Справа № 500/451/20
04 червня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Баб'юка П.М.
за участю:
секретаря судового засідання Косюк О.П.
позивача ОСОБА_1 , представника позивача Янковича І.Є.,
представника відповідача Бачинського І.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в якому просить: зобов'язати Пенсійний фонд України у Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років, з врахуванням пільгового обчислення вислуги років відповідно до пункту 4, статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу» з моменту мого звернення до відповідача, а саме з 13.08.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 18.12.1998 по 13.10.1999 позивач служив у Збройних Силах України, з 22.05.2001 по 31.07.2019 продовжив службу у Державній кримінально-виконавчій службі України. Позивач вказує, що частина 4 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», як особлива форма соціального захисту, визначає, що особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів. Відтак вислуга років позивача станом на 31 липня 2019 року складає 25 років 0 місяців 28 днів, що є достатнім для призначення пенсії за вислугою років. Однак позивач звернувшись до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугою років отримав відмову у зв'язку із відсутністю відповідного стажу роботи для отримання пенсії за вислугою років.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Ухвалою суду (суддя Хрущ В.Л.) від 13.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
На підставі рішення зборів суддів від 15.04.2020, розпорядження керівника апарату Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 №54 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та згідно з витягом з протоколу визначено головуючого суддю у справі №500/451/20 Баб'юка П . М .
Ухвалою суду від 21.04.2020 прийнято справу до провадження суддею Баб'юк П.М. та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 04.05.2020 суд перейшов до розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін, судове засідання призначено на 04.06. 2020 о 10:00 год.
В судовому засіданні позивач та представник позов підтримали з мотивів викладених в позовній заяві, просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вказав, відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.
Для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. За матеріалами Західного Міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, які надійшли до Головного управління з поданням та заявою позивача про призначення пенсії, вислуга років позивача складає 19 календарних років, при необхідних 24 календарних роки і більше. Вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення учасників справи, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає встановив наступні обставини.
Згідно записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , з 18.12.1998 по 13.10.1999 позивач служив у Збройних Силах України, з 22.05.2001 по 31.07.2019 служив у Державній кримінально-виконавчій службі України.
Встановлено, що згідно наказу Державної установи «Копичинецька виправна колонія (№112)» від 31.07.2019 №72/ОС-19 позивач звільнений зі служби у Державній кримінально-виконавчій службі України у зв'язку зі скороченням штатів з 31.07.2019.
Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 19 років 0 місяці 5 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 0 місяців 5 днів.
13.08.2019 позивач через Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії.
Листом від 12.09.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило позивачу у призначені пенсії, мотивуючи це тим, що у позивача немає відповідного стажу роботи для отримання пенсії за вислугою років. оскільки на момент звільнення вислуга років позивача у календарному обчисленні становить 19 років.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пунктом «б» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.
Згідно із частиною 3 статті 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів.
В свою чергу, статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», яка в свою чергу визначає які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.
Відповідно до пункту «г» частини 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 до вислуги років для призначення пенсії особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, зараховується час проходження служби на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів.
Аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» дає підстави для висновку про те, що законодавець розмежовує такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років». При цьому, до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні і цей стаж теж враховується при призначенні пенсії (як правило впливає на розмір пенсії).
В то й же час для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
Судом встановлено, що позивач не мав на момент звільнення необхідної календарної вислуги років, оскільки наявні 19 років 0 місяці 5 днів при необхідних 24 календарних років.
Одночасно стаття 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначенні пенсії.
Суд звертає увагу на те, що жодної відсилочної норми вказана стаття не містить, а також не містить посилання на те, що види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії можуть бути встановлені підзаконними актами.
Крім того, в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 24 календарних років (у разі звільнення зі служби: з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року), та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 569/727/17.
Доводи позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин норм постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393, якою позивачу для призначення пенсії вислугу років має зараховуватися пільговий стаж - 25 років 0 місяців 28 днів є безпідставними, оскільки згідно з частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відтак, приписи пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 суперечать приписам статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому застосуванню підлягає саме Закон, оскільки має вищу юридичну силу.
Таким чином, суд вважає, що право на пенсію за вислугу років визначається, виходячи з тривалості вислуги років саме у календарному обчисленні.
Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарної вислуги років.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем не доведено порушення його прав та інтересів, а відповідачем доводи позивача спростовано в повній мірі, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09 червня 2020 року.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.
копія вірна
Суддя Баб'юк П.М.