29 травня 2020 року Справа №160/7958/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяви позивачів та третьої особи-1 про роз'яснення ухвал суду по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Громадська організація "Луганська правозахисна група", Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпрі рада, Індустріальна районна у місті Дніпрі рада, Новокодацька районна у місті Дніпрі рада, Самарська районна у місті Дніпрі рада, Центральна районна у місті Дніпрі рада, Соборна районна у місті Дніпрі рада, Чечелівська районна у місті Дніпрі рада, Шевченківська районна у місті Дніпрі рада, про визнання протиправним та нечинним рішення,
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Громадська організація "Луганська правозахисна група", Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпрі рада, Індустріальна районна у місті Дніпрі рада, Новокодацька районна у місті Дніпрі рада, Самарська районна у місті Дніпрі рада, Центральна районна у місті Дніпрі рада, Соборна районна у місті Дніпрі рада, Чечелівська районна у місті Дніпрі рада, Шевченківська районна у місті Дніпрі рада, про визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради VII-скликання № 95/31 від 25.04.2018 року.
Ухвалою суду від 15.04.2020 р. позовну заяву залишено без руху зі встановленням строку для усунення визначених недоліків позову.
Ухвалою суду від 28.04.2020 р. продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
14.05.2020 р. від позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та третьої особи - Громадської організації "Луганська правозахисна група", надійшла заява про роз'яснення ухвали суду від 07.04.2020 року.
21.05.2020 р. від позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та третьої особи - Громадської організації "Луганська правозахисна група", надійшла заява про роз'яснення ухвали суду від 15.04.2020 року.
Відповідно до частини 3 статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Враховуючи наведену норму, а також перебування головуючого судді у відпустці з 04.05.2020 та, в подальшому, на лікарняному, суд вважає за необхідне провести розгляд заяв про роз'яснення ухвал суду в порядку письмового провадження 29.05.2020 р.
Вирішуючи заяви позивачів та третьої особи-1 про роз'яснення ухвал від 07.04.2020 та 15.04.2020, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
У пункті 12 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що судовим рішенням є рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції.
Згідно з пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року №7 роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Вищенаведений висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 18.02.2019 у справі №826/26757/15 та від 02.05.2019 у справі №9901/162/19.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.06.2018 у справі №806/5194/15.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.181 КАС України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених пунктами 1-3, 5 частини другої статті 205 цього Кодексу.
Пунктом 2 ч.2 ст.205 КАС України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 про відкладення підготовчого засідання у справі відповідає всім вищезазначеним вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.14 ст.31 КАС України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначається підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 про залишення позову без руху відповідає всім вищезазначеним вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас, дослідивши текст ухвал Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 та 15.04.2020 у справі №160/7958/18, суд дійшов висновку про те, що вказані судові рішення є чіткими за змістом і зрозумілими, оскільки не містять положень, стосовно яких можуть виникнути труднощі щодо їх розуміння.
За приписами пункту 3 частини 3 статті 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
При цьому, частиною 1 статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що позивачі та третя особа-1, подавши заяви про роз'яснення ухвал суду, фактично просять суд роз'яснити приписи КАС України та надати оцінку діям і рішенням суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Таким чином, суд зазначає, що наведені заявниками у заявах про роз'яснення ухвал суду доводи аж ніяк не свідчать про незрозумілість судового рішення та не обґрунтовують необхідність надання роз'яснення резолютивної частини судового рішення.
Отже, суд доходить висновку про відсутність підстав для роз'яснення ухвал Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 та 15.04.2020 у справі №160/7958/18 в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.
З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави для задоволення заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Громадської організації "Луганська правозахисна група" про роз'яснення ухвал суду.
Керуючись статтями 4, 44, 45, 171, 181, 205, 248, 254, 256 КАС України, суд,
У задоволенні заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Громадської організації "Луганська правозахисна група" про роз'яснення ухвал суду від 07.04.2020 та 15.04.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Громадська організація "Луганська правозахисна група", Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпрі рада, Індустріальна районна у місті Дніпрі рада, Новокодацька районна у місті Дніпрі рада, Самарська районна у місті Дніпрі рада, Центральна районна у місті Дніпрі рада, Соборна районна у місті Дніпрі рада, Чечелівська районна у місті Дніпрі рада, Шевченківська районна у місті Дніпрі рада, про визнання протиправним та нечинним рішення - відмовити.
Копію ухвали надіслати сторонам та учасникам провадження.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 295 та 297 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя Г. В.Кадникова