Справа № 500/2097/19
03 червня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі, позивач), звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 05.03.2019 року 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року в розмірі 85% від грошового забезпечення.
Позов обґрунтований тим, що позивач не погоджується з відмовою відповідача, оскільки, на його думку, йому фактично зменшено та розстрочено на значний термін виплату сум підвищення перерахованої пенсії, що порушує право позивача на отримання всієї суми підвищеної пенсії. Крім того, зазначив, що у зв'язку із визнанням протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року, вони не можуть бути застосовані до спірних правовідносин при визначенні порядку та розміру виплати пенсії позивачеві.
Ухвалою суду від 23.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Представник у встановлений судом строк подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що бюджет Пенсійного фонду України на 2019 рік затверджений, з урахуванням суми субвенцій, яка виділяється Пенсійного фонду України у 2019 році Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" без урахування проведення додаткових перерахунків пенсії, та бюджетні асигнування з Державного бюджету України не збільшувались, тому виплата підвищених пенсій продовжується з урахуванням бюджетних асигнувань, визначених на цю мету. Зазначив, що порядок використання коштів Державного бюджету України встановлений Бюджетним кодексом України, пунктом 1 статті 23 якого зазначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, а пунктами 20 та 29 статті 116 до порушення бюджетного законодавства віднесені: взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цього Кодексу чи закону про Державний бюджет України. Таким чином, вважає, що будь-яких порушень прав позивача не відбулося, у зв'язку із чим просив відмовити у задоволенні даного позову.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив наступне. Вказав, що відповідач у відзиві вказав тільки порядок перерахунку пенсії та не виконав покладеного на нього обов'язку щодо спростування правомірності вимог позивача, а також тверджень про протиправність його бездіяльності (відмова вчинити певні дії) в питаннях, що стосуються обов'язку проведення перерахунку та виплати пенсії, з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у наведеній справі, де визнано протиправним та нечинним пункти 1,2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Ухвалою суду від 21.10.2019 зупинено провадження в даній справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №160/3586/19.
Ухвалою суду від 22.04.2020 поновлено провадження в даній справі та призначено судове засідання на 18.05.2020 о 11:00 год.
Представник відповідача подав до суду доповнення до відзиву, в якому зазначив, що незважаючи на скасування пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103, та змін до пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 13.02.2008 № 45, додатку 2 до Порядку № 45, Кабінетом Міністрів України прийнято новий нормативно- правовий акт щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме - прийнято постанову КМУ від 14.08.2019 № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Представник відповідача вважає, що Постанова № 804 від 14.08.2019 підлягає обов'язковому застосуванню Головним управлінням та не допускає звуження існуючих прав та свобод позивача, оскільки даному випадку, виплата суми підвищеної пенсії позивача, станом на 01 березня 2018 року в розмірі 75 відсотків, що визначена даною постановою, фактично не зменшила розмір отримуваної пенсії позивача після здійснення перерахунку.
Ухвалою суду від 18.05.2020 розгляд даної справи відкладено до 28.05.2020 о 09:30 год.
Позивач подав до суду відповідь на доповнення до відзиву, в яких зазначив, що визначення таких критеріїв, як умови та розмір перерахунку раніше призначених пенсій, відповідно до підпункту 6 частини першої статті 92 Конституції України є прерогативою регулювання виключно Законів України, а не підзаконних актів Кабінету Міністрів України, таких як Постанова № 804 від 14.08.2019. Вважає, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву і посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів для перерахунку та виплати пенсії є помилковими, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України. На думку позивача, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволення у повному обсязі.
28.05.2020 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 03.06.2020 о 14:00 год.
03.06.2020 позивач в судове засідання не прибув, подав письмову заяву, в якій просив проводити розгляд даної справи в порядку письмового провадження без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомив.
Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев'ятої ст.205 та частини четвертої ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом встановлено, що позивач з 21.11.1997 отримує пенсію, призначену згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивач 22.08.2019 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про перерахунок пенсії в розмірі 85% (з урахуванням раніше виплачених сум) з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.08.2019 №601/С-11, позивача повідомлено про те, що підстав для зміни розміру пенсійної виплати немає та зазначено, що позивач має право захищати свої законні інтереси у відповідних державних, судових органах.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, оформленою відповідним листом, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі, Закон № 2262-ХІІ), перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини третьої статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Пунктом 1 Постанови № 103 відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством [крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом]) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах:
з 01 січня 2018 року - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику ЄСПЛ як джерело права.
Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні від 16 вересня 1996 року "Гайгузус проти Австрії", якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі № 826/3858/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року залишено без змін.
Отже, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 набрало законної сили 05.03.2019.
Таким чином, у зв'язку із скасуванням пунктів 1 та 2 Постанови №103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 по справі №160/3586/19 зазначила, що з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Отже, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу визначеного пенсійного забезпечення є протиправними.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду вищенаведене, суд дійшов висновку що даний позов підлягає до задоволення повністю. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Крім цього, позивачем у прохальній частині позовної заяви заявлено клопотання щодо подання звіту про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання судовим рішенням законної сили.
Частиною першою ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу вказаної норми вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не обов'язком.
Таким чином, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду, у задоволенні клопотання щодо подання звіту про виконання судового рішення слід відмовити.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (м.Тернопіль, Майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769) провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід.№ НОМЕР_1 ) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 червня 2020 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Головуюча суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.