Справа № 367/2272/20
Провадження №3/367/921/2020
Іменем України
10 червня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючої судді Саранюк Л.П.,
за участі секретаря с/з Бабакової М.В.,
прокурора Книгиницької З.О.,
особи, стосовно якої складено
протокол про адміністративне
правопорушення ОСОБА_1 ,
адвоката Короленко О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Управління захисту економіки в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця Хмельницької області, громадянина України,
місце реєстрації:
АДРЕСА_1 ,
місце проживання:
АДРЕСА_2 ,
місце роботи та посада: депутат Гостомельської селищної
ради Київської області/представницькі повноваження
за ч. 1 ст. 172_5 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 89 від 02.04.2020 встановлено, що Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України, як спеціально уповноваженим суб'єктом у сфері протидії корупції, в межах повноважень визначених абзацом 13 частини 1 статті 1 Закону №1700-VII, пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ, частиною 2 статті 251 та статтею 255 КУпАП, ужито заходів з метою виявлення правопорушень, пов'язаних з корупцією, та встановлено факт одержання подарунку ОСОБА_1 , депутатом Гостомельської селищної ради VІІ-го скликання Київської області, з порушенням вимог статей 23 та 24 Закону №1700-VІІ.
Статтею 172_5 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.
Згідно з рішенням Гостомельської селищної ради VІІ-го скликання від 02.11.2015 № 01-01-VII «Про результати виборів депутатів Гостомельської селищної ради та Гостомельського селищного голови і визнання їх повноважень», ОСОБА_1 обрано депутатом вказаної ради та визнано його повноваження.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.
Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1700-VІІ, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, у тому числі обмеження встановлені статтею 23 Закону №1700-VІІ.
Таким чином, ОСОБА_1 , являючись депутатом Гостомельської селищної ради VІІ-го скликання є суб'єктом відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених статтею 172_5 КУпАП.
Встановлено, що згідно з договором дарування автомобіля від 2 жовтня 2018 року, що укладений за адресою Київська область, місто Ірпінь, вул. Полтавська, буд. 45, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Лагодою О.С. та зареєстрований в реєстрі за № 2659, ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_1 прийняв в дар рухоме майно, транспортний засіб, автомобіль марки AUDI, модель А4, 2006 року випуску, оцінений в 197 040 гривень.
ОСОБА_1 07.10.2018 подав Форму змін, в якій зазначив одержання від ОСОБА_3 подарунка у негрошовій формі, вартістю 197 040 гривень. Також ОСОБА_1 відобразив в щорічній декларації за 2018 рік наявність у власності рухомого майна, транспортного засобу, автомобілю марки AUDI, моделі А4, 2006 року випуску, вартістю 197 040 гривень.
Прийнятий в дар ОСОБА_1 подарунок у негрошовому вигляді - рухоме майно, транспортний засіб, вартістю 197 040 гривень, мав одноразовий характер, і перевищує дозволений Законом розмір вартості подарунка отриманого одноразово, тобто один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, який становить 1841 гривню.
Уповноваженою особою встановлено, що ОСОБА_1 , у зв'язку із прийняттям в дар подарунка від ОСОБА_2 , не вживав заходів визначених статтею 24 Закону №1700-VII, а саме не інформував Національне агентство з питань запобігання корупції щодо пропозиції про передачу йому подарунка в негрошовій формі від ОСОБА_2 .
Згідно з інформацією Міністерства юстиції України, родинний зв'язок між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не підтверджено. Також не підтверджено родинний зв'язок між дружиною ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Також, згідно з копією автобіографії, поданою ОСОБА_1 для участі у виборах депутатів місцевих рад у 2015 році, останній не зазначав ОСОБА_2 чи ОСОБА_4 , як близьку особу.
Крім того, згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, поданою ОСОБА_1 , останній також не зазначав ОСОБА_2 чи ОСОБА_4 , як близьку особу.
ОСОБА_1 на пропозицію уповноваженої особи надати письмові пояснення щодо одержання подарунку від ОСОБА_2 , що перевищує встановлений Законом розмір, відмовився.
ОСОБА_2 на пропозицію уповноваженої особи надати письмові пояснення щодо передачі подарунку ОСОБА_5 також відмовився, проте в усній формі повідомив, що є хрещеним батьком (кумом) дітей ОСОБА_1 .
Згідно з Законом №1700-VII, хрещений батько не відноситься до близьких осіб.
Уповноваженою особою установлено, що ОСОБА_2 чи ОСОБА_4 , не є близькою особою по відношенню ОСОБА_1 .
Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 , являючись депутатом Гостомельської селищної ради VII скликання Київської області, будучи, згідно з підпунктом «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1700-VІІ, суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону та, згідно Примітки до статті 172_5 КУпАП, суб'єктом правопорушення, всупереч вимогам частини 2 статті 23 та статті 24 Закону не відмовився від пропозиції одержати подарунок, письмово не повідомив про пропозицію спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції, та 02 жовтня 2018 року, одноразово прийняв подарунок у негрошовому вигляді, а саме рухоме майно, транспортний засіб, вартістю 197 040 гривень, розмір якого перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, тобто 1841 гривня, від ОСОБА_2 , який не є йому близькою особою, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з Корупцією, передбачене частиною першою статті 172_5 КУпАП.
В судове засідання особа, яка склала протокол - головний оперуповноважений Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Плюшкін А. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
В судовому засіданні прокурор Книгиницька З.О. підтвердила обставини викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення та просила суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 172_5 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Короленко О ОСОБА_6 вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнали, заперечували проти протоколу, просили суд провадження у справі закрити в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі з огляду на таке.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП у редакції Закону № 2293-VIII від 27.02.2018, який діяв на час вчинення адміністративного правопорушення, а саме: 02 жовтня 2018 року, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією могло бути накладене протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Як вбачається із матеріалів справи (а.с. 23) 28 листопада 2019 року Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України отримано копії документів, на підставі яких проводилася реєстрація за гр. ОСОБА_1 автомобіля ОСОБА_7 І А4.
На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172_5 КУпАП органом, який в подальшому склав відповідний протокол, було виявлене у листопаді 2019 року, оскільки саме із цього часу зазначений орган розпочав здійснення перевірок, збирання даних, витребування документів, тощо, що були пов'язані із подією, яка в подальшому була поставлена у вину ОСОБА_1 .
Посилання особи, яка склала протокол про адміністративне припорошення, на те, що моментом виявлення адміністративного правопорушення є 02.04.2020 є безпідставним і суперечить як вимогам Законів України, так і положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, яка є невід'ємною частиною Конвенції.
Як вбачається із матеріалів справи 02.04.2020 уповноваженою особою був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172_5 КУпАП. Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини висловленої у рішеннях «Гурепка проти України», «Швидка проти України», «Лучанінова проти України», «Карелін проти Російської Федерації» та у інших багаточисельних рішеннях адміністративні правопорушення за своєю суттю відносяться до кримінальних правопорушень, а тому при розгляді справ про адміністративні правопорушення провинні застосовуватись відповідні положення закону, які регламентують кримінальне провадження.
Застосовуючи відповідні положення кримінального процесуального закону, а також загальні положення теорії права можливо стверджувати те, що під виявленням правопорушення необхідно розуміти отримання органом, уповноваженим на проведення відповідного розслідування інформації чи фактів, які указують чи можуть указувати на існування обставин, що утворюють склад відповідного правопорушення і які є підставою для початку проведення відповідного розслідування. Таким чином виявлення правопорушення є підставою для проведення відповідного розслідування, що закінчується складання відповідного документу, який є підставою для притягнення особи до певного виду відповідальності. Стосовно справ про адміністративне правопорушення, то таким документом є протокол про адміністративне правопорушення, тобто процесуальний документ яким держава в особі уповноваженого органу чи особи висуває певній особі претензії кримінально правового (адміністративно правового) характеру і який є підставою для подальшого провадження у справі.
Наведене у свої сукупності указує на те, що 02.04.2020 не можливо вважати моментом виявлення адміністративного правопорушення, оскільки цього дня уповноваженим органом уже був складений протокол про адміністративне правопорушення, тобто процесуальний документ, яким було закінчено розслідування у цій справі, висунуті претензії правового характеру та визнано наявність достатньої кількості доказів для скерування протоколу до суду.
Із урахуванням наведеного суд вважає за необхідне початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення у цій справі обчислювати із листопада 2019 року.
При цьому суд враховує те, що відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Зважаючи на викладене суд вважає, що при розгляді даної справи повинні застосовуватись строки, передбачені ст. 38 КУпАП які діяли на час вчинення адміністративного правопорушення, тобто станом 02.10.2018.
Наведене указує на те, що станом на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто станом на 02.04.2020 строк накладення стягнення за адміністративне правопорушення пов'язане із корупцією, закінчився. За наявності цієї обставини та у відповідності до вимог п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП в уповноваженого органу не було правових підстав для складання зазначеного протоколу, оскільки провадження у цій справі на даний час не могло бути розпочате, а розпочате підлягало закриттю.
Із урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у цій справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Оскільки протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 був складений поза строками накладення адміністративного стягнення, передбаченими ст. 38 КУпАП, провадження у цій справі підлягає закриттю без вирішення питання про визнання вини.
Керуючись ст. 38 КУпАП у редакції Закону № 2293-VIII від 27.02.2018, п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, суд,-
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 172-5 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, тобто із підстав, передбачених п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою яка притягається до відповідальності, її захисником протягом 10 днів із моменту її оголошення.
Суддя: Л.П. Саранюк