09 червня 2020 р. Справа №480/2446/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Буринського міського голови Ладухи Віктора Борисовича, Буринської міської ради Сумської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Буринського міського голови Ладухи Віктора Борисовича, Буринської міської ради Сумської області, в якій просить:
- визнати протиправними дії у формі відмови Буринського міського голови Ладухи Віктора Борисовича викладеній в листі від 12.03.2020 № 549 «Про розгляд заяви із земельних питань» за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області, орієнтовною площею 2.78 умовних кадастрових гектари за рахунок земель сільськогосподарського призначення колишнього САПТЗТ «Успенське» від 24.02.2020;
- визнати бездіяльність Буринської міської ради Сумської області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області, орієнтовною площею 2,78 умовних кадастрових гектари за рахунок земель сільськогосподарського призначення колишнього САПТЗТ «Успенське» від 24.02.2020, а також зобов'язати Буринську міську раду Сумської області розглянути по суті заяву ОСОБА_1 , про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області, орієнтовною площею 2,78 умовних кадастрових гектари за рахунок земель сільськогосподарського призначення колишнього САПТЗТ «Успенське» від 24.02.2020 та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області, орієнтовною площею 2,78 умовних кадастрових гектари за рахунок земель сільськогосподарського призначення колишнього САПТЗТ «Успенське»;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Буринської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 840 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування судового збору та 6080 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 24.04.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 лютого 2020 року ОСОБА_1 подала заяву до Буринської міської ради Сумської області, в якій просила надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області, орієнтовною площею 2,78 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), за рахунок категорій земель сільськогосподарського призначення колишнього САПТЗТ «Успенське». Листом від 12.03.2020 № 549 «Про розгляд заяви із земельних питань» Буринський міський голова Ладуха Віктор Борисович повідомив позивача, що законні підстави для задоволення заяви відсутні у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 не має права власності на зазначену земельну ділянку.
Позивач вважає відмову Буринського міського голови Ладухи Віктора Борисовича викладену у вищевказаному листі протиправною, та зазначає, що міський голова вийшов за межі повноважень наданих йому законом, оскільки згідно статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення вказаного питання віднесено до повноважень міської ради, а не міського голови. Тобто, дане питання повинно було вирішуватись безпосередньо на пленарному засіданні міської ради після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради. Буринська міська рада Сумської області, не розглянувши по суті заяву ОСОБА_1 , порушила процедуру її розгляду, а отже діяла всупереч вимогам чинного законодавства. Вказане, на думку позивача, свідчить про протиправну бездіяльність Буринської міської ради Сумської області.
Крім того, позивач вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення його прав є зобов'язання відповідача Буринської міської ради Сумської області розглянути по суті заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області, орієнтовною площею 2,78 умовних кадастрових гектарах за рахунок земель сільськогосподарського призначення колишнього САПТЗТ «Успенське».
15.05.2020 від Буринської міської ради Сумської області до суду надійшов відзив, в якому відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» міській раді були надані повноваження щодо виділення земельний часток (паїв) в натурі (на місцевості), тобто надане право, а не обов'язок. Крім того, постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» від 11.03.2020 № 211 з 12 березня і по теперішній час на усій території України установлено карантин, заборонено з 00 год 01. хв. 17.03.2020 і по теперішній час проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 10 осіб. Отже, на переконання відповідача, з його боку відсутня протиправна бездіяльність щодо розгляду заяви ОСОБА_1 . Крім того, відповідач зазначив, що вважає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення судових витрат на оплату судового збору та правової допомоги.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що рішенням Буринського районного суду Сумської області від 15.01.2020 по справі № 574/1383/19, яке набрало законної сили 19.02.2020, визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу «Успенське» розміром 2,78 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі сертифікату серії СМ № 020386 , зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 708 (а.с. 12-14).
24 лютого 2020 року ОСОБА_1 подала до Буринської міської ради Сумської області заяву, в якій просила надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області, орієнтовною площею 2,78 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), за рахунок категорій земель сільськогосподарського призначення колишнього САПТЗТ «Успенське» (а.с. 8). До заяви було додано копії свідоцтва про смерть, рішення Буринського районного суду, паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 (а.с .10, 11, 12-14).
Листом від 12.03.2020 № 549 «Про розгляд заяви із земельних питань» Буринський міський голова Ладуха Віктор Борисович повідомив позивача, що його заява щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області, орієнтовною площею 2,78 умовних кадастрових гектарах за рахунок земель сільськогосподарського призначення колишнього САПТЗТ «Успенське» розглянута. Рішенням Буринського районного суду від 15.01.2020 по справі №574/1383/19, провадження №2/574/63/2020, ОСОБА_1 успадкувала за законом право на земельну частку/пай/, що перебувала у колективній власності сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу «Успенське» розміром 2,78 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі / на місцевості/, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі сертифікату серії СМ № 020386, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку/пай/ за № 708. Зазначеним рішенням суду встановлено, що ОСОБА_1 успадковане право на земельну частку /пай/ за вказаним сертифікатом, а не право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, а тому у міської ради не має законних підстав для задоволення заяви позивача (а.с. 9).
