10 червня 2020 року Справа №160/6187/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.06.2020р. (згідно штемпеля поштового зв'язку) ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень відповідача в частині відмови у призначенні позивачеві пенсії на пільгових умовах;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень відповідача призначити позивачеві пенсію на пільгових умовах, з моменту звернення до відповідача.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.
Згідно до п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Разом з тим, позивачем у позовній заві не викладено обставин та не наведено обґрунтування позовних вимог із зазначенням норм матеріального права, які стосуються саме права на призначення пенсії позивачеві згідно до п.8 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в порушення вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, у відповідності до положень ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що копії документів, які надаються до суду в якості доказів повинні бути засвідчені у встановленому законом порядку.
Загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади встановлені Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 (далі - Типова інструкція).
Згідно з пунктом 71 Типової інструкції напис про засвідчення документа складається із слів “Згідно з оригіналом”, найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа “Підпис”.
Враховуючи викладене, засвідчення оригіналу документа передбачає: 1) вчинення відповідного напису уповноваженою на таку дію особою із зазначенням її посади, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, слів “Згідно з оригіналом”, а також дати засвідчення копії; 2) скріплення напису про засвідчення копії підписом уповноваженої особи.
Також, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються її позовні вимоги, позивачем до позовної заяви додано копії документів, деякі з яких не засвідченні у встановленому законодавством порядку, а отже не є належними доказами у розумінні ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається зі змісту позову позивач на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються її позовні вимоги, посилається на те, що 27.01.2020р. вона звернулася до відповідача з питання призначення пенсії відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", проте доказів на підтвердження наведеного (копії заяви про призначення пенсії) позивачем до позову не додано в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Разом з тим, Законом України №540-ІХ від 30.03.2020р., який набрав чинності з 02.04.2020р., внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та, зокрема, доповнено розділ УІ "Прикінцеві положення" пунктом 3 за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.169 цього Кодексу продовжується на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р., зі змінами, з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України запроваджено карантин, дію якого продовжено до 22 червня 2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020р.
За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня припинення дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), шляхом надання до канцелярії суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у позові викладу обставин та обґрунтувань позовних вимог із зазначенням норм матеріального права, які стосуються саме права на призначення пенсії позивачеві згідно до п.8 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: копії документів доданих до позовної заяви, засвідчених належним чином згідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України; доказів того, що 27.01.2020р. позивач звернулася до відповідача з питання призначення пенсії відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (копії заяви про призначення пенсії) у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись п.4 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачеві у п'ятиденний строк з дня припинення дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у позові викладу обставин та обґрунтувань позовних вимог із зазначенням норм матеріального права, які стосуються саме права на призначення пенсії позивачеві згідно до п.8 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: копії документів доданих до позовної заяви, засвідчених належним чином згідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України; доказів того, що 27.01.2020р. позивач звернулася до відповідача з питання призначення пенсії відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (копії заяви про призначення пенсії) у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва