Справа № 369/6353/20
Провадження № 3/369/3614/20
Іменем України
09.06.2020 року м. Київ
суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Хрипун Світлана Володимирівна, розглянувши матеріали Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 , не працює,
- за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Встановив
Відповідно до протоколу АПР18 № 206716 про адміністративне правопорушення від 15.05.2020 року, передбачене ст. 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення 15.05.2020 приблизно о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 , залишив самовільно місце обсервації, в якому перебувають хворі на коронавірус, чим порушив п.3. п.2 постанови КМУ від 11.03.2020 № 211, за що передбачена відповідальність за ст.. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 206716 від 15.05.2020 року, пояснення ОСОБА_1 від 15.05.2020 року, суд дійшов висновку про необхідність закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу вказаного правопорушення в діях ОСОБА_1 , з огляду на наступне.
Відповідальність за ст. 44-3 КУпАП встановлена за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Отже диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого нормативно-правового акта, тому, формулюючи суть правопорушення, вказівка на нормативний акт, вимоги якого порушені, є обов'язковою.
Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
Статтею1 вказаного Закону, яка регулює визначення термінів, визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
За приписами ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин.
Станом на 09.06.2020 року Постанова Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" має тринадцять редакцій.
В редакції від 11.05.2020 року пункти 2 і 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" визначені наступним чином:
2) з 6 квітня 2020 р. переміщення групою осіб у кількості більше ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводження осіб, які не досягли 14 років, батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, іншими особами відповідно до закону або повнолітніми родичами дитини;
3) перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 14 років, без супроводу батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, інших осіб відповідно до закону або повнолітніх родичів дитини;
Таким чином, у постанові Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 року № 215 " Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211" - не йде мова про заборону самовільного залишення місць обсервації.
.
Дільничним офіцером поліції Києво-Святошинського ВП ГУ НП у Київській області Свинар А.В. відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія АПР18 № 206716 від 15.05.2020 інкриміновано ОСОБА_1 самовільне залишення місця обсервації та порушення п. 3 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 211від 11.03.2020 року, при цьому не зазначивши, які саме санітарні норми повинен був забезпечити ОСОБА_1 та яким нормативно-правовим актом вони передбачені.
За приписами ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищезазначене суддя приходить до висновку, що необхідно закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 44-3, 247 п. 1, 251, 256, 280 КпАП України, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 , за відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.В. Хрипун