10 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/4403/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Нагірняк М.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення невиплаченої індексації, компенсації втрати доходів та середнього заробітку,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними щодо не нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016року по 05.08.2017року та зобов'язання нарахувати та виплатити таку індексацію та компенсацію втрати частини доходів у вигляді такої індексації.
Позовні вимоги Позивача мотивовані тим, що за вказаний період проходження військової служби Позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація його грошового забезпечення. На своє звернення щодо такої індексації Позивач отримав відмову, викладену в довідці № 115 від 11.02.2020року. Таку відмову Позивач вважає протиправною, так як Позивач має законне право на індексацію грошового забезпечення за вказаний період. Одночасно, на думку Позивача, Відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити Позивачу компенсацію втрати частини доходів у вигляді такої індексації.
Ухвалою суду від 04.05.2020року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 10.06.2020року позовні вимоги Позивача в частині щодо зобов'язання Відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати індексації залишено без розгляду по причині пропуску строків звернення з позовом в цій частині.
Представник Відповідача, Військової частини НОМЕР_1 , 03.06.2020року направив до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив і зазначив, що Позивачу за вказаний період дійсно не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення по причині відповідного рішення Міністерства оборони України, зумовленого відсутністю бюджетного фінансування таких виплат.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав для проведення індексації грошових доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, регулюються правовими нормами Закону України від 3 липня 1991 року N1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон N1282-XII), в редакції що були чинні на день виникнення спору.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивач проходив військовому службу і згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2017 року за № 168 звільнений з військової служби у запас та виключений зі списків особового складу військової частини з 05.08.2017р.
Судом встановлено та не заперечується сторонами наявність підстав для проведення індексації грошового забезпечення Позивача і, що Позивачу за спірний період з 01.01.2016року по 05.08.2017року індексація його грошового забезпечення не проводилася і, відповідно, не виплачувалася.
Вказані обставини підтверджуються дослідженою судом довідкою військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2020року за № 115 (а.с.15).
Суд вважає безпідставними доводи представника Відповідача щодо обґрунтувань підстав такого не нарахування.
Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін (пункт 3 частини першої статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
За приписами ст.2 Закону N1282-XII грошове забезпечення військовослужбовців, як грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру оплата праці, підлягають індексації.
Вказані вимоги Закону на спірний період не скасовувалися, не змінювалися шляхом внесення змін до Закону N1282-XII, а тому жодні рішення (телеграми, роз'яснення) посадових осіб Міністерства оборони України чи Міністерства соціальної політики України не можуть позбавити громадян України, в тому числі Позивача, встановлених Конституцією України відповідних гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача в цій частині відповідають обставинам справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.
Оночасно, суд вважає безпідставними доводи Позивача про стягнення з військової частини НОМЕР_1 20292,71грн. такої індексації, так як долучений до позову розрахунок вказаної суми здійснено за період з 01.01.2016року по 01.03.2018року, що виходить за межі строку перебування Позивача на військовій службі (а.с.16).
Порушене право Позивача в цій частині позовних вимог підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016року по 05.08.2017року та зобов'язання нарахувати та виплатити таку індексацію.
Крім того, відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000року N 2050-III втрата частини доходів громадян у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) підлягають компенсації. Така компенсація здійснюється у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам, та виплачується за рахунок коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються з бюджету.
Згідно із частинами першою, другою статті 2 цього Закону N 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Як доходи у цьому Законі розуміють грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Позивач мав право на індексацію свого грошового забезпечення за спірний період, а Відповідач зобов'язаний був нарахувати та виплати, окрім іншого, таку індексацію при звільненні Позивача зі служби, тобто ще 05.08.2017року. Не нарахування та не виплата ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016року по 05.08.2017року мала місце протягом більш ніж один календарний місяць.
Наведене судом нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону N 2050-III формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Таким чином, обґрунтованими є також позовні вимоги Позивача щодо нарахування та виплатити компенсації втрати частини його доходів у вигляді такої індексації за весь період затримки виплати індексації.
Порушене право Позивача в цій частині підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у вигляді індексації грошового забезпечення на суму такої індексації за весь період затримки з 01.01.2016року по 05.08.2017року.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2,77,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково, визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016року по 05.08.2017року та та компенсацію втрати частини таких доходів.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 Ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016року по 05.08.2017року та компенсацію втрати частини доходів у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016року по 05.08.2017року на суму такої індексації за весь період затримки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк