ТОВ "Дерріда" було укладено Договір № 06/02-2019. Відповідно до Специфікації № 1 від 06 лютого 2019 року ТОВ "Дерріда" зобов'язувалося поставити Позивачу товар, а саме: олію соняшникову нерафіновану невиморожену першого ґатунку (пресовану) (т.1 а.с.237-242).
ТОВ "Дерріда" виконало свої зобов'язання за Договором № 06/02-2019 про, що свідчать: видаткові накладні № 101 від 16 лютого 2019 року; № 102 від 16 лютого 2019 року; № 103 від 16 лютого 2019 року; № 104 від 16 лютого 2019 року; № 105 від 16 лютого 2019 року; № 106 від 16 лютого 2019 року; № 107 від 16 лютого 2019 року; № 108 від 16 лютого 2019 року; № 109 від 16 лютого 2019 року; товарно - транспортні накладні № 101 від 16 лютого 2019 року; № 104 від 16 лютого 2019 року; № 107 від 16 лютого 2019 року ( т.1 а.с. 243-250, т.2 а.с.1-4).
За результатами фінансово - господарських операцій ТОВ "Дерріда" склало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні: № 1 від 16 лютого 2019 року; № 2 від 16 лютого 2019 року; № 3 від 16 лютого 2019 року; № 4 від 16 лютого 2019 року; № 5 від 16 лютого 2019 року; № 6 від 16 лютого 2019 року; № 7 від 16 лютого 2019 року; № 8 від 16 лютого 2019 року; № 9 від 16 лютого 2019 року(т.2 а.с.5-13).
ТОВ "ПЕЛАРГО" оплатило поставлений ТОВ "Дерріда" товар, однак, як вказував позивач, 03.05.2019 ним було закрито поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ "ОТП Банк", а отже, надати відповідні докази він не має можливості. Представник відповідача проти факту оплати не заперечував.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Акацукі" за лютий-березень 2019 року.
05 лютого 2019 року між ТОВ "Акацукі" та ТОВ "ПЕЛАРГО" було укладено Договір поставки № 05/02-2019. Відповідно до Специфікації № 1 та № 2 від 05 лютого 2019 року ТОВ "Акацукі" зобов'язувалося поставити Позивачу товар, а саме: макуху та/або штор соняшнику, олію соняшникову нерафіновану ( т.2 а.с.14-20).
ТОВ "Акацукі" виконало свої зобов'язання за Договором № 05/02-2019 про, що свідчать: видаткові накладні № 98 від 16 лютого 2019 року; № 99 від 16 лютого 2019 року; № 100 від 16 лютого 2019 року; № 101 від 16 лютого 2019 року; № 102 від 16 лютого 2019 року; № 103 від 16 лютого 2019 року; № 104 від 16 лютого 2019 року; № 105 від 16 лютого 2019 року; № 106 від 16 лютого 2019 року; № 115 від 01 березня 2019 року; № 116 від 01 березня 2019 року; № 117 від 01 березня 2019 року; № 118 від 01 березня 2019 року; № 119 від 01 березня 2019 року; № 120 від 01 березня 2019 року; № 121 від 01 березня 2019 року; № 122 від 01 березня 2019 року; № 123 від 01 березня 2019 року; товарно - транспортні накладні № 98 від 16 лютого 2019 року; № 99 від 16 лютого 2019 року; № 100 від 16 лютого 2019 року; № 101 від 16 лютого 2019 року; № 102 від 16 лютого 2019 року; № 103 від 16 лютого 2019 року;
№ 104 від 16 лютого 2019 року; № 105 від 16 лютого 2019 року; № 106 від 16 лютого 2019 року; № 115 від 01 березня 2019 року; № 116 від 01 березня 2019 року; № 117 від 01 березня 2019 року; № 118 від 01 березня 2019 року; № 121 від 01 березня 2019 року ( т.2 а.с.21-52).
За результатами фінансово - господарських операцій ТОВ "Акацукі" склало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні: № 1 від 16 лютого 2019 року; № 2 від 16 лютого 2019 року; № 3 від 16 лютого 2019 року; № 4 від 16 лютого 2019 року; № 5 від 16 лютого 2019 року; № 6 від 16 лютого 2019 року; № 7 від 16 лютого 2019 року; № 8 від 16 лютого 2019 року; № 9 від 16 лютого 2019 року; № 1 від 01 березня 2019 року; № 2 від 01 березня 2019 року; № 3 від 01 березня 2019 року; № 4 від 01 березня 2019 року; № 5 від 01 березня 2019 року; № 6 від 01 березня 2019 року; № 7 від 01 березня 2019 року; № 8 від 01 березня 2019 року; № 9 від 01 березня 2019 року ( т.2 а.с.21-70).
ТОВ "ПЕЛАРГО" оплатило поставлений ТОВ "Акацукі" товар, однак, як вказував позивач, 03.05.2019 ним було закрито поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ "ОТП Банк", а отже, надати відповідні докази він не має можливості. Представник відповідача проти факту оплати не заперечував.
В подальшому частину товару, який був отриманий від контрагентів - постачальників було реалізовано позивачем по ланцюгу постачання наступним контрагентам: ТОВ "АГРОПРОДУКТ" про що свідчить: договір поставки № 070319-1М від 07 березня 2019 року; специфікація № 1 до Договору № 070319-1М; видаткова накладна № 57 від 07 березня 2019 року; товарно - транспортна накладна № Р41 від 07 березня 2019 року; податкова накладна № 54 від 07 березня 2019 року; квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9059460947 (т.2 а.с.71-78); ТОВ "ВАЛЕЙ ТРЕЙД" про що свідчить: договір № 04022019 від 04 лютого 2019 року; специфікація № 1 до Договору № 04022019 ; видаткова накладна № 41 від 20 лютого 2019 року; товарно - транспортна накладна № 25 від 20 лютого 2019 року; видаткова накладна № 45 від 21 лютого 2019 року; товарно - транспортна накладна № 26 від 21 лютого 2019 року; видаткова накладна № 47 від 22 лютого 2019 року; товарно - транспортна накладна № 32 від 22 лютого 2019 року; видаткова накладна № 39 від 23 лютого 2019 року; товарно - транспортна накладна № 33 від 23 лютого 2019 року; видаткова накладна № 53 від 27 лютого 2019 року; товарно - транспортна накладна б/н від 27 лютого 2019 року; видаткова накладна № 54 від 27 лютого 2019 року; товарно - транспортна накладна б/н від 27 лютого 2019 року; податкова накладна № 16 від 02 лютого 2019 року; квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9020555730; податкова накладна № 17 від 07 лютого 2019 року; квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9020551837; податкова накладна № 63 від 19 лютого 2019 року; квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9062157254( т.2 а.с.79- 101); ПП "В.І.П. СТРОЙ" про що свідчить: договір поставки № 12/02-3-н від 12 лютого 2019 року; специфікація до Договору поставки № 12/02-3-н від 19 лютого 2019 року; специфікація до Договору поставки № 12/02-3-н від 22 лютого 2019 року; видаткова накладна № 42 від 21 лютого 2019 року; товарно - транспортна накладна № 31 від 21 лютого 2019 року; довіреність № 40 від 19 лютого 2019 року; податкова накладна № 78 від 21 лютого 2019 року ( т.2 а.с.102-116); ПСП "КАЇССА" про що свідчить: договір поставки № 57/29-н від 01 лютого 2019 року; специфікація до Договору поставки № 57/29-н від 19 лютого 2019 року; видаткова накладна № 40 від 20 лютого 2019 року; товарно- транспортна накладна № 27 від 20 лютого 2019 року; видаткова накладна № 44 від 21 лютого 2019 року; товарно - транспортна накладна № 30 від 21 лютого 2019 року; видаткова накладна № 46 від 22 лютого 2019 року; товарно - транспортна накладна № 28 від 22 лютого 2019 року; довіреність № 25 від 19 лютого 2019 року; податкові накладні № 187 від 20 лютого 2019 року, № 189 від 21 лютого 2019 року, № 190 від 22 лютого 2019 року ( т.2 а.с.117-132); ТОВ "НОВОВОДОЛАЖСЬКИЙ МАСЛО-ЖИРОВИЙ КОМБІНАТ" про що свідчить: договір поставки № 1/18 від 06 березня 2018 року; специфікація № 1 до Договору № 1/18 від 06 лютого 2019 року; специфікація № 2 до Договору № 1/18 від 13 березня 2019 року; видаткова накладна № 60 від 14 березня 2019 року; товарно - транспортна накладна № 36367 від 15 березня 2019 року; податкова накладна № 56 від 14 березня 2019 року; видаткова накладна № 73 від 05 квітня 2019 року; товарно - транспортна накладна № 57 від 05 квітня 2019 року (т.2 а.с.133-142); ТОВ "АГРОКОМБІНАТ "СЛОБОЖАНСЬКИЙ" про що свідчить: договір поставки № 28/09-2018 від 28 вересня 2019 року; специфікації № 13/1 від 05 березня 2019 року, № 13 від 19 березня 2019 року, № 13/2 від 20 березня 2019 року, № 14 від 04 квітня 2019 року, № 15 від 15 квітня 2019 року; № 16 від 24 квітня 2019 року; довіреність № 476 від 19 березня 2019 року; видаткові накладні № 55 від 06 березня 2019 року, № 56 від 05 березня 2019 року, № 58 від 11 березня 2019 року, № 66 від 20 березня 2019 року, № 67 від 21 березня 2019 року, № 68 від 20 березня 2019 року, № 69 від 21 березня 2019 року, № 70 від 22 березня 2019 року, № 81 від 05 квітня 2019 року, № 74 від 08 квітня 2019 року, №83 від 10 квітня 2019 року, товарно - транспортні накладні № 63 від 10 квітня 2019 року, № 59 від 08 квітня 2019 року, № 58 від 05 квітня 2019 року, № 54 від 22 березня 2019 року, № 52 від 21 березня 2019 року, № 50 від 20 березня 2019 року, № 53 від 21 березня 2019 року, № 51 від 20 березня 2019 року, № 43 від 11 березня 2019 року, № 39 від 05 березня 2019 року, № 40 від 06 березня 2019 року, податкові накладні № 52 від 05 березня 2019 року, № 53 від 06 березня 2019 року, № 55 від 11 березня 2019 року, № 91 від 20 березня 2019 року, № 92 від 20 березня 2019 року, № 93 від 21 березня 2019 року, № 94 від 21 березня 2019 року, № 95 від 22 березня 2019 року ( т.2 а.с.143-184);ТОВ "ВЛАДА ІНК" про що свідчить: договір поставки № 103/36-н від 01 березня 2019 року; специфікація від 18 березня 2019 року; видаткова накладна № 71 від 04 квітня 2019 року; товарно - транспортна накладна № 54 від 03 квітня 2019 року; видаткова накладна № 77 від 14 квітня 2019 року; товарно - транспортна накладна № 64 від 14 квітня 2019 року; видаткова накладна № 78 від 14 квітня 2019 року; товарно - транспортна накладна № 65 від 14 квітня 2019 року; видаткова накладна № 79 від 14 квітня 2019 року; товарно - транспортна накладна № 66 від 14 квітня 2019 року; видаткова накладна № 80 від 14 квітня 2019 року; товарно - транспортна накладна № 67 від 14 квітня 2019 року ( т.2 а.с.185-204).
