Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
01 червня 2020 р. справа №520/4683/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,
за участю: представника позивача - Орлова О.О.,
представника відповідача - Шапошника С.С.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №0053785706 від 22 квітня 2019 року Київської об'єднаної Державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківської області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Київської об'єднаної Державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківської області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0053785706 від 22 квітня 2019 року винесено безпідставно та незаконно, оскільки законодавець розмежовує фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України №2464 не передбачений. Також, представник позивача посилався на висновки постанови Верховного суду по справі №520/3939/19.
Від представника відповідача - Зеленохатова І., через канцелярію суду, надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.
Представник позивача - Орлов О.О. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача - Шапошник С.С. в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмовому відзиві на позов та письмових поясненнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 26.03.2003 року зареєстрований як фізична особа-підприємець з наступними видами діяльності: код КВЕД 82.99 надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; код КВЕД 47.81 роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 63.99 надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у. (основний); код КВЕД 69.10 діяльність у сфері права; код КВЕД 70.10 діяльність головних управлінь (хед-офісів); код КВЕД 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування; код КВЕД 73.20 дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
З 15.03.2013 року, не припиняючи підприємницької діяльності, позивач отримав свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Позивач перебуває на податковому обліку в Київському управлінні ГУ ДПС у Харківській області як фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність у сфері права з 05.03.2013 року та одночасно є фізичною особою - підприємцем з 03.04.2003 року (на спрощеній системі оподаткування - єдиний податок на 3 групі з 01.04.2019 року (а.с. 93-94).
Як вбачається з додаткових пояснень представника ГУ ДПС у Харківській області - ОСОБА_1. 29.01.2018 року сплатив 8448 грн. єдиного соціального внеску як ФОП за 1-4 квартал 2017 року (кінцевий термін сплати 09.02.2018 року), 12.04.2018 року ОСОБА_1 сплатив 2457,18 грн. Єдиного внеску як ФОП за 1 квартал 2018 року (терміном сплати 19.04.2018 року).
19.04.2018 року контролюючим органом позивачу, як особі, що провадить професійну незалежну діяльність, нараховано єдиний соціальний внесок в розмірі 2457,18 грн. за 1 квартал 2018 року (терміном сплати 19.04.2018 року).
Відповідачем, 02.05.2018 року, нараховано позивачу, як особі, що провадить професійну незалежну діяльність, єдиний соціальний внесок за 1-4 квартали 2017 року (кінцевий термін сплати 02.05.2018 року) в розмірі 8448 грн.
16.07.2018 року позивачем сплачено єдиного соціального внеску 2457,18 грн. за 2 квартал 2018 року (терміном сплати 19.07.2018 року), однак, як зазначив представник відповідача у додаткових поясненнях - за рахунок внесених платежів погасилась частина недоїмки в порядку календарної черговості її виникнення, тобто за 1 квартал 2018 року, як особі, що провадить професійну незалежну діяльність, згідно з ч.6 ст.25 Закону №2464.
19.07.2018 року ОСОБА_1 нараховано 2457,18 грн. - єдиний соціальний внесок як ФОП за 2 квартал 2018 року (термін сплати 19.07.2018 року).
Також, 19.07.2018 року ОСОБА_1 нараховано 2457,18 грн. - єдиний соціальний внесок як особі, що провадить професійну незалежну діяльність за 2 квартал 2018 року (термін сплати 19.07.2018 року).
09.10.2018 року позивач сплатив 18276,72 грн., чим погасив недоїмку з основного платежу - єдиний соціальний внесок.
Однак, відповідачем, відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» від 08.07.2010 року, до позивача було застосовано штрафні санкції за несплату (неперерахування) або не своєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 20 відсотків від суми недоїмки, а саме: 491,44 грн. за період 20.04.2018 року по 16.07.2018 року (2457,18 грн. х 20%); 1689,60 грн. за період з 03.05.2018 року по 09.10.2018 року (8448 грн. х 20%); 491,44 грн. за період з 20.07.2018 року по 09.10.2018 року (2457,18 грн. х 20%); 491,44 грн. за період з 20.04.2018 року по 09.10.2018 року (2457,18 грн. х 20%).
На підставі вищевказаного, начальником Київського управління Головного управління ДФС у Харківської області винесене рішення №0053785706 від 22 квітня 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску ОСОБА_1 , нараховано штраф у розмірі 3163,92 грн. (а.с.14)
Позивач, не погодився із вказаним рішенням, звернувся з даним позовом до суду.
