10 червня 2020 року Справа № 160/4670/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
при секретарі: Мартіросян Г.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/4670/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
1. 27.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови позивачу у перерахунку розміру пенсії з підстав, викладених у листі №5677-6100/К-03/8-0400/20 від 16.04.2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести позивачу перерахунок пенсії за вислугою років у відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області №18-149 вих-20 від 11.03.2020 року, де заробітна плата на 06.09.2017 року складає 42046,66 грн. (сорок дві тисячі сорок шість грн. 66 коп.), з 13 грудня 2019 року та здійснити відповідні виплати без обмежень граничного розміру.
2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 27.04.2020 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
3. Ухвалою суду від 28.04.2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративний справі №160/4670/20 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку положень ст.262 КАС України.
4. Також, ухвалою суду від 28.04.2020 року було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів:
- пенсійної справи позивача;
- звернення позивача про перерахунок пенсії від 06.04.2020 року;
- лист Пенсійного фонду №5677-6100/К-03/8-0400/20 від 16.04.2020 року;
- довідку прокуратури Дніпропетровської області №18-149вих.20 від 11.03.2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, яка була видана позивачу та інші наявні докази щодо суті спору.
5. 21.05.2020 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов з додатками та доказами направлення позивачу, а також із витребуваними судом доказами по справі.
6. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
7. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
8. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
9. Отже, рішення у цій справі приймається судом 10.06.2020 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
10. У позовній заяві позивач зазначив, про те, що він з жовтня 1987 року працював на посадах у прокуратурі України.
11. З 24.01.2005 року, на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-Х11, Управлінням пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя, йому призначено та нараховано пенсію в розмірі 90% середнього заробітку.
12. Вказав, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" та відбулись зміни в оплаті праці працівників прокуратури, а саме збільшено розміри посадових окладів та надбавки до посадових окладів за класні чини, внаслідок чого у мене виникли підстави для перерахунку пенсії.
13. 06 квітня 2020 року, з урахуванням вище зазначеної постанови Кабінету Міністрів України та рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 року у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), позивачем було подано заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії. До заяви долучено довідку Дніпропетровської обласної прокуратури №18-149 вих-20 від 11.03.2020 року, де заробітна плата на 06.09.2017 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» складає 42046,66 грн. за посадою начальника відділу з нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби прокуратури Дніпропетровської області, з якої його було звільнено у зв'язку з виходом на пенсію.
14. Листом від 16.04.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, мотивуючи прийняте рішення тим, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 року №1155 затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур і, що пунктом №7 зазначеної постанови встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».
15. Так, не погодившись із вищевказаною відмовою Пенсійного фонду у здійсненні перерахунку та виплат пенсії, із підстав викладених у Листі Пенсійного фонду від 16.04.2020 року №5677-6100/К-03/8-0400/20, позивач звернувся до суду із цим позовом, посилаючись на порушення його прав на належне пенсійне забезпечення.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
16. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.
17. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив про те, що відповідно до рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року «7-р(ІІ) працівникам прокуратури згідно Закону України "Про прокуратуру" перерахунок пенсії проводиться, зокрема, у зв'язку з підвищенням заробітної плати | прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Постановою Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11.12.2019 року № 1155 (далі - постанова № 1155) затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур.
18. При цьому, пунктом 7 постанови №1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру.
19. З огляду на вищезазначене, на думку Пенсійного фонду, для перерахунку пенсії за наданою заявою від 06.04.2020 року та на підставі довідки від 11.03.2020 №18-149 немає законних підстав.
20. Органи Пенсійного фонду України в своїй діяльності керуються нормами
чинного законодавства.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
21. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 працював на посадах у прокуратурі України.
22. Починаючи з січня 2005 року, на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-Х11, Управлінням пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя, позивачу було призначено пенсію в розмірі 90% середнього заробітку.
23. Згідно матеріалів справи, 06.04.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив, зокрема, провести йому перерахунок пенсії, відповідно до частин 13 та 18 статті 50-1 Закону України «Про Прокуратуру» в редакції від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ в розмірі 90% середнього заробітку, на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 11.03.2020 року за №18-149 вих.20, де заробітна плата на 06.09.2017 року згідно постанови КМ України від 30.08.2017 року №5657 складає 42046,66 гривень.
24. До заяви про перерахунок пенсії від 06.04.2020 року позивачем було долучено оригінал довідки прокуратури Дніпропетровської області від 11.03.2020 року за №18-149вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для призначення пенсії.