Друга частина товару після переробки була реалізована наступним контрагентам (т.2 а.с.205- 234): ТОВ "КОМПАНІЯ "ПРАЙД( договір поставки № 1811-01/1 від 01 листопада 2018 року, матеріали справи за яким містять специфікації, накладні на передачу готової продукції, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні).
Третя частина товару, отримана позивачем від контрагентів - постачальників та нереалізована, зберігається на складі підприємства про, що свідчить оборотно - сальдова відомість по рахунку № 281 за лютий 2019 - червень 2019 року ( т.2 а.с.235).
Піддаючи системному аналізу доводи сторін, встановлені судом обставини та наведені нормативні положення та оцінивши правочини, укладені позивачем з його контрагентами за правилами ст. 90 КАС України, суд зазначає, що спірні правочини укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.
Отже, такі визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.
Суд також зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Доказів повернення коштів до контрагента позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару визнається судом належним та допустимим доказом реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.
Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди позивачем, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.
Щодо наявності податкової інформації відносно всіх перелічнених контрагентів - постачальників позивача, що, на думку відповідача, свідчить про нереальність укладених правочинів, вказані доводи суд відхиляє з огляду на наступне.
Суд вказує, перелічену в акті перевірки податкову інформацію не можна брати до уваги в підтвердження нереальності господарської операції, оскільки така інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача та їх постачальників, без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій.
Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру господарських правовідносин, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентами, якщо не буде доведено їх безпосередню участь у зловживанні. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.
Окрім цього, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
Принцип індивідуальної податкової відповідальності - один з принципів, на яких базується чинне податкове законодавство України.
Так, відповідно до статті 47 Податкового кодексу України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.
Також, суд зазначає, що, у відповідності до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у т.ч. його контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум до складу податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом у постановах, зокрема, від 24 січня 2018 року у справі №824/942/13, від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16.
Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом , зокрема, у постанові від 11 вересня 2018 року у справі №804/4787/16.
Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судом було встановлено, що вони є реальними та підтверджуються матеріалами справи.
Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, є недостовірні та (або) суперечливі.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року справа №820/13056/13-а.
Виходячи з вищевказаного, суд вважає, що висновки акту перевірки є необґрунтованими та безпідставними, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на його підставі, - протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності винесення відносно позивача податкових повідомлень-рішень, які є предметом судового оскарження у даній справі.
Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеларго" (просп. Тракторобудівників, буд. 71,м. Харків,61000, код ЄДРПОУ 41553660 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43143704) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати повністю податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 28.11.2019 року № 00000520517 та від 28.11.2019 року № 00000530517, які складені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеларго".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеларго" (просп. Тракторобудівників, буд. 71,м. Харків,61000, код ЄДРПОУ 41553660 ) судові витрати у розмірі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 10 червня 2020 року.
Суддя Заічко О.В.