про повернення заяви без розгляду
09 червня 2020 року ЛуцькСправа № 140/4841/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про прийняття додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправною та скасування вимоги від 21.02.2020 №Ф-11790-55 У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 26 539 грн. 26 коп.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 адміністративний позов задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Волинській області від 21.02.2020 №Ф-11790-55 У, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
05.06.2020 позивачем до суду подано заяву про прийняття додаткового рішення у справі про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу в сумі 2000 грн.
На підтвердження заявлених вимог позивачем, зокрема, зазначено, що в позовній заяві ним було вказано орієнтовний розмір судових витрат на професійну правову допомогу в сумі 2000грн. та про подання доказів протягом 5 днів з дня прийняття рішення, а тому, оскільки рішення суду від 28.05.2020 було опубліковане в ЄДРСР 03.06.2020, та з огляду на долучені до заяви оригінал угоди про правову допомогу від 25.03.2020, акт виконаних робіт від 15.05.2020, квитанції від 15.05.2020 про сплату 2000 грн., просить вимоги заяви задовольнити.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про залишення поданої позивачем заяви без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини дев'ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Позивачем до поданої заяви не було долучено докази надіслання копії заяви та долучених до неї документів на адресу відповідача, натомість другий екземпляр заяви про прийняття додаткового рішення подано до суду, що суперечить вимогам КАС України та фактично позбавляє іншого учасника справи права на подання заперечення щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу.
Крім того, суд зазначає, що частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено імперативну вимогу щодо строку подання доказів на підтвердження витрат - протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, тому крайнім терміном подання таких доказів, з врахуванням дати постановлення рішення - 28.05.2020 було 02.06.2020, незалежно від дати публікації рішення в ЄДРСР.
Враховуючи вищевикладене, подана ОСОБА_1 заява про прийняття додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду.
Інші підстави для постановлення додаткового рішення відсутні з огляду на вирішення питання щодо стягнення на користь позивача сплаченого судового збору в рішенні суду від 28.05.2020.
Керуючись статтями 79, 132, 134, 139, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву позивача про прийняття додаткового рішення залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.В. Дмитрук