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 25 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).
Частиною п'ятою ст. 25 ЗК України визначено, що особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).
Частиною першою статті 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Пунктом 16 Перехідних положень ЗК України передбачено, що громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.
Згідно із пунктом 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Спеціальним законом, який визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), є Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі - Закон № 899-ІV).
Згідно статті 1 Закону № 899-ІV право на земельну частку (пай) мають, в тому числі, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. За змістом цієї ж статті право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку (а не право власності).
Відповідно до ч. 1-2 ст. 2 Закону № 899-ІV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є:
- свідоцтво про право на спадщину;
- посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);
- рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Частиною першою та другою статті 3 Закону № 899-ІV передбачено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) е рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
Згідно із статтею 5 Закону № 899-ІV сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):
- розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок;
- приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
- уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);
- уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв);
- укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;
- сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо;
- надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);
- розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
- організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом;
- оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону № 899-ІV документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає:
- проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
- технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, питання щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо виділення громадянам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) є повноваженнями міської ради, що реалізовується шляхом розгляду на засіданнях міської ради, за результатами яких приймаються рішення.
Таким чином, Буринська міська рада зобов'язана була розглянути заяву ОСОБА_1 на своєму пленарному засіданні та прийняти рішення, яким надати дозвіл позивачу на розробку технічної документації із землеустрою щодо виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості), або відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, заява ОСОБА_1 на засіданні міської ради не розглядалась, відповідач не прийняв жодного рішення по суті заяви.
На думку суду, відповідь, викладену у листі Буринського міського голови Ладухи Віктора Борисовича від 12.03.2020 № 549 «Про розгляд заяви із земельних питань», не можна вважати належною відмовою у наданні позивачу дозволу на розроблення технічної документації, оскільки рішення по даному питанню повинно прийматись виключно на засіданні міської ради.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Буринської міської ради прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області, орієнтовною площею 2,78 умовних кадастрових гектари за рахунок земель сільськогосподарського призначення колишнього САПТЗТ «Успенське», оскільки такі вимоги є передчасними з огляду на відсутність належним чином оформленої та обґрунтованої відмови у наданні такого дозволу.
Водночас, вищевказані факти свідчать про протиправну бездіяльність Буринської міської ради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 та щодо прийняття відповідного рішення.
При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що з 12.03.2020 в Україні було встановлено карантин та з 17.03.2020 заборонено проведення масових заходів.
Так, у листі від 12.03.2020 № 549 «Про розгляд заяви із земельних питань» Буринський міський голова Ладуха Віктор Борисович не зазначає про неможливість розгляду заяви позивача через встановлення карантинних заходів, а навпаки повідомляє ОСОБА_1 , що її заява була розглянута та підстави для її задоволення відсутні.
Крім того, суд звертає увагу на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061).
Підпунктом 5 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 встановлено, що на період дії карантину забороняється проведення масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів з кількістю учасників більше ніж 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, навчально-тренувальних зборів спортсменів національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських, національних видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, навчально-тренувального процесу спортсменів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів.
Отже, з 22.05.2020 дозволено проведення масових заходів з кількістю учасників більше ніж 10 осіб, необхідних для забезпечення роботи органів місцевого самоврядування.
Водночас, станом на день розгляду справи Буринською міською радою не надано суду жодних доказів того, що в період до запровадження карантинних заходів (з 24.02.2020 по 16.03.2020) та після їх послаблення (з 22.05.2020) нею вчинялись будь-які дії стосовно розгляду заяви ОСОБА_1 .
Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дії у формі відмови Буринського міського голови Ладухи Віктора Борисовича викладеній в листі від 12.03.2020 № 549 «Про розгляд заяви із земельних питань», суд зазначає, що у даному випадку права ОСОБА_1 були порушені саме бездіяльністю Буринської міської ради щодо не розгляду у встановленому законом порядку заяви позивача. Натомість, самі по собі дії щодо складання листа від 12.03.2020 № 549 «Про розгляд заяви із земельних питань» не створюють для позивача жодних правових наслідків, не порушують його прав, свобод та інтересів, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Враховуючи викладене, суд вважає, що належним, ефективним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Буринської міської ради Буринського району Сумської області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 24.02.2020 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області, орієнтовною площею 2,78 умовних кадастрових гектари за рахунок земель сільськогосподарського призначення колишнього САПТЗТ «Успенське», а також зобов'язання Буринської міської ради Буринського району Сумської області розглянути вказану заяву на пленарному засіданні міської ради та прийняти рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Щодо вимог позивача про відшкодування на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 6080,00 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходить зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), надання до суду доказів, які стосуються спірних правовідносин.
Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано: договір про правову допомогу від 02.04.2020 № 624 (а.с. 16), ордер СМ № 0627 (а.с. 15), рахунок № 06-04-20 від 17.04.2020 на суму 3520, 00 грн. (а.с. 17), розрахункову квитанцію від 17.04.2020 № 555187 (а.с. 18), акт виконаних робіт та розрахунок судових витрат від 17.04.2020 (а.с. 19), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 17.04.2020 (а.с. 20).
Як вбачається із акту виконаних робіт та розрахунку судових витрат від 17.04.2020 детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 17.04.2020, адвокатом надано, а позивачем прийнято і оплачено наступні послуги:
- ознайомлення з матеріалами (позовними) - 1 год.;
- надання консультацій - 0,5 год. (30 хв.);
- підготовка договору № 624 про надання правової допомоги від 02 квітня 2020 року та акту 17 квітня 2020 р. виконаних робіт (наданих послуг) та розрахунок судових витрат - витрат на професійну правничу допомогу згідно договору № 624 про надання правової допомоги від 02 квітня 2020 року, рахунок № 06-04-20 від 17.04.2020, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги згідно договору № 624 про надання правової допомоги від 02 квітня 2020 року - 1 год.;
- подача та підготовка позовної заяви ОСОБА_1 до Буринського міського голови Ладухи Віктора Борисовича, Буринської міської ради Буринського району Сумської області про визнання протиправною відмови посадової особи органу місцевого самоврядування та бездіяльності органу місцевого самоврядування, зобов'язання вчинити дії, клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції - 3 години;
Загальна кількість годин участі адвоката під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час розгляду справи в суді (участь в судових засіданнях) становить 5 годин. 30 хв. (5,5 год.). Розмір гонорару, який підлягає до сплати адвокату за відповідний період складає 3 520 грн. (640 грн. х 5,5 годин).
Щодо правничої допомоги при подачі та підготовці позовної заяви ОСОБА_1 до Буринського міського голови Ладухи Віктора Борисовича, Буринської міської ради Буринського району Сумської області про визнання протиправною відмови посадової особи органу місцевого самоврядування та бездіяльності органу місцевого самоврядування, зобов'язання вчинити дії, суд погоджується із зазначеним в акті виконаних робіт обсягом часу, витраченого на надання даної послуги - 3 години, та заявленою до відшкодування сумою у розмірі 1920,00 грн. (3 год.*640,00 грн.) з огляду на категорію справи, обсяг та характер зібраних доказів.
Водночас, суд не вбачає підстав для відшкодування витрат на оплату послуг з ознайомлення з матеріалами (позовними), надання консультацій.
На думку суду, такі послуги за своєю суттю охоплюються послугою з правничої допомоги при підготовці позовної заяви, а тому не підлягають відшкодуванню в окремому порядку. Крім того, позивачем не було надано належних доказів отримання таких послуг, детального опису цих послуг, а саме з якими документами адвокат ознайомлювався, по яким питанням надавав консультації.
Також, суд вважає, що не може вважатися послугою з правової допомоги підготовка договору № 624 про надання правової допомоги від 02 квітня 2020 року та акту 17 квітня 2020 р. виконаних робіт (наданих послуг) та розрахунку судових витрат - витрат на професійну правничу допомогу згідно договору № 624 про надання правової допомоги від 02 квітня 2020 року, рахунку № 06-04-20 від 17.04.2020, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги згідно договору № 624 про надання правової допомоги від 02 квітня 2020 року.
Так, складання вищевказаних документів є за своєю суттю оформленням договірних відносин між позивачем та адвокатом, та не є послугою правничої допомоги.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем належним чином підтверджено понесення судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, у загальній сумі 1920, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Сумської міської ради сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Буринського міського голови Ладухи Віктора Борисовича, Буринської міської ради Сумської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Буринської міської ради Сумської області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 24.02.2020 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області, орієнтовною площею 2,78 умовних кадастрових гектари за рахунок земель сільськогосподарського призначення колишнього САПТЗТ «Успенське».
Зобов'язати Буринську міську раду Сумської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.02.2020 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області, орієнтовною площею 2,78 умовних кадастрових гектари за рахунок земель сільськогосподарського призначення колишнього САПТЗТ «Успенське» на пленарному засіданні міської ради та прийняти рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Буринської міської ради Сумської області (41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Першотравнева, 1, ідентифікаційний код 04058025) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко