10 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/6403/20
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панкеєвої В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в переведенні позивача на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Овруцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести її з моменту звернення на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В обґрунтування позову вказано, що як дружина померлого чоловіка, інваліда 2 групи, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС зверталась до Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Листом №241/09.13 від 18.02.2020 позивачу відмовлено в переході на пенсію по втраті годувальника. Відмова мотивована тим, що не підтверджено факт роботи чоловіка у зоні відчуження. Позивач вважає таку відмову незаконною, а тому просила ползов задовольнити.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 09.06.2020 замінено Овруцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
26 травня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в прохальній частині якого просить у задоволенні позову відмовити.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно вкладки № НОМЕР_1 до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи Серія НОМЕР_2 (а.с.16).
Згідно пенсійного посвідчення НОМЕР_3 ОСОБА_2 отримував пенсію у зв'язку з Чорнобильською катастрофою (а.с.17).
Факт набуття статусу ліквідатора аварії на ЧАЕС ОСОБА_2 встановлено рішеннями Овруцького районного суду від 30.07.1993 та Радянського районного суду м.Києва від 24.12.1999 (а.с. 9-11).
Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 08.11.2019 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7)
Із експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 02.03.2020 № 9215 вбачається, що захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 , пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.8)
ОСОБА_1 з 02.02.1980 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб від 20.11.2019 № НОМЕР_5 (а.с.6)
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 зверталась до відповідача із заявою на перехід на пенсію по втраті годувальника.
Листом від 18.02.2020 №241/09-13 позивача повідомлено про відмову в переході на пенсію по втраті годувальника в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до сг.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вказано, що позивачем не було надано жодних первинних документів про участь годувальника в ліквідації, що підтверджується актом перевірки щодо обґрунтованості довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії №134 від 14.01.2020. У зв'язку з чим, підстав для призначення пенсії по втраті годувальника в розмірі відшкодування фактичних збитків по довідці "Про заробітну плату за роботу в зоні відчуження" №417 від 04.09.2003 відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" немає (а.с.19).
Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Приписами статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Основні положення щодо прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ).
Приписами статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.37 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на одного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.
Відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, зокрема отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що було призначено померлому годувальнику.
Згідно з ч.4 ст.57 Закону №796-ХІІ визначено, що порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210).
Порядок визначає механізм обчислення пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до п.1 Порядку № 1210 пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Згідно з п.11 Порядку № 1210 мінімальний розмір пенсії у разі втрати годувальника становить: на одного непрацездатного члена сім'ї померлого годувальника, який був на його утриманні - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника.
Постановою правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 22-1 від 25.11.2005, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (далі - Порядок №22-1).
Пунктом 2.3. Порядку №22-1 визначений вичерпний перелік документів, необхідних для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Так до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, якими є документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, а також індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року, які надаються відділом персоніфікованого обліку для підтвердження заробітної плати та довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року, яка подається за бажанням пенсіонера. Також надаються такі документи:
1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
3) довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності);
4) свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
8) документи про місце проживання (реєстрації);
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім'ї, яким право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.
До заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону.
Відповідно до п. 2.8. Порядку №22-1 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється за бажанням пенсіонера за документами, що є у пенсійній справі, та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.
Судом встановлено те, що чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 був учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії (а.с.16).
Підставою відмови у переході на пенсію по втраті годувальника у листі від 18.02.2020 вказано, що основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження являється довідка ф. 122, яка видається на підставі первинних документів лише тими підприємствам установами, організаціями, в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії. У разі неможливості подання довідки за формою №122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші (первинні) документи, що підтверджують період роботи в зоні відчудження.
Вказано, що позивачем не було надано жодних первинних документів про участь годувальника в ліквідації, що підтверджується актом перевірки щодо обґрунтованості довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії №134 від 14.01.2020, у зв'язку з чим, підстав для призначення пенсії по втраті годувальника по довідці "Про заробітну плату за роботу в зоні відчуження" №417 від 04.09.2003 відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" немає (а.с.19).
Суд звертає увагу, що рішенням Овруцького районного суду від 30.07.1993 установлено факт роботи ОСОБА_2 в зоні відчуження с.Журба Овруцького р-ну з 22 травня по 25 травня 1986 року та право на отримання посвідчення ліквідатора (а.с.9).
В подальшому рішенням Радянського районного суду м.Києва від 24.12.1999 зобов'язано комісію із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтвердити ОСОБА_2 статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.10-11).
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, відмова відповідача в переведенні з одного на інший вид пенсії по втраті годувальника з підстав неможливості підтвердження факту роботи померлого годувальника в зоні відчуження є протиправною, оскільки переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється за документами, що є у пенсійній справі, та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії, а отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що було призначено померлому годувальнику.
Суд звертає увагу, що нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку особи, яка звертається за призначенням пенсії у разі втрати годувальника, доводити наявність підстав для призначення пенсії померлому годувальнику, в тому числі підтверджувати факт роботи померлого годувальника в зоні відчуження. Право померлого годувальника на отримання пенсії вже було встановлене відповідачем в момент призначення пенсії ОСОБА_2 , в тому числі було встановлено й факт роботи померлого годувальника в зоні відчуження у відповідності до вимог законодавства, що діяло на момент призначення.
Тобто, особа яка звертається за призначенням пенсії у разі втрати годувальника повинна довести наявність підстав для призначення їй пенсії у разі втрати годувальника, тобто підтвердити, що вона є непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника, який був на утриманні померлого.
Аналізуючи норми чинного законодавства, які регулюють підстави та порядок призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, суд вважає, що позивач надала відповідачу всі документи, необхідні для переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що призначається за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
З огляду на наведене, дії відповідача щодо відмови в переведені позивача на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнаються судом протиправними.
Водночас позовна вимога про зобов'язання відповідача перевести ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника є похідними від визнання дій протиправними.
Таким чином, здійснивши системний аналіз позовних вимог, оцінивши наявні докази, з метою захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача перевести позивача на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дати звернення.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на наведене, позивачем та наявними у матеріалах справи доказами доведено протиправний характер відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника, у зв'язку з чим, позов слід задовольнити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 13559341) щодо відмови в переведенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_6 ) на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області перевести ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дати звернення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва