09 червня 2020 року ЛуцькСправа № 140/5318/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач 1), Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач 2), в якому просить: 1) визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо непризначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності III групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (податковій міліції); 2) зобов'язати Державну фіскальну службу України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби j в органах внутрішніх справ (податковій міліції), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності працівника міліції» та статті 356 Податкового кодексу України, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, з 17 січня 2020 року; 3) зобов'язати Головне управління ДФС у Волинській області виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності III групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (податковій міліції), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження порядку та умов призначення і виплати однор -ізової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності працівника міліції» та статті 356 Податкового кодексу України, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, з 17 січня 2020 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що наказом Головного управління ДФС у Волинській області від 03.01.2020 року №2-о його було звільнено з податкової міліції у запас за пунктом 64 підпунктом «б» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» з посади завідувача сектору активних заходів оперативного управління ГУ ДФС у Волинській області із 03.01.2020.
Відповідно до довідки серії 12 AAA № 026059 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, виданої 17.01.2020 обласною МСЕК Волинського обласного бюро МСЕ, ступінь втрати позивачем професійної працездатності становить 60%, причина втрати працездатності - захворювання, пов'язане з проходженням військової служби.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-санітарною комісією серії 12 ААБ № 194911 від 22.01.2020 позивачу з 17.01.2020 було встановлено третю групу інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби.
Позивач зазначає, що 13.02.2020, у відповідності до норм затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», звернувся до ГУ ДФС у Волинській області із заявою (рапортом) та необхідними документами про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах податкової міліції.
В лютому 2020 року вказаний рапорт з доданими документами та висновком Головного управління ДФС у Волинській області від 24.02.2020 про призначення одноразової грошової допомоги був скерований до Державної фіскальної служби України для прийняття рішення щодо достатності підстав та документів для виплати позивачу вказаної допомоги.
Державна фіскальна служба України відмовила позивачу у призначенні та виплаті вказаної допомоги, про що останньому стало відомо 13.03.2020 з отриманої від Головного управління ДФС у Волинській області копії листа Державної фіскальної служби України від 05.03.2020 № 621/7/99-99-04-02-17. Згідно із цим листом працівники податкової міліції не належать до органів внутрішніх справ, проведення розрахунку та виплати такої допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульовано. Виплата та розрахунок зазначеної допомоги здійснюється на виконання, судових рішень., що набрали законної сили.
Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, а також зазначено, що судовий розгляд справи необхідно проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
07.05.2020 відповідачем 2 подано до суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити в задоволенні позову.
Отримавши відповідну заяву позивача та додані до неї документи, керуючись пунктом 8 Порядку № 850, ДФС у Волинській області, направила висновок та інші документи, перелік яких визначений Порядком № 850, до ДФС України для прийняття рішення. Однак, відповідачем 1 відмовлено у такій виплаті, у зв'язку з втратою чинності Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ «Про міліцію» (далі - Закон № 565). Листом від 05.03.2020 № 621//7/99-99-04-02-17 позивачу відмовлено у такому нарахуванні та виплаті, у зв'язку з втратою чинності Закону № 565, а Порядок № 850 не розповсюджується на працівників податкової служби, оскільки вони не проходять службу в органах внутрішніх справ.
У зв'язку з прийняттям Закону України від 13.02.2015 «Про внесення змін до ст. 23 Закону України Про міліцію щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» Кабінет Міністрів України Постановою від 21.10.2015 затвердив Порядок № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (далі - Порядок № 850).
Відповідно до п. 2 п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до ст. 356 ПК України на осіб начальницького і рядового складу податкової міліції поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону № 565.
На виконання ст. 23 Закону України «Про міліцію» в редакції Закону України від 13.02.2015 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 850 виплати одноразової допомоги. Порядок № 850 прийнятий пізніше ніж Порядок № 707, і визначає процедуру та розміри призначення на виплати одноразової допомоги у зв'язку з установленням групи інвалідності після 12.03.2015, передбаченої ст. 23 Закону України «Про міліцію». Відсутність у Порядку № 850 вказівки на поширення його дії на працівників податкової міліції, призначення допомоги, яким здійснюється відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію», є підставою для позбавлення їх права на отримання одноразової допомоги у розмірі, визначеному діючим на дату установленням групи інвалідності Порядком № 850.
Фактичною підставою для виникнення даного спору слугувала неузгодженість законодавства, яким регулюються питання призначення вказаної допомоги особам, які проходили службу в органах податкової міліції.
Відповідач 2 вважає, що вимоги, зазначені в позові до ГУ ДФС у Волинській області, про виплату є передчасними. Як свідчать матеріали справи, юридичний спір між позивачем та ГУ ДФС у Волинській області, що виник з приводу бездіяльності щодо невиплати ОГД на даний час відсутній. Керівник органу ГУ ДФС у Волинській області повинен подати і подав в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги. При цьому, будь-якого рішення щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги за його заявами він не уповноважений приймати, а тому вимога позивача про виплату задоволенню не підлягає.
12.05.2020 від представника відповідача 1 - Державної фіскальної служби, також надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначив, що не визнає позов, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей, на яких поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст.ст. 20 - 23 Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ «Про міліцію». 07.11.2015 Закон України «Про міліцію» втратив чинність.
Збереження права на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» у Порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», передбачено пунктом 15 розділу XI цього Закону відповідно до змін, внесених Законом України від 12.12.2015 № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей».
Пунктом 2 Порядку №850 передбачено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13.02.2015 № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мали право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 (далі - Порядок № 707).
Порядок № 850 затверджено не поширюються на працівників податкової міліції, тому для проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції згідно з цією постановою законні підстави відсутні.
