Справа 367/6528/18
Провадження № 4-с/367/17/2020
Іменем України
10 червня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Карабаза Н.Ф.,
при секретарі Стародубець О.І.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває скарга ОСОБА_1 на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця в якій він просить на підставі ст. 447 ЦПК України та ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» зупинити виконання постанови про накладення штрафу від 04.09.2018 року та визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу від 04.09.2018 року.
ОСОБА_1 та державний виконавець Мурзіна О.П. в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.
Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою від 04.09.2018 року по ВП № 52308528 примусового виконання виконавчого листа № 367/2659/16-ц виданого 01.08.2016 року Ірпінським міським судом Київської області за наявності боргу зі сплати аліментів понад 2 роки накладено на боржника ОСОБА_1 штраф на користь стягувача ОСОБА_2 у розмірі 13154,7 грн.
За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.
Частиною 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З урахуванням позиції Верховного суду викладеного в постанові від 04.03.2020 року по справі № 682/3112/18 (провадження № 14-580цс19) суд дійшов висновку, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Враховуючи викладене вище, скарга ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про накладення на нього штрафу не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна розглядатися адміністративним судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 247, ст. 255 ЦПК України суд,-
Провадження по справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця - закрити.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Н.Ф. Карабаза