Провадження № 2-з/537/23/2020
Справа № 537/1855/20
09.06.2020 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Дядечко І.І., за участі секретаря Кошеленко Я.С. розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 61,1 кв.м., який складається з житлового будинку літ. А, погреба з шийкою л.Л., літньої кухні - навісу літ.Б., сараїв літ. В,Г,г,Д,д,Ж,З, убиральні літ.Б, колодязя питного літ. К, огорожі №1, який належить на праві власності ОСОБА_3 , шляхом накладення арешту на транспортний засіб ЗАЗ НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 2004 року випуску, синього кольору, який належить на праві власності ОСОБА_3 , заборони ОСОБА_3 вчиняти дії, направлені на відчуження вищезазначеного майна.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову зазначив, що він звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортною пригодою. 12 квітня 2020 року о 16 год. 50 хв. в м. Кременчуці по вул. Леонова, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем ЗАЗ НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , змінюючи напрямок руху не впевнився в безпеці та допустив зіткнення з автомобілем Audi Q7, державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 який рухався зліва в попутному напрямку в наслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. 28.04.2020 постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_5 І.І., у справі № 537/1223/20, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова суду набрала законної сили 12 травня 2020 року. Власником транспортного засобу ЗАЗ НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується постановою суду та протоколом про адміністративне правопорушення. В даній дорожньо-транспортній пригоді було завдано збитки його транспортному засобу Audi Q7, державний номерний знак НОМЕР_4 , яким він володіє на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний йому автомобіль отримав механічні пошкодження. Крім цього протягом всього часу після ДТП він не мав можливості користуватись власним автомобілем. Фактично був позбавлений можливості заробітку та можливості перевозити сім'ю. Згідно з висновками експертного авто-товарознавчого дослідження № 41 від 17 квітня 2020 року виконаного експертом ОСОБА_6 , вартість матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля Audi Q7, державний номерний знак НОМЕР_4 , внаслідок ДТП, яка сталась 12.04.2020, складає величину 26456 грн. 91 коп. Факт розміру завданих збитків підтверджується висновком авто-товарознавчого дослідження, матеріалами справи про адміністративне правопорушення та постановою суду. Факт вини ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою суду в справі про адміністративне правопорушення, наявними в справі документами та безпосереднім визнанням вини в судовому засіданні. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована на момент ДТП відповідно до чинного законодавства та при собі водій ОСОБА_2 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не мав. Даний факт також підтверджується витягом з сайту МТСБУ про відсутність полісу на дату ДТП. Даний факт позбавляє його можливості звернутись до страхової компанії з заявою про страховий випадок та відшкодування завданих збитків. Після ДТП, судового засідання та в телефонному режимі він намагався врегулювати ситуацію в досудовому порядку шляхом переговорів, але відповідач ОСОБА_2 у відшкодування збитків в добровільному порядку відмовився. На телефон не відповідає. Крім того ним було витрачено 1150 грн. 00 коп. вартості залучення експерта для визначення вартості матеріального збитку та 26 грн. 50 коп. банківських послуг. Також ним зазначено позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 30 000 гривень, витрат на правничу допомогу в сумі 15 000 гривень та стягнення судових витрат. Враховуючи той факт, що відповідачі не застрахували свою відповідальність за полісом страхування цивільно-правової відповідальності в нього не має можливості звернутись до страхової компанії з вимогою відшкодування збитків за страховим випадком та враховуючи, що ОСОБА_2 є молодого віку, офіційно ніде не працює, доходів та майна не має та повідомив, що сплачувати збитки не бажає, в нього, як позивача є лише один спосіб стягнення звертаючи його на майно власника транспортного засобу ОСОБА_3 . На даний час відповідач ОСОБА_3 має можливість безперешкодно уникнути відповідальності шляхом продажу або переоформлення власного майна, що в подальшому унеможливить взагалі виконати рішення суду. Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_3 зареєстровано право власності на будинок номер АДРЕСА_1 , де також зареєстрований інший відповідач ОСОБА_2 . Крім того, відповідно до постанови суду та протоколу про адміністративне правопорушення власником об'єкту підвищеної небезпеки, транспортного засобу ЗАЗ НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , є відповідач ОСОБА_3 . Оскільки відчуження майна на користь третьої особи, унеможливить виконання рішення суду, просить суд накласти арешт на вищезазначене майно до розгляду справи по суті. Крім того, позивач просить заборонити ОСОБА_3 вчиняти дії, направлені на відчуження вищезазначеного майна.
Суд розглянувши заяву, встановив таке.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь завдані збитки, а саме: завдані транспортному засобу в сумі 26 456 грн 91 коп.; стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь витрати на проведення авто - товарознавчого дослідження в розмірі 1 176 грн 50 коп.; стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь моральну шкоду в розмірі 30 000 грн; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам.
Одночасно позивачем до суду подано заяву, відповідно до якої останній просить вжити заходи забезпечення його позову шляхом накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 61,1 кв.м., який складається з житлового будинку літ. А, погреба з шийкою л.Л., літньої кухні - навісу літ.Б., сараїв літ. В,Г,г,Д,д,Ж,З, убиральні літ.Б, колодязя питного літ. К, огорожі №1, який належить на праві власності ОСОБА_3 , шляхом накладення арешту на транспортний засіб ЗАЗ 110207, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 2004 року випуску, синього кольору, який належить на праві власності ОСОБА_3 , заборони ОСОБА_3 вчиняти дії, направлені на відчуження вищезазначеного майна.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Аналізуючи наведені процесуальні норми, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Як вбачається із заяви, необхідність забезпечення позову позивачем обґрунтовується тим, що відповідачі не застрахували свою відповідальність за полісом страхування цивільно-правової відповідальності, що позбавляє можливості позивача звернутись до страхової компанії з вимогою відшкодування збитків за страховим випадком, відповідач ОСОБА_2 є молодого віку, офіційно ніде не працює, доходів та майна не має та повідомив, що сплачувати збитки не бажає.
Між тим, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та без надання відповідних доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
В даному випадку, позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_3 , а саме на будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 61,1 кв.м., який складається з житлового будинку літ. А, погреба з шийкою л.Л., літньої кухні - навісу літ.Б., сараїв літ. В,Г,г,Д,д,Ж,З, убиральні літ.Б, колодязя питного літ. К, огорожі №1 та на транспортний засіб ЗАЗ НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 2004 року випуску, синього кольору, однак позивачем не надано жодної інформації про вартість майна, арешт на яке просить накласти позивач, тоді як частиною 3 статті 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За вказаних обставин суд не може зробити обґрунтований висновок, щодо співмірності забезпечення позову заявленим позовним вимогам.
Крім того позивачем не надано переконливих доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яким він звернувся до суду.
За таких обставин у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.151 - 153 ЦПК України, суд ,-
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена та підписана 09 червня 2020 року.
Суддя: І.І.Дядечко