Працівники податкової міліції проходять службу у складі Державної фіскальної служби України і не належать до органів внутрішніх справ. На сьогодні проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульовано.
Проведення розрахунків та виплат одноразової грошової допомоги працівникам та пенсіонерам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України чи прийняття нового нормативно-правового акту.
Враховуючи вимоги КАС України, позивач повинен довести факт порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача.
Таким чином, позивачем невірно обрано спосіб захисту нібито порушеного права.
18.05.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив, згідно якої не погоджується з обґрунтуванням відповідачами своїх позицій та просив задовольнити позовні вимоги, врахувавши судову практику, наведену у відповіді на відзиви.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції на посаді завідувача сектору активних заходів оперативного управління ГУ ДФС у Волинській області.
Наказом Головного управління ДФС у Волинській області від 03.01.2020 № 2-ос «Про звільнення ОСОБА_1 » підполковника податкової міліції ОСОБА_1 завідувача сектору активних заходів оперативного управління ГУ ДФС у Волинській області звільнено із посади та органів податкової міліції за пунктом 64 підпунктом «б» (через хворобу) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» з 03.01.2020 (а. с. 10).
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 194911 від 29.01.2020, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби, строком до 17.01.2020 (а. с. 17).
Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 026059 від 17.01.2020 ОСОБА_1 встановлено 60% ступеня втрати професійної працездатності (а. с. 16).
Відповідно до довідки Волинської обласної дирекції ПАТ «НАСК «ОРАНТА» № 0390-07-05/625 від 04.02.2020 ОСОБА_1 документи на виплату страхової суми по державному обов'язковому особистому страхуванню до Волинської обласної дирекції ПАТ «НАСК «ОРАНТА» не надходила і страхова сума йому не виплачувалась (а. с. 20).
13.02.2020 позивач звернувся до ГУ ДФС у Волинській області із заявою (рапортом), в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з тим, що йому встановлено ІІІ групу інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах державної податкової служби (податкової міліції).
Листом № 148/8/03-20-04-02-19 від 24.02.2020 ГУ ДФС у Волинській області відповідно до Порядку № 707 направило ДФС України висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника податкової міліції згідно із Податковим кодексом України від 24.02.2020 та документи, подані позивачем до заяви від 13.02.2020.
Листом № 621/7/99-99-04-04-02-17 від 05.03.2020 Державна фіскальна служба України позивачу було фактично відмовила у виплаті одноразової грошової допомоги, з посиланням на те, що Закон України «Про міліцію» втратив чинність, проведення розрахунку та виплата одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульоване. Крім того, відповідач 1 зазначив, що згідно з п. 5 параграфа 37 глави 3 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950, та пп. 3.1 та 3.3 розділу III Порядку взаємодії Міністерства фінансів України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, затвердженого наказом Мінфіну від 29.12.2011 № 1789, ДФС листом від 27.05.2016 № 1553/4/99-99-04-02-02-13 направила до Міністерства фінансів України проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (у тому числі щодо виплати одноразової грошової допомоги у нових розмірах) для погодження позиції ДФС. На сьогодні до Податкового кодексу України зміни не внесені, виплата працівникам податкової міліції одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності проводиться на підставі судових рішень, що набрали законної сили (а. с. 25-26).
Не погоджуючись із протиправними діями відповідачів, позивач звернувся з означеним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Предметом спору у даній справі є оцінка наявності чи відсутності правових підстав для виплати одноразової грошової допомоги позивачу, як колишньому працівнику податкової міліції, якому встановлено інвалідність по захворюванню, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у зв'язку із втратою чинності Закону України «Про міліцію».
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України, держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
В силу частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Закон України «Про міліцію» втратив чинність 07.11.2015, у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII.
Пунктом 15 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію», постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).
Пунктом 2 Порядку № 850 передбачено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13.02.2015 № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707.
Як слідує з матеріалів справи та підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 194911, інвалідність ІІІ групи позивачу встановлена 29.01.2020, тобто після набрання чинності Законом України від 13.02.2015 №208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» та Порядком № 850, відтак, за позивачем, як колишнім працівником податкової міліції, якому встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом України «Про міліцію» та Порядком № 850.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 07.03.2018 у справі № 464/5571/16-а, від 19.04.2018 у справі №822/31/18, від 20.05.2019 у справі №405/704/17.
З урахуванням наведеного, суд вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства доводи відповідачів про те, що у зв'язку з втратою з 07.11.2015 року чинності Законом України «Про міліцію» відсутні правові підстави для проведення виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції, оскільки такі твердження у повному обсязі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та вказаними вище нормами права.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги про визнання протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності III групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (податковій міліції) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відтак, враховуючи те, що судом визнано протиправними дії щодо відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності III групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (податковій міліції), суд з метою відновлення прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких він звернувся, вважає за необхідне зобов'язати Державну фіскальну службу України та Головне управління ДФС у Волинській області здійснити призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ (податковій міліції), відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, встановленого законом на день встановлення інвалідності, 17.01.2020.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідачі не довели правомірності вчинених дій, а їх заперечення не ґрунтуються на вимогах чинного національного законодавства та засадах верховенства права. Натомість, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході вирішення спору.
За наведених підстав, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 243-246, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності III групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (податковій міліції).
Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) та Головне управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484) здійснити призначення і виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги, у зв'язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ (податковій міліції), відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, встановленого законом на день встановлення інвалідності, 17.01.2020.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п.3 розділу VI "Прикінцевих положень" КАС України.
Суддя Ф. А. Волдінер