Спірні правовідносини врегульовані Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженими Законом України від 14 січня 1998 року №16/98-ВР, Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905, Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року №1162, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за №1553/26330 (далі - Порядок № 1162), Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування зареєстрованим постановою Правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Пунктом 291.3 статті 291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7000000 гривень.
Відповідно до пункту 65.1 статті 65 ПК України взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів (пункт 65.2 статті 65 ПК України).
При цьому відповідно до підпункту 65.4.4 пункту 65.4 статті 65 ПК України контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.
Відповідно до положень пунктів 178.1, 178.2 статті 178 ПК України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Положеннями п. 167.1 ст. 167 ПК України передбачено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та цивільно-правовими договорами.
Законом України від 22.12.2011 року №4212 «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон №-4212) визначено, що арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Статтею 4 Закону №4212 встановлено, що арбітражні керуючі є суб'єктами незалежної професійної діяльності.
Відповідно до положень частини четвертої пункту 6.7 Розділу VI Порядку обліків платників податків та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. У такому разі фізична особа зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою "Зміни" та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд зазначає, що законодавець розмежовує фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України № 2464 не передбачений.
Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункт 2 розділу ІІІ Порядку №1162).
Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 3 розділу ІІІ Порядку №1162).
Аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою № 1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення «ознаки незалежної професійної діяльності» Порядок №1162 не передбачає.
Облік платників єдиного внеску здійснюється відповідно до статті 5 Закону № 2464, зокрема, відповідно до частини 3 статті 5 Закону №2464 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 року № 1162.
З огляду на те, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", тому до нього не можуть застосовуватись положення частини 3 статті 5 Закону України № 2464.
Зазначені висновки суду підтверджуються також положеннями пункту 2 частини першої статті 7 Закону України № 2464, відповідно до яких єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Пунктом 3 частин першої статті 7 Закону України № 2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
З системного аналізу положень ПК України та Закону № 5076-VI вбачається, що діяльність арбітражного керуючого підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткування згідно статті 178 ПК України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства та коли здійснювана такою особою підприємницька діяльність на спрощеній системі оподаткування відрізняється за видом діяльності від незалежної професійної діяльності.
Матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань з наступними видами економічної діяльності: код КВЕД 82.99 надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; код КВЕД 47.81 роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 63.99 надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у. (основний); код КВЕД 69.10 діяльність у сфері права; код КВЕД 70.10 діяльність головних управлінь (хед-офісів); код КВЕД 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування; код КВЕД 73.20 дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
Таком чином, суд приходить до висновку, що податковим органом позивачу безпідставно нараховувались подвійні суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за результатами здійснення одного й того ж виду господарської діяльності: як підприємницької, так і незалежної професійної діяльності.
Крім того, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної, як самозайнята особа та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого лише посвідчує право на здійснення такої професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення діяльності та отримання доходу.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладено Верховним Судом в постанові від 28 березня 2019 року у справі № 820/6324/17.
При цьому, судом враховано правову позицію Верховного Суду у зразковій справі №520/3939/19.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено того, що позивач як самозайнята особа поза межами здійснення діяльності, як фізична особа підприємець здійснює незалежну професійну діяльність та отримує дохід.
Крім того, судом встановлено, що позивачем було повністю сплачено недоїмку з основного платежу - єдиний соціальний внесок в розмірі 18276,72 грн., але відповідачем безпідставно, керуючись п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування», до позивача були застосовані штрафні санкції за несплату (неперарування) або не своєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 20 відсотків від суми недоїмки, на загальну суму 3163,92 грн., окільки ФОП ОСОБА_1 сплачував суми єдиного соціального внеску, саме як ФОП, у сроки встановлені чинним законодавством України, в повному обсязі, але податковий орган застосував подвійне оподаткування з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за результатами здійснення одного й того ж виду господарської діяльності, а саме: як ФОП та як особі, що проводить професійну незалежну діяльність, зараховуваши сплачені позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення недоїмки, згідно ч.6 ст.25 Закону України №2464.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківської області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0053785706 від 22 квітня 2019 року.
Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч. 3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.06.2020 року.
Суддя Л.М. Мар'єнко