25. Проте, листом від 16.04.2020 року №5677-6100/К-03/8-0400/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомили позивачу про те, що відповідно до рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року «7-р(ІІ) працівникам прокуратури згідно Закону України "Про прокуратуру" перерахунок пенсії проводиться, зокрема, у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Постановою Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11.12.2019 року № 1155 (далі - постанова № 1155) затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. При цьому, пунктом 7 постанови №1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». З огляду на вищезазначене, на думку Пенсійного фонду, для перерахунку пенсії за наданою заявою від 06.04.2020 року та на підставі довідки від 11.03.2020 №18-149 немає законних підстав.
26. Також вказали, що органи Пенсійного фонду України в своїй діяльності керуються нормами чинного законодавства.
27. Отже, Пенсійним фондом, у листі від 16.04.2020 року №5677-6100/К-03/8-0400/20 зазначено, що для проведення перерахунку пенсії позивача, відповідно до частин 13 та 18 статті 50-1 Закону України «Про Прокуратуру» в редакції від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ у розмірі 90% середнього заробітку, на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 11.03.2020 року за №18-149 вих.20, правові підстави відсутні.
28. Не погодившись із відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом посилаючись на порушення його прав на належне пенсійне забезпечення.
29. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає по таке.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
30. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Згідно з ч. 1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
32. Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (п.6 ч.1 ст.92 Конституції України).
33. Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
34. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників визначалися Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
35. Відповідно до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначенні пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах Прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія признається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
36. Частиною 12 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначенні пенсії позивачу) визначалися підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам, відповідно до якої обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
37. Згідно з ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції чинній на час призначенні пенсії позивачу) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
38. Таким чином, станом на час призначення пенсії позивачу порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч.12 та ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ.
39. Щодо умов і порядку перерахунку такої пенсії, слід зазначити, що з 01.01.2015 року ч.18 ст.50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено в новій редакції (у відповідності із Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII), відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
40. 14.10.2014 року прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ), який набрав чинності з 15.07.2015 року.
41. Відповідно до ч.20 ст.86 Закону №1697-VІІ, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
42. Згідно з п.3 розділу ХІІ "Прикінцевих положень" Закону №1697-VІІ, попередній Закон України "Про прокуратуру" із змінами частково втратив чинність, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.
43. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VІІ (далі - Закон №213-VІІ) знову внесено зміни до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, а саме в ч.15 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, згідно з якої визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (п.1 розділу І Закону №213-VІІ).
44. Поряд з цим, п.5 розділу ІІІ "Прикінцевих положень" Закону №213-VІІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема, "Про прокуратуру".
45. Таким чином, з моменту призначення позивачу пенсії згідно з Законом №1789-ХІІ до ст.50-1 даного Закону неодноразово вносились зміни.
46. Водночас, суд зазначає, що нова редакція ст.50-1 Закону №1789-ХІІ суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності новою редакцією.
47. Відповідно до ч.2, 3 ст.22, ч.1 ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
48. Згідно з ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
49. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1789-ХІІ, з розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку.
50. На момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч.12 та ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком.
51. Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
52. Таким чином, суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивача пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії, то при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
53. Висновки аналогічного характеру зроблені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.07.2019 року по справі №569/4150/16-а, які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховується судом при прийнятті рішення.
54. Враховуючи викладене, суд зазначає, що застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам ч.1 ст.58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
55. Тобто, безпідставним є застосування до правовідносин норм Закону №1697-VІІ, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності. Зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Разом з тим, пенсія позивачу була призначена відповідно до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ в редакції, чинній на момент призначення, тобто до набрання чинності Законом № 1697-VІІ.
56. Крім того, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст.22 Конституції України не допускається.
57. У Рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 року №5-р/2018 зазначено, що положення ч.1 ст.22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності (пп.2.2 п.2). Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований ст.46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч.1 ст.3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст.48). На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб (пп.2.3 п.2).
58. Новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законом №1697-VІ, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ним чинності, а тому до таких спірних правовідносин слід застосовувати норми ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), оскільки редакції вказаного закону звужують права позивача в частині розміру пенсії.
59. Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
60. Пенсія як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
61. Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів № 11 та № 14, 04.11.1950, визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
62. Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
63. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (п.52).
64. Відповідно до п.21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" ( заява №25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.
65. Враховуючи викладене, слід зазначити, що не проведення перерахунку пенсії позивачу на підставі та у порядку, визначеному у законі, чинному на момент призначення пенсії, є втручанням у майнові права позивача, у розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
66. Поряд з цим, щодо твердження відповідача, про те, що Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, слід зазначити про таке.
67. Постановою Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі № 826/8546/18 було залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 року, якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов'язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
68. При цьому, Верховний Суд звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом покладено саме на Уряд.
69. Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує ст.22 Конституції України.
70. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
71. Пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
72. У своєму Рішенні від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.
73. Частина 20 статті 86 Закону №1697-VII в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.
74. Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
75. До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
76. Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
77. У пункті 2 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
78. Відповідно до п.3 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України установив відповідний порядок його виконання, який не передбачає необхідності визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
79. Рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 ухвалено 13.12.2019 року.
80. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
81. Аналогічна за змістом норма міститься в ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 року № 2136-VIII.
82. Отже, Закон №1697-VII з 13.12.2019 року не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
83. Підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
84. Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" від 30.08.2017 року №657 затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників. Зазначена постанова, що набрала чинності 06.09.2017 року, є підставою для проведення позивачу перерахунку пенсії за вислугу років.
85. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи відповідача, які також викладені у листі від 16.04.2020 року №5677-6100/К-03/8-0400/20 на відсутність роз'яснень механізму виконання рішення Конституційного Суду України, яка б надала можливість здійснення перерахунку пенсії позивачу є протиправними та не ґрунтуються на нормах закону.
86. Під час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів на підтвердження здійснення перерахунку пенсії позивача з 13.12.2019 року (з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019).
87. Однак, Пенсійний фонд, згідно матеріалів справи, заперечує право позивача на такий перерахунок.
88. Слід зазначити, що 16.01.2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11.12.2019 року №1155, у відповідності з якою були підвищені розміри посадових окладів працівників органів прокуратури України.
89. Разом з тим, встановлено, що спірним в межах цих правовідносин є перерахунок пенсії позивача у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019.
90. Водночас, відповідно до п.4.3 розділу IV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року № 13-1) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
91. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що перерахунок пенсії позивачу не проведений, то і відповідного рішення, яким такий перерахунок оформлюється, відповідачем прийнято не було.
92. Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VI (в редакції Закону України від 24.12.2015 року №911-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016 року) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно, зокрема, до Закону України "Про прокуратуру" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
93. Разом з тим, відповідно до п.2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
94. Ці норми набрали чинності після призначення позивачу пенсії за вислугу років.
95. Оскільки, позивач вже є пенсіонером за вислугою років і пенсія була призначена до 01.01.2016 року, то відповідно до розміру пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом № 1697-VІІ.
96. Також, слід зазначити, що наведені вище положення, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, - в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016.
97. Також, слід зазначити, що 18.02.2020 року Офіс Генерального прокурора звернувся до Міністерства соціальної політики України з листом №21-698вих20 для погодження порядку проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019. У додатку 1 до вказаного листа визначено форму довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
98. Листом від 21.02.2020 року за №2690/0/2-20/54 Міністерство соціальної політики України погодило порядок дій, запропонований у листі Офісу Генерального прокурора від 18.02.2020 року №21-698вих20.
99. Надана позивачем довідка прокуратури Дніпропетровської області від 11.03.2020 року №18-149вих-20 відповідає зазначеному додатку 1, складена на бланку органу прокуратури, містить обов'язкові реквізити (дату та вихідний номер), підписана посадовими особами, підпис яких скріплений гербовою печаткою, містить інформацію про назву та розмір складових заробітної плати (грошового забезпечення) за аналогічною посадою, зазначено прізвище, ім'я та по-батькові особи, які видано таку довідку.
100. Доказів недійсності цієї довідки відповідачем до матеріалів справи не додано.
101. Отже, вищезазначена довідка від 11.03.2020 року є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури за вказаною посадою та саме на її підставі має бути проведений перерахунок пенсії позивача.
102. Таким чином, у сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку розміру пенсії з підстав, викладених у листі №5677-6100/К-03/8-0400/20 від 16.04.2020 року, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 року (у редакції, чинній станом на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 11.03.2020 року №18-149вих-20 без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат, з 13.12.2019 року.
103. Отже, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, є доведеними та обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
104. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
105. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
106. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
107. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".
108. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).
109. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).
110. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
111. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
112. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
113. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірної відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії, згідно довідки прокуратури Дніпропетровської області від 11.03.2020 року №18-149вих-20.
114. Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв'язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню та визнанню протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку розміру пенсії з підстав, викладених у листі №5677-6100/К-03/8-0400/20 від 16.04.2020 року, а також зобов'язанню Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 року (у редакції, чинній станом на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 11.03.2020 року №18-149вих-20 без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат, з 13.12.2019 року.
115. Щодо розподілу судових витрат.
116. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
117. Отже, відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
118. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
119. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
120. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку розміру пенсії з підстав, викладених у листі №5677-6100/К-03/8-0400/20 від 16.04.2020 року.
121. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 року (у редакції, чинній станом на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 11.03.2020 року №18-149вих-20 без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат, з 13.12.2019 року.
122. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 гривень.
123. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
124. Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
125. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
126. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
127. Відповідно до п.3 розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
128.Повний текст рішення складено 10.06.2020 року.
Суддя В.В Ільков