з питань проведення судового засідання в режимі відеоконференції
10 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/7535/20
категорія 112030100
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання позивача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває справа №240/7535/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції вх. №17440/20.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи та вимоги клопотання, суд приходить до висновку, що в задоволенні заявленого клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції передбачена статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 5 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.
Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Положеннями частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Водночас, системний аналіз норм статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання у режимі відеоконференції є виключним правом суду. Вказана норма не передбачає імперативного обов'язку проведення судового засідання у режимі відеоконференції лише за наявності про це клопотання сторони чи учасника справи.
Суд зауважує, що заявник не позбавлений можливості подавати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
З огляду на вищезазначені правові норми, суд в ухвалі про відкриття провадження у справі задовольнив клопотання позивача та дійшов висновку про можливість прийняття законного та обґрунтованого рішення без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, у зв'язку із чим клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції слід відмовити.
Керуючись статтями 195, 204, 229, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.М. Гурін
іншевідмова у відеоконференції