27 травня 2020 року Справа 160/5509/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання протиправною та скасування постанови, -
22.05.2020 року до Дніпропетровського окружного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання протиправною та скасування постанови, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни за №59997229 щодо примусового виконання виконавчого напису №3733, виданого 14.08.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Колейчик Володимиром Вікторовичем.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог п.2 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення наведеної норми, позивачем не зазначено офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти чи інформацію, що такі не відомі або відсутні стосовно всіх учасників справи.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено способи судового захисту, відповідно до частини першої якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з пунктами 4, 5 частини 1 ст. 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того ч. 4 ст. 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 7 ст. 161 КАС України визначено, зокрема, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.
Позивач у своїй позовній заяві просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни за №59997229 щодо примусового виконання виконавчого напису №3733, виданого 14.08.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Колейчик В.В.
При цьому, позивачем, в порушення наведених норм, не вказано обов'язкові реквізити індивідуального акта, що оскаржується (дату винесення, тощо), що унеможливлює встановлення судом предмету спору.
В порушення наведених норм жодного доказу, на підтвердження викладених позивачем у позовній заяві обставин, суду не надано, відповідного клопотання, з доказами вжиття заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цього доказу, також.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами щодо предмету спору (зазначенням обов'язкових реквізитів індивідуального акту, що оскаржується) у відповідності до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу у справі та доданням відповідних доказів.
Крім цього, пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) також передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 наведеної статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
В позовній заяві позивачем відповідну дату, з якої вона дізналася про порушення її прав, свобод або законних інтересів не зазначено.
Суду надано заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, в якій вказано, що відповідно інформації, наданої в телефонному режимі приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною, позивач дізналася про виконавче провадження №59997229 щодо стягнення з останньої суми заборгованості у розмірі 67146,70 грн на підставі виконавчого напису №3733 від 14.08.2019 року виданого приватним нотаріусом БРНО Київської області Колейчиком В.В.
Суд звертає увагу позивача, що відповідну дату, з якої вона дізналася про порушення її прав, свобод або законних інтересів також не зазначено і в заяві.
Жодних доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано також.
До матеріалів позовної заяви додана відповідь відповідача вих. №10657 від 08.04.2020 року на заяву від позивача б/н від 07.04.2020 року щодо надання інформації по виконавчому провадженню №59997229 з примусового виконання виконавчого напису №3733 від 14.08.2019 року виданого приватним нотаріусом БРНО Київської області Колейчиком В.В., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вердикт Капітал», тобто доказ, який суперечить обґрунтуванням наведеним позивачем.
Таким чином, оскільки позивачем не зазначено дату, коли вона дізналася про дії, рішення суб'єкта владних повноважень, що призвели до порушення її прав, свобод або законних інтересів, вищезазначене унеможливлює з'ясування судом, чи позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Отже, підстави поновлення пропущеного строку, які зазначені в клопотанні, через відсутність зазначення дати оскаржуваного акту індивідуальної дії, дати, з якої позивач дізналась про порушення її прав, свобод або законних інтересів та відповідних доказів, суд визнає не поважними.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Крім того, згідно з положеннями частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищенаведені норми, суд пропонує позивачеві зазначити дату, з якої вона дізналася про порушення її прав, свобод або законних інтересів та надати в разі необхідності до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Згідно з пунктами 6, 7 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомості: про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Судом встановлено, що у матеріалах адміністративного позову всупереч вищенаведених норм, відомості щодо вжиття заходів забезпечення позову, щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору чи інформації, що такі не здійснювалися, не містяться.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов із зазначенням відомостей: про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) встановлено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яку подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року становить 2 102,00 гривні.
Таким чином, позивач мав сплатити судовий збір за подання цього адміністративного позову у розмірі 840,80 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимогу немайнового характеру).
Разом з тим, позивач докази щодо сплати судового збору не надав, до позовної заяви позивачем надано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.8 ЗУ "Про судовий збір", в обґрунтування якого було зазначено, що відповідно до рішення виконкому Саксаганської районної у місті ради №286 від 17.07.2019 року (рішення додається) гр. ОСОБА_1 призначена опікуном над онуком, малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до повноліття. У зв'язку з наведеним, на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір» позивач просить звільнити її від сплати судового збору.
Згідно з положеннями частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Особа, яка заявляє відповідну заяву, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що на час подання позову її майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Суд зауважує, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.
Загальною умовою для звільнення від сплати судового збору є те, що розмір судового збору за подання адміністративного позову перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Також, вирішуючи питання щодо можливості звільнення від сплати судового збору за цією позовною заявою, судом враховані і правові позиції, викладені у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015 р. №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-УІ "Про судовий збір", а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2 у яких зазначено, що при вирішення питання можливості звільнення від сплати судового збору адміністративний суд повинен виходити із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Проте, на підтвердження п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» позивачем не надано жодного доказу щодо обставин звільнення від сплати судового збору.
Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Крім того, повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується судом до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування тощо).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що через не підтвердження відповіданими доказами позивачем інформації про її майновий/фінансовий стан, який перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, у задоволенні клопотання відмовити.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу та третій особі у справі, із зазначенням відомостей про дату, з якої позивач дізналась про порушення її прав, свобод або законних інтересів, про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися чи інформацію, що такі не здійснювалися, із зазначенням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти або інформації, що такі невідомі або відсутні, стосовно всіх учасників справи;
- наданням доказів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги чи відповідним клопотанням, з доказами вжиття заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цього доказу;
- документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі та в порядку, передбачених чинним законодавством України чи доказів на підтвердження заяви про звільнення від сплати судового збору;
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску в разі необхідності.
На підставі викладеного, керуючись статтями 120, 122, 123, 133, 160, 161, 169, 171, 248, 256, 287 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Цей строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Юхно